Номер провадження 2-а/754/126/21
Справа №754/5350/21
Іменем України
10 вересня 2021 року Деснянський районний суд м.Києва в особі головуючого-судді Саламон О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до капрала поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак Ірини Вікторівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Головне управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 27.03.2021 року відповідачем - капралом поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак І.В. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3978676, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що 27.03.2021 року о 09 год. 18 хв. по бул.І.Шамо, 11/23 в м.Києві він керував автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , що зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 , на якому був відсутній д.н.з. на передньому бампері,чим порушив п.2.9 (в) ПДР.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, оскільки висновок відповідача про те, що позивачем скоєне адміністративне правопорушення, є недоведеним належними доказами.
Позивач зазначив, що вищевказаний автомобіль належить його дочці, він вказаним автомобілем не керував, а перебував біля цього автомобіля, який був припаркований. Відповідач на це увагу не звернула, жодні пояснення не врахувала. Крім того, позивач вважає, що постанову винесено неправомірно, з порушенням процедури розгляду та складання самої постанови, оскільки сама відповідач з ним не спілкувалась, з патрульного автомобіля не виходила, сама постанова містить ряд неправильностей та неточностей, не підписана, а також за відсутності складу правопорушення.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить задовольнити його вимоги, скасувати оскаржувану постанову і закрити провадження в адміністративній справі.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва Саламон О.Б. від 12.04.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 16.06.2021 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції.
Копію ухвали про відкриття провадження та ухвали про залучення до участі у справі в якості співвідповідача отримано відповідачами, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, відповідачами у встановлений судом строк відзив на адміністративний позов не надано.
Відповідно до ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Положеннями ч.5 ст.262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що 27.03.2021 року відповідачем - капралом поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак І.В. винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3978676, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови, 27.03.2021 року о 09 год. 18 хв. по бул.І.Шамо, 11/23 в м.Києві ОСОБА_1 керував автомобілем «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому був відсутній д.н.з. на передньому бампері,чим порушив п.2.9 (в) ПДР.
Відповідно до ст.222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені ч. 6 ст. 121 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).
Згідно ст.254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст.283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст.251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем ОСОБА_3 при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується її висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, зокрема не було зафіксовано покази свідків, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався ОСОБА_1 .
Таким чином, на думку суду, винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення, в даному випадку, порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст. 33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Доказів відеофіксації або фото фіксації порушення відповідачами надано не було.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1)
Оскільки відповідачами не надано достатніх доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачити на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування даної постанови інспектора. Крім того, провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України.
В свою чергу, суд зазначає про те, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно ст.213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за ч.6 ст.121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції (поліцейські) при розгляді справи про адміністративне правопорушення діють від імені органів Національної поліції.
Тому, належним відповідачем як суб'єктом владних повноважень у адміністративній справі щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.
Таким чином, капрал поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак І.В. є неналежним відповідачем, а тому суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 139 КАС України, суд присуджує стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених вимог в сумі 850,00 грн.
Керуючись ст.ст. 121, 251, 268, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 3, 5, 47, 49, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 139, 192, 193, 194, 199, 202, 203, 204, 205, 211, 224, 225, 227, 229, 241, 242, 243, 244, 246, 250, 286, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до капрала поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак Ірини Вікторівни, Департаменту патрульної поліції, третя особа: Головне управління Національної поліції в м. Києві про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ЕАН № 3978676, винесену 27.03.2021 року капралом поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак Іриною Вікторівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП - закрити.
В задоволенні вимог до капрала поліції роти № 3 батальйону № 3 Управління патрульної поліції в м. Києві Батрак Ірини Вікторівни - відмовити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 850,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя