Справа № 369/7225/21 Головуючий у 1 інстанції: Дубас Т.В.
Провадження № 22-ц/824/11473/2021 Доповідач: Шебуєва В.А.
17 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Оніщука М.І., Крижанівської Г.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року про відмову у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором,-
В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» заборгованості за договором у розмірі 172430,66 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду та видачі судового наказу. Посилається на те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за його заявою. Суд послався на те, що зі змісту заяви вбачається спір про право, а з доданих до заяви документів неможливо встановити наявність існуючої заборгованості за договором. Зазначає, що умовами укладеного із ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» договору визначена суму боргу - 143 757,00 грн., а ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» не оспорювало наявність у нього зобов'язань зі сплати вказаної суми. Суду надані всі документи, які підтверджують його вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Відмовляючи у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором, суд першої інстанції виходив з того, що з поданої заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право, з наявних матеріалів не можливо встановити наявність існуючої заборгованості за договором, яка підлягає стягненню з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН».
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування такої ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Згідно заявлених вимог ОСОБА_1 просив видати судовий наказ про стягнення з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» заборгованість за додатковою угодою від 20 лютого 2020 року до договору №87661-А/2 купівлі-продажу деривативу від 11 вересня 2019 року, згідно з якою вони домовилися розірвати вказаний договір, у розмірі 172430,66 грн., з яких: 143 757 грн. - сума основного боргу, 11434, 82 грн. - інфляційні втрати, 3320,00 грн. - три проценти річних, 13 918,84 грн. - пеня.
В обґрунтування вимог до заяви ОСОБА_1 надав копії свого паспорта, картки фізичної особи платника податків, договору №87661-А/2 купівлі-продажу деривативу від 11 вересня 2019 року, договору бронювання на об'єкт нерухомості від 04 вересня 2019 року, договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 11 вересня 2019 року, додаткової угоди від 20 лютого 2020 року до договору майнових прав купівлі-продажу квартири від 11 вересня 2019 року, квитанцій про сплату ним коштів, повідомлення про розірвання договору, додаткової угоди від 20 лютого 2020 року до договору №87661-А/2 купівлі-продажу деривативу від 11 вересня 2019 року, заяви про розірвання вказаного договору та повернення коштів, копію акту прийому-передачі деривативу від 20 лютого 2020 року (а.с. 11-35).
Проте зазначені документи не підтверджують порушення права грошової вимоги, за якою ОСОБА_1 подано заяву про видачу судового наказу.
В додатковій угоді від 20 лютого 2020 року до договору №87661-А/2 купівлі-продажу деривативу від 11 вересня 2019 року, згідно з якою сторони домовилися розірвати №87661-А/2 купівлі-продажу деривативу від 11 вересня 2019 року, зазначено, що ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» зобов'язалося повернути ОСОБА_1 кошти в розмірі 143 757,88 грн. на рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», номер картки НОМЕР_1 . При цьому ОСОБА_1 не надав виписки зі свого рахунку, з якого можна було б встановити виконання чи невиконання ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» своїх зобов'язань.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2021 року без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Крижанівська Г.В.