Справа № 570/4251/21
Номер провадження 1-кс/570/696/2021
20 вересня 2021 року
Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 ,
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
його захисника адвоката ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10 ) клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_2 , по матеріалах досудового розслідування №12021181180000535 від 13 вересня 2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України, відносно ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, при цьому обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, слідчий просить обрати відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання строком на 2 місяця (60 діб), поклавши відповідні обов'язки.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання повністю і по аналогічних мотивах та пояснили суду про обставини, вказані у ньому
Підозрюваний та його захисник заперечують проти клопотання, при цьому підозрюваний не заперечує проти обмеження його пересування у нічний час, так як неофіційно працевлаштований у Новоставському лісництві.
Захисник просить обрати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов"язання, оскільки в клопотанні відсутні достатні дані, які б свідчили про наявність ризиків та немає доказів, які свідчили б про необхідність застосування запобіжного заходу лише у виді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши їх думку, з'ясувавши обставини та вивчивши надані матеріали кримінального провадження, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Згідно клопотання, 12 вересня 2021 року близько 23 години 40 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи разом із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бесідці на парковці вантажних транспортних засобів на території готельно-ресторанного комплексу «Скольмо» по вул.Богдана Хмельницького, 1В в смт.Клевань Рівненського району Рівненської області, діючи умисно, з метою задоволення статевої пристрасті, будучи достовірно обізнаним про малолітній вік потерпілої, за її добровільної згоди вчинив відносно неї дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в її тіло з використанням геніталій.
За даним фактом з 13 вересня 2021 року розслідується кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
15 вересня 2021 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.152 КК України.
Відповідно до п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Згідно з ст.177 КПК України основною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. За змістом ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу зобов'язує слідчого суддю встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді даного клопотання слідчим суддею з'ясовано, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення. Доказами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні злочину є: картка первинного обліку інформації, яка надійшла по телефону від 13 вересня 2021 року; протокол слідчого експерименту від 14 вересня 2021 року за участю малолітньої потерпілої; протокол огляду місця події від 13 вересня 2021 року; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 15 вересня 2021 року; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 15 вересня 2021 року; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 14 вересня 2021 року. Дані докази під час розгляду клопотання об'єктивно досліджені щодо їх допустимості та узгодженості між собою, сумнівів у суду не викликають.
Вивченням особи підозрюваного встановлено, що він не має сталих соціальних зв'язків, офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела заробітку, усвідомлюючи те, що його протиправну діяльність викрито, тому може безперешкодно виїхати з місця проживання, усвідомлюючи реальність покарання за вчинений злочин, та, як наслідок, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Крім цього, всі докази ще не встановлені і відповідно не досліджені, в тому числі речові, а тому підозрюваний, будучи обізнаний про обставини кримінального правопорушення, матиме реальну можливість вчинити дії, спрямовані на знищення, приховання або спотворення речей чи документів, що мають важливе значення для досудового розслідування та відомості, які в них містяться можуть бути доказами під час судового розгляду.
Підозрюваний, будучи обізнаний про коло осіб, кому відомо чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою зміни показань як під час досудового розслідування, так і в судовому розгляді.
Враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, слідчий суддя, перевіривши наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує слідчий існують і підтверджуються матеріалами кримінального провадження, встановив, що ця особа за певних умов може порушити свої процесуальні обов'язки, тому для їх запобігання застосування вказаного запобіжного заходу буде достатнім, щоб забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і проведення всіх необхідних слідчих та процесуальних дій.
Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального провадження та особи підозрюваного, домашній арешт в умовах контролю з боку працівників правоохоронних органів здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Таким чином, клопотання, що надійшло до суду, відповідає вимогам КПК України і тому підлягає до задоволення.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При цьому, як визначено ч.ч.4, 5 ст.181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Суд зауважує, що згідно прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.176, 177, 181, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Олишва Рівненського району Рівненської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше судимого, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці до 20 листопада 2021 року.
Зобов'язати ОСОБА_4 виконувати такі обов'язки:
- прибувати до слідчих відділення поліції №1 Рівненського районного управління поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області та прокурорів Рівненської окружної прокуратури за першою вимогою;
- без дозволу слідчого, прокурора або суду цілодобово не залишати місце постійного проживання по АДРЕСА_1 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1