справа № 761/7754/17 головуючий у суді І інстанції Осаулов А.А.
провадження № 22-з/824/737/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
іменем України
(додаткова)
15 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Фінагеєва В.О.,
суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
за участю секретаря Гасюк В.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Український капітал» заборгованість за кредитним договором в розмірі боргу за тілом кредитом - 180 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 02 березня 2017 року еквівалентно 4 892 515 грн. 02 коп., та кошти фінансових санкцій в розмірі 17 % річних від простроченої суми боргу за період з 05 грудня 2011 року по 02 березня 2017 року в розмірі 4 422 018 грн. 16 коп., а також судовий збір в сумі 139 717 грн. 99 коп., а всього - 9 454 251 грн. 17 коп.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року скасовано і ухвалено нове судове рішення. В задоволенні позову відмовлено.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подала до Київського апеляційного суду заяву, в якій просила винести додаткову постанову, якою стягнути з ПАТ «Банк «Український капітал» судові витрати, а саме: судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 209 576 грн. 99 коп.; витрати, пов'язані з проведенням експертиз, в розмірі 16 568 грн.; витрати, які полягають в оплаті послуг бюро перекладів, в розмірі 2 427 грн.; витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 49 000 грн. Крім того, ОСОБА_1 просила стягнути з ПАТ «Банк «Український капітал» на свою користь 107 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заява мотивована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року не вирішено питання про судові витрати, які відповідач понесла у зв'язку з розглядом справи.
21 жовтня 2020 року АТ «Банк «Український капітал» подало до Київського апеляційного суду клопотання про зменшення розміру витрат, що підлягають розподілу між сторонами, в якому просило відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її вимог про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 209 576 грн. 99 коп., витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, в розмірі 16 568 грн., витрат, які полягають в оплаті послуг бюро перекладів, в розмірі 2 427 грн., відшкодування моральної шкоди в розмірі 107 000 грн. та зменшити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених ОСОБА_1 у зв'язку з розглядом справи апеляційним судом, до 21 500 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року стягнуто з ПАТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 209 576 грн. 99 коп., а також судові витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 49 000 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року скасовано додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2021 року в частині стягнення з ПАТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, в розмірі 49 000 грн., справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Додаткову постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року в частині стягнення з ПАТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються з судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 209 576 грн. 99 коп., залишено без змін.
Отже, вимоги ОСОБА_1 підлягають перегляду лише в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Заріцьким С. М. укладено наступні договори: договір про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року, додаткову угоду від 25 березня 2019 року № 1 та додаткову угоду від 25 березня 2020 року № 2 до цього договору. На підтвердження понесених витрат на правову допомогу ОСОБА_1 надано акт про прийняття-передачу наданих послуг від 07 жовтня 2020 року та квитанцію до прибуткового касового ордера від 07 жовтня 2020 року № 7 про сплату ОСОБА_1 на користь адвоката Заріцького С.М. коштів у розмірі 49 000 грн.
Згідно з пунктом 2.1 договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року для надання правової допомоги за цим договором ОСОБА_1 уповноважує адвоката Заріцького С.М. представляти її інтереси в органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, організаціях та товариствах, незалежно від форми власності, експертних установах, органах Національної поліції України, прокуратурі, виконавчій службі, судах загальної юрисдикції з усіма правами, якими наділений позивач, відповідач, третя особа, заявник та заінтересована особа у справах окремого провадження, стягувач та боржник у виконавчому провадженні, в тому числі з правом подання позову та/або заяви, скарги, закінчення справи шляхом укладення мирової угоди, визнання чи відмови повністю або частково від позовних вимог, збільшення або зменшення позовних вимог, зміни підстави або предмет позову, подання відзиву на позов, подання зустрічного позову, оскарження судового рішення в апеляційному та касаційному порядку, отримання виконавчого листа, пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскарження дій чи бездіяльності державних та приватних виконавців, а також посадових осіб державних правоохоронних органів.
За пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року обсяг і вартість наданої правової допомоги за цим договором встановлюються за домовленістю між сторонами і визначаються додатковою угодою.
25 березня 2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Заріцьким С.М. було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року, предметом якої є розмір оплати (гонорар) за надання адвокатом правової допомоги ОСОБА_1 з приводу захисту її прав та законних інтересів під час розгляду Київським апеляційним судом апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року в цій справі. Сторони погодили, що за надання правової допомоги замовник зобов'язується здійснити оплату правових послуг адвоката та виплатити адвокату гонорар у розмірі 2 500 грн за 1 годину надання правової допомоги у вигляді підготовки процесуальних документів та участі в судових засіданнях.
25 березня 2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Заріцьким С.М. було укладено додаткову угоду № 2, за умовами якої сторони домовилися про продовження дії договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року до набрання законної сили рішенням в цій справі.
За актом про прийняття-передачу наданих послуг від 07 жовтня 2020 року адвокат Заріцький С.М. з 25 березня 2019 року по 06 жовтня 2020 року надав ОСОБА_1 правову допомогу відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року, яка полягала в підготовці апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року - 12 500 грн. (5 год. х 2 500 грн); участі у судових засіданнях в Київському апеляційному суді 06 травня 2019 року, 11 червня 2019 року, 18 червня 2019 року, 08 серпня 2019 року, 07 квітня 2020 року, 23 червня 2020 року, 18 серпня 2020 року, 08 вересня 2020 року, 29 вересня 2020 року та 06 жовтня 2020 року - 25 000 грн. (10 судових засідань х 2 500 грн.); підготовці та направленні адвокатських запитів до Адміністрації прикордонної служби України та Посольства Королівства Іспанії в Україні - 5 000 грн. (2 запити х 2 500 грн.); підготовці промови в судових дебатах - 7 500 грн. (3 год. х 2 500 грн.).
За надання правової допомоги ОСОБА_1 сплатила адвокату Заріцькому С.М. 49 000 грн, що підтверджується квитанцією від 07 жовтня 2020 року № 7.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 ЦПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно з частинами першою - п'ятою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин першої-третьої, восьмої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено: «Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування».
У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, зазначено, що: «суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Даючи оцінку доводам заяви ОСОБА_1 в частині, що стосується витрат на професійну правничу допомогу, клопотанню позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 21 500 грн., апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
В акті про прийняття-передачу наданих послуг зазначено, що правова допомога полягала в підготовці апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2018 року. Вартість такої послуги становить 12 500 грн. (5 год. х 2 500 грн). Вартість підготовки промови у судових дебатах становить 7 500 грн. (3 год. х 2 500 грн.).
Разом з тим, розмір винагороди за вказані послуги є завищеним та неспівмірним зі складністю справи. Так, апеляційна скарга складається з семи аркушів, а промова у дебатах з п'яти аркушів, і для адвоката, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права, для підготовки та написання скарги таким обсягом та змістом, достатнім буде 4 години, а для підготовки промови у дебатах - 2 години. А, відтак, з урахуванням критеріїв розумності, реальності та співмірності апеляційний суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення суми гонорару за підготовку апеляційної скарги до 10 000 грн., а за промову у судових дебатах до 5 000 грн.
Що стосується участі у судових засіданнях адвоката Зарицького С.М. апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
06 травня 2019 року, 08 серпня 2019 року та 07 квітня 2020 року Київським апеляційним судом не призначалися і не проводилися судові засідання. 11 червня 2019 року у судовому засіданні адвокат Зарицький С.М. не був присутній.
У додатковій угоді № 1 від 25 березня 2019 року зазначено, що за надання правової допомоги замовник зобов'язується здійснити оплату правових послуг адвоката та виплатити адвокату гонорар у розмірі 2 500 грн за 1 годину надання правової допомоги у вигляді підготовки процесуальних документів та участі в судових засіданнях.
18 червня 2019 року судове засідання у справі тривало протягом 8 хвилин, 06 серпня 2019 року - протягом 23 хвилин, 17 березня 2020 року - протягом 2 хвилин, 23 червня 2020 року - протягом 1 хвилини, 18 серпня 2020 року - протягом 32 хвилин, 08 вересня 2020 року - протягом 16 хвилин, 29 вересня 2020 року - протягом 14 хвилин, 06 жовтня 2020 року - протягом 39 хвилин.
Виходячи з розрахунку 2 500 грн. за годину, та, відповідно, 41 грн. 70 коп. за одну хвилину, загальний розмір гонорару за участь адвоката у судових засіданнях у зазначені вище дати становитиме 5 629 грн. 50 коп.
З наданого суду акту також вбачається, що адвокат підготував та подав адвокатські запити до Адміністрації прикордонної служби України та Посольства Королівства Іспанії в Україні, за що розмір винагороди складає 5 000 грн.
Заперечуючи проти вимог в цій частині, позивач вказував на те, що у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що пропущено строк позовної давності, а не у зв'язку з перебуванням відповідача за кордоном.
У той же час, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. У пункті 1.2 договору про надання правової допомоги від 25 березня 2019 року зазначено, що правова допомога надається шляхом підготовки процесуальних документів, позовних заяв, скарг, заяв, клопотань, тощо.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що розмір гонорару за надані послуги, що стосуються надсилання адвокатом запитів, є завищеним та підлягає зменшенню з 5 000 грн. до 875 грн.
З урахуванням вищезазначених обставин, апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Банк «Український капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 504 грн. 50 коп., з яких: 10 000 грн. за підготовку апеляційної скарги на рішення, 5 629 грн. 50 коп. - за участь у судових засіданнях, 875 грн. - за підготовку та подачу запитів та 5 000 грн. - за підготовку промови у дебатах.
Керуючись ст. 133, 137, 141, 246, 270, 270 ЦПК України, апеляційний суд, -
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткової постанови про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал», місце знаходження - пр-т Перемоги, 67, м. Київ, ідентифікаційний код 22868414, на користь ОСОБА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 504 (двадцять одна тисяча п'ятсот чотири) гривні, 50 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повне судове рішення складено 17 вересня 2021 року.
Головуючий Фінагеєв В.О.
Судді Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.