Справа № 752/12239/21
Провадження № 33/824/4025/2021
Головуючий в суді першої інстанції: Токман Ю.Ф.
Доповідач: Трясун Ю.Р.
15 вересня 2021 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу захисника Богомолова Олексія Сергійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності: захисників: Назарчука Ю.С., Богомолова О.С., Губського К.О.
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, 05 серпня 2021 року о 06 год. 25 хв. в м. Києві на вул. Деміївська, 43, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ЗАЗ Daewoo» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння.Огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат огляду позитивний - 1,54 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник Богомолов О.С. просить скасувати постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року та постановити нову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що постанова прийнята передчасно та з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, захисник посилається на те, що у приладу «Драгер», за допомогою якого здійснювався замір алкоголю у ОСОБА_1 під час його огляду - сплинув строк дії сертифікації. При цьому, зазначає, що прилади за допомогою яких поліцейські фіксували огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 містять розбіжності у часі, а саме щодо початку та кінця такого огляду.
Водночас, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції був не згодний з результатами тесту, оскільки його показник був завищеним та не співпадав з кількістю вжитого ним алкоголю. Як зазначає захисник, патрульними поліції було проігноровано вимогу ОСОБА_1 відвезти його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога.
Також, апелянт звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не підписував жодних документів, зокрема й протокол про адміністративне правопорушення, а підписи в ньому, виконані від його імені, візуально відрізняються від особистого підпису ОСОБА_1 .
Крім того, в апеляційній скарзі захисник зазначає, що всупереч ст. 266 КУпАП, працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не роз'яснено його права, а відеозапис з місця події, надано працівниками поліції не в повному обсязі.
Підсумовуючи, апелянт вважає, що постанова суду підлягає скасуванню, а провадження закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисників - Богомолова О.С. та Губського К.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а також пояснення свідка ОСОБА_2 , апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх доказів в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції, розглядаючи справу про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в повній мірі дотримався вимог закону, з огляду на таке.
Оскаржуючи постанову суду першої інстанції, апелянт зазначає, що прилад «Драгер», за допомогою якого проводився огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був не сертифікований, оскільки строк такої сертифікації сплинув ще у 2017 році.
Апеляційний суд вважає, що такі доводи апелянта не ґрунтуються на законі.
Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори: «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest6820», «Alcotest6810», «Alcotest 7410 Plus com», «Алконт 01».
Всі види газоаналізаторів Drager Alcotest зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Алкотест 6820» поліцейським під час виконання своїх службових обов'язків.
Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки, зокрема Драгер «Алкотест 6820» міжповірочний інтервал приладу становить один рік.
Як вбачається з роздрукованого результату приладу Драгер «Алкотест 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, останнє калібрування приладу проводилось 02 листопада 2020 року, а ОСОБА_1 проходив огляд настан сп'яніння 19 квітня 2021 року, тобто до закінчення терміну повторної повірки та калібрування приладуДрагер «Алкотест 6820».
З огляду на таке, суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту щодо недійсності результату тесту, у зв'язку з тим, що у прилада сплинула сертифікація.
В той же час, в своїй апеляційній скарзі захисник зазначає, що ОСОБА_1 був не згодний з результатами проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», вимагаючи, продження такого огляду у лікаря-нарколога.
Проте з такими доводами апелянта апеляційний суд не погоджується.
Як вбачається з відеозапису з місця події, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння була проведена з дотриманням положень ст. 266 КупАП, а також вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства хорони здоров'я № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Зокрема, відповідно до наданого відеозапису, працівник поліції діставши запечатаний мундштук, здійснив контрольний замір алкоголю за допомогою приладу «Драгер» та надавши його ОСОБА_1 , запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився.
Результат такого огляду ОСОБА_1 не оспорював, повідомивши працівників поліції, що дійсно вживав алкогольні напої.
Крім того, матеріали справи не містять, а стороною захисту не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вимагав від працівників поліції направити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду у лікаря-нарколога.
В той же час, доводи апелянта стосовно того, що ОСОБА_1 не підписував жодних документів, зокрема і протокол про адміністративне правопорушення, а також, що працівники поліції не роз'яснили йому прав та не відсторонили від керуванням транспортним засобом - не можуть бути визнані безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та визнання протоколу недопустимим доказом.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, дані обставини були в повному обсязі, всебічно досліджені та перевірені судом першої інстанції, про що зазначено у постанові суду.
Так, досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази, повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підсумовуючи викладене апеляційний суд вважає, що сукупність доказів, досліджених судом давали законні підстави дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що суд цих вимог закону дотримався в повній мірі та ухвалив рішення, яке є вмотивованим, а викладені в ньому висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваної постанови немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-
Апеляційну скаргу захисника Богомолова О.С. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.Р.Трясун