14 вересня 2021 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 756/1449/20
номер провадження: 22-ц/824/7417/2021
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Мережко М.В., Савченка С.І.
за участю секретаря - Орел П.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року у складі судді Белоконної І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 29 січня 2021 року, остаточно просила визнати нерухоме та рухоме майно, набуте подружжям за час шлюбу об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а саме:
однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 064 320 грн 00 коп.;
автомобіль «OPEL ASTRA», державний номерний знак (далі - д.н.з.) НОМЕР_1 , 2008 року випуску, легковий хетчбек - В, чорного кольору, код: НОМЕР_2 , зареєстрований на праві приватної власності на ім'я ОСОБА_2 , вартістю 140 000 грн 00 коп.;
кутовий диван «Кьольн», вартістю 16 572 грн 00 коп.;
лаву універсальну «InterAtletika» (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
рідкокристалічний телевізор «LG 42LM760T», вартістю 13 100 грн 00 коп.;
пральну машину «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.;
плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.;
пилосос виробництва «Samsung», модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 00 коп.;
мультиварку - скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
микрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп;
навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
медтехніка: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставка турбінна ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього - 11 062 грн 00 коп.;
скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 грн 00 коп.;
надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп.;
перфоратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп.;
жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero, вартістю 5 634 грн 60 коп.;
золоті підвіски 585 проби, вартістю 5 458 грн 00 коп.;
вудилище фідерне Daiwa Ninja - X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.;
диски легкові R16, у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп.;
грошові кошти в сумі 12 100 грн 00 коп., отримані відповідачем 25 листопада 2019 року під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів США;
сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая - ST), вартістю 1 439 грн 00 коп.;
сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая - ST), вартістю 819 грн 00 коп.;
кошти в сумі 246 993 грн 85 коп.;
грошовий вклад (депозит), внесений ОСОБА_2 в акціонерному товаристві комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк»), згідно договору SAMDNWFD0070992282700 від 14 січня 2016 року в сумі 25 000 грн 00 коп. на рахунок: НОМЕР_3 ;
кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., зняті 29 липня 2019 року ОСОБА_2 з депозиту НОМЕР_10 в АТ КБ ПриватБанк;
грошовий вклад (депозит), внесений ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору НОМЕР_10 від 22 січня 2018 року в сумі 56 116 грн 70 коп. на рахунок: НОМЕР_4 ;
грошові кошти у загальній сумі 404 350 грн 04 коп., що були витрачені відповідачем на придбання різних товарів та послуг.
У порядку поділу майна подружжя відступити від засади рівності часток подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини від спільної сумісної власності подружжя на наступне майно:
однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 064 320 грн 00 коп.;
пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.;
плиту газова, вартістю 3 752 грн 33 коп.
У порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частини від спільної сумісної власності подружжя на таке майно:
автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, легковий хетчбек-В, чорного кольору, код: НОМЕР_2 , зареєстрований на праві приватної власності на ім'я ОСОБА_2 , вартістю 140 000 грн 00 коп.;
кутовий диван «Кьольн», вартістю 16 572 грн 00 коп.;
лаву універсальну InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.;
пилосос виробництва Samsung, модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 00 коп.;
мультиварку - скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
микрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп.;
навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
медтехніка: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставка турбінна ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього - 11 062 грн 00 коп.;
скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 грн 00 коп.;
надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп.;
перфоратор Dexter 1 399 грн 00 коп.;
жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero вартістю 5 634 грн 60 коп.;
золоті підвіски 585 проби, вартістю 5 458 грн 00 коп.;
вудилище фідерне Daiwa Ninja - X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.;
диски легкові R16, у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп.;
грошові кошти в сумі 12 100 грн 00 коп., отримані відповідачем 25 листопада 2019 року під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів США;
сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая - ST), вартістю 1 439 грн 00 коп.;
сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая - ST), вартістю 819 грн 00 коп.;
кошти в сумі 246 993 грн 85 коп.;
грошовий вклад (депозит), внесений ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору SAMDNWFD0070992282700 від 14 січня 2016 року в сумі 25 000 грн 00 коп. на рахунку: НОМЕР_3 ;
кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., зняті 29 липня 2019 року ОСОБА_2 з депозиту НОМЕР_10 в АТ КБ «ПриватБанк»;
грошовий вклад (депозит), внесений ОСОБА_2 у ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору НОМЕР_10 від 22 січня 2018 року в сумі 56 116 грн 70 коп. на рахунку: НОМЕР_4 ;
грошові кошти у загальній сумі 404 350 грн 04 коп., що були витрачені відповідачем на придбання різних товарів та послуг.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 14 липня 2006 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, від якого у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вказувала, що вона матеріально утримує та піклується про здоров'я дочки, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Натомість відповідач припинив надавати добровільно матеріальну допомогу на утримання їх дитини, хоча і мав таку можливість. Судовим наказом Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2019 року та до досягнення дитиною повноліття.
Позивач зазначала, що хоча вона і проживає з відповідачем в спірній квартирі, однак вони фактично не ведуть спільного господарства, сімейні стосунки між ними припинені. Відповідач живе своїм життям та не використовує кошти в інтересах сім'ї. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, яке набрало законної сили 14 вересня 2020 року, шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано.
Вказувала, що під час шлюбу сторонами було набуто вказане вище нерухоме та рухоме майно, яке є їх спільним сумісним майном. Посилаючись на те, що відповідач значну частину сімейного бюджету витрачав на свої особисті потреби, а не на матеріальне забезпечення сім'ї, а також на те, що на утриманні позивача знаходиться спільна дитини, яку відповідач не забезпечує належним чином, позивач просила поділити майно, відступивши від засади рівності часток подружжя.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
1. Однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована на ОСОБА_2 згідно договору купівлі - продажу квартири від 21 травня 2010 року;
2. Кутовий диван Кьольн, вартістю 16 572 грн 00 коп.;
3. Лаву універсальну InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
4. Рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.;
5. Пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
6. Бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.;
7. Плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.;
8. Пилосос виробництва Samsung модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 19 коп.;
9. Мультиварку - скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
10. Блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
11. Микрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
12. Смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп.;
13. Навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
14. Медтехніку: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставку турбінну ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього на суму 11 062 грн 00 коп.;
15. Скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 грн 00 коп.;
16. Надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп., який згідно договору купівлі - продажу від 15 липня 2017 року оформлений на ОСОБА_2 ;
17. Перфоратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп.;
18. Вудилище фідерне Daiwa Ninja - X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.;
19. Грошові кошти у розмірі 834 грн 98 коп., які містяться на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк», згідно договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року, особистий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_5 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину депозитного вкладу, тобто, на грошові кошти у сумі 417 грн 49 коп., що зберігаються на рахунку № НОМЕР_5 , відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на:
1. Кутовий диван Кьольн, вартістю 16 572 грн 00 коп.;
2. Рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.;
3. Пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
4. Бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн. 00 коп.;
5. Плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.;
6. Навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
7. Надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та право власності на 1/2 частину депозитного вкладу, тобто на грошові кошти у сумі 417 грн 49 коп., що зберігаються на рахунку № НОМЕР_5 відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» на підставі договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на:
1. Лаву універсальну InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
2. Пилосос виробництва Samsung модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 19 коп.;
3. Мультиварку - скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
4. Блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
5. Микрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
6. Смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп.;
7. Медтехніку: Компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставку турбінну ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього на суму 11 062 грн 00 коп.;
8. Скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 (вісім тисяч сімсот сімдесят) грн 00 коп.;
9. Перфоратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп.;
10. Вудилище фідерне Daiwa Ninja - X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачка ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить його скасувати в частині визнання рухомих та нерухомих об'єктів спільним майном подружжя і в частині поділу спільного сумісного майна подружжя та ухвалити нове рішення, яким визнати наступні рухомі та нерухомі об'єкти спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 064 320 грн 00 коп.,
автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, легковий хетчбек-В, чорного кольору, код: НОМЕР_2 , зареєстрований на праві приватної власності на ім'я ОСОБА_2 , вартістю 140 000 грн 00 коп.;
кутовий диван Кьольн, вартістю 16 572 грн 00 коп.;
лаву універсальну InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.;
пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.;
плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.;
пилосос виробництва Samsung, модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 00 коп.;
мультиварку - скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
микрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп;
навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
медтехніка: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставка турбінна ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього - 11 062 грн 00 коп.;
скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 грн 00 коп.;
надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп.;
перфоратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп.;
жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero, вартістю 5 634 грн 60 коп.;
золоті підвіски 585 проби, вартістю 5 458 грн 00 коп.;
вудилище фідерне Daiwa Ninja - X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.;
диски легкові R16, у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп.;
грошові кошти в сумі 12 100 грн 00 коп., отримані відповідачем 25 листопада 2019 року під час продажу валюти в сумі 500 доларів США, якими відповідач розпорядився на власний розсуд;
сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєва - ST), вартістю 1 439 грн 00 коп.;
сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєва -ST), вартістю 819 грн 00 коп.;
грошові кошти у розмірі 246 993 грн 85 коп.;
грошові кошти у розмірі 114 489 грн 13 коп.;
грошові кошти у розмірі 834 грн 98 коп., які містяться на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року, особистий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_5 ;
грошові кошти в загальній сумі 394 449 грн 29 коп., що були зняті з карткових рахунків, що належали відповідачу та потрачені на придбання різного товару та послуг на власний розсуд відповідача і не в інтересах сім'ї.
У порядку поділу майна подружжя відступити від засади рівності часток подружжя з урахуванням інтересів дитини та визнати за нею, ОСОБА_1 , право власності на 2/3 частини від спільної сумісної власності подружжя на все набуте майно:
однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 1 064 320 грн 00 коп.;
пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.;
бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.;
плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.
Визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу майна подружжя право власності на 1/3 частини від спільної сумісної власності подружжя на все набуте майно:
кутовий диван ОСОБА_4 , вартістю 16 572 грн 00 коп.;
лаву універсальну InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.;
рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.;
пилосос виробництва Samsung, модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 19 коп.;
мультиварку-скороварку Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.;
блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.;
мікрохвильову пічку з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.;
медтехніку: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп; приставка турбінна ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп., а всього - 11 062 грн 00 коп.;
скалер ультразвуковий автономний UDS-L Woodpecker, вартістю 8 770 грн 00 коп.;
надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп.;
перфаратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп.;
вудилище Фідерн Daiwa Ninja -X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.;
грошові кошти у розмірі 834 грн 98 коп., які містяться на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року, особистий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_5 .
Крім того, ОСОБА_1 просить врахувати при поділі спільного сумісного майна подружжя, майно або його вартість, що знаходиться у третіх осіб, та те, що відповідачем було приховано, відчужено та використано на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи на її потреби, а саме, автомобіль «OPEL ASTRA», 2008 року випуску, легковий хетчбек-В, чорного кольору, номер кузова НОМЕР_2 , який був зареєстрований на праві приватної власності на ім'я ОСОБА_2 , вартістю 140 000 грн 00 коп. та відчужений ним 22 січня 2020 року на користь ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 ;
диски легкові R16, у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп.;
смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп.;
навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп.;
жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero, вартістю 5 634 грн 60 коп.;
золоті підвіски 585 проби, вартістю 5 458 грн 00 коп.;
грошові кошти в сумі 12 100 грн 00 коп., отриманих відповідачем 25 листопада 2019 року під час продажі валюти в сумі 500 доларів США;
сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая-ST), вартістю 1 439 грн 00 коп.;
сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая-ST), вартістю 819 грн 00 коп.;
кошти в сумі 246 993 грн 85 коп.;
кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., зняті 29 липня 2019 року ОСОБА_2 з депозиту НОМЕР_10 в AT КБ ПриватБанк та використані на свій розсуд;
грошові кошти в загальній сумі 394 449 грн 29 коп., що були зняті з карткових рахунків, які належали відповідачу, та потрачені на придбання різного товару та послуг на власний розсуд відповідача і не в інтересах сім'ї.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи у визнанні спільною сумісною власністю подружжя автомобіль та диски на вказаний автомобіль, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ухвалою Оболонського районного суду Києва від 20 січня 2020 року було накладено арешт на спірний автомобіль. Однак, відповідач з метою приховування спільного майна подружжя формально відчужив даний автомобіль 22 січня 2020 року на свого знайомого ОСОБА_5 . Вказує, що відповідач виставив вказаний автомобіль на продаж у розмірі 5 300 доларів США, що еквівалентно 140 000 грн 00 коп., що підтверджується актом огляду автомобіля від 21 грудня 2019 року, а придбані ним 18 квітня 2019 року диски R16 у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп., з метою продажу автомобіля за більшу вартість. Тому вважає, що спірний автомобіль і диски до нього, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, вартість яких підлягає врахуванню при поділі майна подружжя.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що грошові кошти в сумі 12 100 грн 00 коп., отримані відповідачем 25 листопада 2019 року під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів США, грошові кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., які зняті ОСОБА_2 29 липня 2019 року з депозиту в АТ КБ «ПриватБанк» та грошові кошти в сумі 246 993 грн 85 коп., на час розгляду справи не перебувають у власності подружжя та не підлягають поділу, оскільки суд не звернув уваги на те, що 29 липня 2019 року ОСОБА_2 зняв з депозиту в АТ КБ ПриватБанк кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., які за його версією погасив заборгованість, яка начебто виникла на підставі укладеного 05 лютого 2019 року договору позики з ОСОБА_6 на суму 120 000 грн 00 коп., які начебто були спрямовані на оплату медичної операції хворого батька відповідача. Вважає, що вказаний договір позики укладений заднім числом і таким чином відповідач намагається штучно створити неіснуючий борг з метою приховання грошових коштів, які набуті сторонами під час шлюбу. Вказує, що факт отримання 25 листопада 2019 року ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 100 грн 00 коп. під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів підтверджується квитанцією №51697 про зарахування валютно-обмінної операції у ТОВ «Фінансова компанія «Альфа Інвест Груп», а факт наявності належних ОСОБА_2 коштів у розмірі 2 600 доларів США, 100 Євро та 180 000 грн 00 коп., що в еквіваленті разом становить 246 993 грн 85 коп., які знайдені позивачем 04 серпня 2019 року у їх квартирі, підтверджується фотокартками. Звертає увагу, що з метою ухилення від поділу спільного майна подружжя відповідач за вказані вище грошові кошти придбав автомобіль «FORD TRANSIT», д.н.з. НОМЕР_7 , який 16 серпня 2019 року було зареєстровано на батька відповідача - ОСОБА_7 . Тому вважає, що грошові кошти у сумі 246 993 грн 85 коп., набуті відповідачем під час шлюбу з позивачкою, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягають розподілу між ними.
Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не визнав спільною сумісною власністю подружжя речі індивідуального користування, а саме: жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero; золоті підвіски; сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая-ST); сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая-ST), оскільки факт придбання відповідачем цих речей підтверджується фіскальними і товарними чеками, які були знайдені позивачкою у травні 2019 року у їх квартирі. Відповідач ці речі ні позивачу, ні їх дочці, не купував. Також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що придбані відповідачем жіночі золоті підвіски 585 проби є особистою приватною власністю чоловіка та річчю індивідуального користування, оскільки придбані ним підвіски є жіночими, а тому вони не можуть бути річчю індивідуального користування відповідача. Суд також не звернув увагу на те, що у фіскальному чеку на придбання смартфону Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп., частину грошей в сумі 5 000 грн 00 коп. відповідач сплатив готівкою, а частину коштів в сумі 5 171 грн 00 коп. було знято з його банківської картки, що також свідчить про те, що саме це майно купував відповідач. Що стосується придбаних відповідачем сумок, на які позивач знайшла у квартирі сторін видаткову накладну №32790 від 30 січня 2020 року, то ці сумки відповідачем було подаровано не позивачу, а іншим особам, а тому вважає, що вказане вище майно, а саме, жіноча туалетна вода, золоті підвіски та сумки, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
Зазначає, що відмовляючи у визнанні спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів у загальній сумі 404 350 грн 04 коп., що були витрачені відповідачем на придбання різних товар та послуг, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що витрати відповідача, які здійснені ним з використанням його банківських карток, свідчать про те, що грошові кошти у загальній сумі 404 350 грн 04 коп. витрачені відповідачем не в інтересах сім'ї.
Також вказує, що оскільки відповідач ОСОБА_2 відчужив частину спільного майна подружжя та використав його на власний розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї, та враховуючи інтереси неповнолітньої дочки сторін, яка потребує медичного обстеження та лікування, а також те, що розмір аліментів, який сплачує відповідач, недостатній для забезпечення фізичного й духовного розвитку дитини та належного її лікування, то, на думку позивача, у суду першої інстанції були наявні правові підстави для відступлення від засад рівності часток подружжя та визнання за нею право власності на 2/3 частини від всього спільно набутого майна подружжя.
Представник відповідача - адвокат Соборук Ю.Ф. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними. Вказує, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 фактично змінила предмет позову, що суперечить положенням ч.6 ст.367 ЦПК України, а тому її вимоги в апеляційній скарги не підлягають до задоволення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає не в повному обсязі.
Відповідно до положень ст.ст.12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тлумачення ст.60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст.70 СК України).
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №372/504/17 та постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц, від 05 квітня 2018 року у справі №404/1515/16-ц.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 липня 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 04 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року.
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Оболонського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини від доходу боржника, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Установлено, що під час перебування у шлюбі сторони на підставі договору купівлі-продажу від 21 травня 2010 року набули право спільної сумісної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , титульним власником, якої є відповідач ОСОБА_2 .
Згідно видаткової накладної № АРА-00130 від 29 травня 2012 року сторони під час шлюбу придбали кутовий диван ОСОБА_4 , вартістю 16 572 грн 00 коп.
Також відповідно до фіскального чеку від 22 травня 2012 року сторонами під час шлюбу придбано: пральну машину виробництва «SAMSUNG», модель WF0602WKE/ YLP, вартістю 5 118 грн 66 коп.; плиту газову, вартістю 3 752 грн 33 коп.; пилосос виробництва Samsung, модель VCC8583H3K, вартістю 1 187 грн 19 коп.
21 травня 2019 року сторони придбали смартфон Samsung, вартістю 10 171 грн 00 коп., а 19 грудня 2019 року навушники SM-R170NZWASEK SAMSUNG, вартістю 3 459 грн 00 коп., що підтверджується відповідними фіскальними чеками.
Згідно товарного чеку №32 від 06 березня 2010 року сторони під час шлюбу придбали медтехніку: компресор Slovadent, вартістю 7 117 грн 00 коп.; слюновідсос, вартістю 285 грн 00 коп.; приставку турбінну ПТ2-ПТ-3№Х, вартістю 3 660 грн 00 коп.
На підставі договору купівлі-продажу від 15 липня 2017 року сторони набули право власності на надувний моторний прогулянково-туристичний човен КМ330, вартістю 8 169 грн 96 коп., титульним власником якого є ОСОБА_2 .
Установлено, що відповідно до гарантійного талону від 26 березня 2017 року сторонами під час шлюбу придбано перфоратор Dexter, вартістю 1 399 грн 00 коп., а відповідно до товарного чеку від 24 квітня 2019 року сторонами під час шлюбу придбано вудилище фідерне Daiwa Ninja -X Feeder 3,6m 50-150g, вартістю 1 332 грн 00 коп.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
У суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Соборук Ю.Ф. визнав, що також не заперечував відповідач, що сторонами під час шлюбу набуто у власність наступне майно: лава універсальна InterAtletika (ST 009), вартістю 4 170 грн 00 коп.; рідкокристалічний телевізор LG 42LM760T, вартістю 13 100 грн 00 коп.; бойлер Ariston ABS VLS PW 50 (3700340), вартістю 6 690 грн 00 коп.; мультиварка-скороварка Moulinex СЕ7011Соок4Ме, вартістю 5 000 грн 00 коп.; блендер Braun (Браун) MR570, вартістю 2 999 грн 00 коп.; мікрохвильова пічка з грилем і конвекцією, модель LG MC-8483NL, вартістю 7 999 грн 00 коп.
Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 04 липня 2020 року у власності ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебувають грошові кошти у розмірі 834 грн 98 коп., які містяться на рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_2 у АТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № SAMDNWFD0071345203000 від 21 жовтня 2016 року, особистий рахунок на який зараховується вклад № НОМЕР_5 .
Установивши, що вказане вище майно було придбане сторонами під час шлюбу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для визнання цих об'єктів спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Також колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання спільною сумісною власністю подружжя грошових коштів у сумі 12 100 грн 00 коп., отриманих ОСОБА_2 25 листопада 2019 року під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів США, коштів в сумі 246 993 грн 85 коп., а також коштів в сумі 114 489 грн 13 коп., знятих 29 липня 2019 року ОСОБА_2 з депозиту НОМЕР_10 в АТ КБ ПриватБанк, оскільки по справі встановлено, що на час розгляду справи ці кошти не перебувають у власності подружжя.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині вказаних висновків суду не спростовують та ґрунтуються лише на припущеннях позивачки, а доказування та, відповідно, рішення суду відповідно до приписів ст.81 ЦПК України, не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, апеляційний суд не приймає до уваги посилання позивачки на те, що факт отримання 25 листопада 2019 року ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 100 грн 00 коп. під час продажу валюти в сумі 500,00 доларів, підтверджується квитанцією №51697 про зачислення валютно-обмінної операції у ТОВ Фінансова Компанія «Альфа Інвест Груп», оскільки вказана квитанція не свідчить про те, що на час розгляду справи ці кошти перебувають у власності подружжя.
Доводи апеляційної скарги проте, що ОСОБА_2 29 липня 2019 року з депозиту в АТ КБ ПриватБанк було знято кошти в сумі 114 489 грн 13 коп., які за його версією спрямовані на погашення заборгованості, що начебто виникла на підставі укладеного ним з ОСОБА_6 договору позики 05 лютого 2019 року, який укладений заднім числом з метою приховання коштів, набутих під час шлюбу сторін, не заслуговують на увагу, оскільки наявний у матеріалах справи договір позики від 05 лютого 2019 року, який укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 на суму 12 000 грн 00 коп., у судовому порядку не визнаний судом недійним та є чинним, а відповідно до положень ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Також є безпідставними посилання ОСОБА_1 на фотокартки коштів, оскільки такі фотокартки не є належними та допустимими доказами факту наявності чи відсутності вказаних вище грошових коштів.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що з метою ухилення від поділу спільного майна подружжя відповідач за вказані вище кошти придбав автомобіль «FORD TRANSIT», д.н.з. НОМЕР_7 , який 16 серпня 2019 року було зареєстровано на батька відповідача - ОСОБА_7 , оскільки позивачкою не надано доказів того, що вказаний автомобіль було придбано ОСОБА_7 саме за рахунок спільних грошових коштів сторін.
Згідно з ч.2 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.
Тому, враховуюче наведене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання спільною сумісною власністю подружжя речей індивідуального користування, а саме, жіночу туалетну воду німецького виробництва Lengling No 1 El Pasajero, золоті підвіски 585 проби, сумку 6953 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая -ST) та сумку 1933 taupe Tayne Amelie Pelletteria (Amelie Pelletteria сумка бєжєвая - ST).
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про те, що факт придбання відповідачем цих речей підтверджується фіскальними і товарними чеками, які були знайдені позивачкою у травні 2019 року у їх квартирі, а також те, що відповідач ці речі ні позивачу, ні їх дочці, не купував, не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав для визнання цих речей спільною сумісною власністю подружжя з огляду на імперативні вказівки ч.2 ст.57 СК України
Апеляційний суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власністю грошових коштів у загальній сумі 404 350 грн 04 коп., які, на думку позивачки, були витрачені ОСОБА_2 на придбання різних товарів та послуг, оскільки вказані грошові кошти були отримані та витрачені в період шлюбу, а позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів того, що вони були витрачені не в інтересах подружжя, що є її процесуальним обов'язком відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України. Не надано таких доказів позивачкою та її представником і під час апеляційного розгляду справи.
Згідно ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Згідно ч.1 ст.71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
На обґрунтування вимог про поділ спільного майна подружжя, відступивши при цьому від засади рівності часток подружжя, позивачка посилалася на те, що оскільки відповідач значну частину сімейного бюджету витрачав на свої особисті потреби, а не на матеріальне забезпечення сім'ї, а також, що на утриманні позивачки знаходиться спільна дитина сторі , яку відповідач не забезпечує належним чином.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно наявного у матеріалах справи розрахунку заборгованості по аліментам від 03 вересня 2020 року, який складений Оболонським РВ ДВС у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції (місто Київ), відповідач ОСОБА_2 щомісячно сплачує аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання спільної дочки, будь-яка заборгованість по сплаті аліментів відсутня.
Отже, установивши, що на утримання дитини, яка проживає разом з позивачкою, судовим наказом з відповідача стягуються аліменти, які останній щомісячно сплачує, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відступ від засад рівності часток подружжя не є справедливим та доцільним.
Доводи апеляційної скарги в цій частині вказаних вище висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для відступу від засад рівності часток подружжя не спростовують.
Також колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції реальним поділом майна подружжя ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , оскільки такий поділ відповідає принципами, законності, справедливості і розумності, здійснений з урахуванням неподільності об'єктів спільної сумісної власності подружжя.
Що стосується запропонованого позивачкою ОСОБА_1 в апеляційній скарзі іншого варіанту розподілу спільного майна подружжя, то він не приймається апеляційним судом до уваги з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ч.6 ст.367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Встановлено, що запропонований ОСОБА_1 в апеляційній скарзі варіант розподілу спільного майна подружжя не був предметом розгляду у суді першої інстанції, рішення суду по ньому не ухвалювалося, а відтак у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для розгляду вказаних вище вимог апеляційної скарги відповідно до ч.6 ст.367 ЦПК України.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власності подружжя та поділу автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, з тих підстав.
Так згідно з ч.3 ст.61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (ч.4 ст. 65 СК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на спільне майно.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).
Як вбачається з матеріалів справи, спірний автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, був придбаний ОСОБА_2 02 червня 2015 року, тобто під час перебування у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , а тому на цей автомобіль поширюється режим спільної сумісної власності подружжя.
По справі встановлено, що 22 січня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу ОСОБА_2 продав вказаний автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, ОСОБА_8 за 20 000 грн 00 коп.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 надавала згоду своєму чоловіку ОСОБА_2 на продаж їх спільного автомобіля.
Також вказаний вище договір купівлі-продажу транспортного засобу від 22 січня 2020 року з продажу автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, не може вважатись таким що вчинений ОСОБА_2 в інтересах сім'ї, з таких підстав.
Установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 14 липня 2006 року по 04 червня 2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі.
З матеріалів справи вбачається, що за клопотанням позивачки про забезпечення позову у вказаній справі ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2020 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_8 , 2008 року випуску, легковий хетчбек-В, чорного кольору, VIN - код: НОМЕР_2 , право власності який на той час було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Наведені обставини свідчать про те, що вказаний правочин з продажу автомобіля «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, був вчинений після накладення судом арешту на спірне майно за клопотанням позивачки, а тому цей правочин не може вважатись таким, що вчинений ОСОБА_2 в інтересах сім'ї.
Отже, враховуючи, що спірний автомобіль «OPEL ASTRA», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, сторони придбали під час перебування у зареєстрованому шлюбі, відповідач ОСОБА_2 відчужив його без повідомлення про це ОСОБА_1 та без отримання її згоди, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн 00 коп. в рахунок компенсації вартості 1/2 частини спірного автомобіля, виходячи з реальної вартості його продажу.
Суд першої інстанції, у порушення вимог ст.ст.263, 264 ЦПК України, на наведені вище обставини справи уваги не звернув, належним чином не з'ясував характер та зміст заявлених позовних вимог, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання спільною сумісною власності подружжя на автомобіль та його поділу.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно відмовлено у визнанні спільною сумісною власністю та поділу дисків легкових R16, у кількості 4-х штук, вартістю 7 712 грн 00 коп., оскільки вони є невід'ємною частиною вказаного вище автомобіля, а тому не можуть бути самостійним об'єктом поділу.
Доводи апеляційної скарги про те, що реальна ринкова вартість вказаного автомобіля становить 5 300 доларів США, що еквівалентно 140 000 грн 00 коп., оскільки, на думку скаржника, саме за таку ціну відповідач виставив вказаний автомобіль на продаж, що підтверджується актом огляду автомобіля від 21 грудня 2019 року, апеляційний суд не приймає до уваги, так як зазначена в акті огляду автомобіля від 21 грудня 2019 року його ціна носить декларативний характер і свідчить лише про бажану вартість продажу цього майна, а не про дійсну (ринкову) вартість спірного автомобіля або подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобіля.
Натомість позивачка та її представник не зверталися до суду із клопотанням про призначення у справі судово-технічної експертизи з метою встановлення дійсної (ринкової) вартості спірного автомобіля або подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобіля, хоча таке право їм було роз'яснено судом.
Надана позивачем роздруківка із Інтернет ресурсу щодо вартості подібного майна не є достатнім доказів для встановлення дійсної (ринкової) вартості спірного автомобіля або подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) автомобіля.
До того ж колегія суддів враховує, що договір купівлі-продажу транспортного засобу -автомобіля «OPEL ASTRA» від 22 січня 2020 року, зокрема, в частині ціни продажу автомобіля у судовому порядку не визнаний судом недійсним та є чинним, а відповідно до положень ст.204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції в частині відмови у поділі автомобіля «OPEL ASTRA», 2008 року випуску, легковий хетчбек - В, VIN-код: НОМЕР_9 , не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору в цій частині, що в силу ст.376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення в цій частині про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля у розмірі 10 000 грн 00 коп. з наведених вище підстав.
Керуючись ст.ст.374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року в частині відмови у поділі автомобіля «OPEL ASTRA», 2008 року випуску, легковий хетчбек - В, VIN-код: НОМЕР_9 , скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину вартості автомобіля у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: