справа № 756/16448/18 головуючий у суді І інстанції Шевчук А.В.
провадження № 22-ц/824/10915/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
13 вересня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лапчевської О.Ф., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів,-
У грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації у якому просив стягнути з дружини ОСОБА_3 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх доходів останньої, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину даного віку та визначити місце проживання позивача разом з неповнолітнім сином у квартирі АДРЕСА_1 .
14.08.2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, у якій ОСОБА_3 просиластягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини з усіх доходів останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину даного віку.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, не з'ясування всіх фактичних обставин справи, просила скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
При цьому, апелянт зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про зловживання Петрань ( ОСОБА_1 ) процесуальними правами. Судом не вказано, які дії позивача були визнані судом зловживанням процесуальними правами. Крім того, не погоджується з висновком суду, який не визнав її представника, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявний ордер адвоката.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
12.07.2021 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , поданий представником - ОСОБА_6 , згідно якого просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Вказує, що апелянт, будучи належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з'явився в судове засідання без поважних причин, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Представник апелянта в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Позивач та його представник в судовому засіданні просили апеляйційну скаргу зилишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Інші учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, однак їх неявка згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Залишаючи зустрічну позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що повторна неявка позивача за зустрічним позовом, в судове засідання свідчить про небажання підтримувати свої позовні вимоги та затягування розгляду і вирішення справи по суті, що є підставою для залишення зустрічного позову без розгляду. При цьому, такі дії ОСОБА_4 суд визнав зловживанням процесуальними правами, зазначивши при цьому, що заява про відкладення справи «в черговий раз» надійшла «від особи, яка назвалася представником» ОСОБА_4 .
Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне.
При цьому процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду при неповідомленні причин неявки. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.
Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами процесуального закону суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Також вказані норми законодавства не містять вказівки і на те, що для визнання неявки в судове засідання повторною попередня неявка повинна бути такою, що відбулася лише з невідомих суду причин, або з причин, що визнані судом неповажними. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Такий правовий висновок, міститься у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 740/1734/18, де залишаючи без змін судові рішення про залишення позову без розгляду, Верховний Суд вказав, що суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 390/1076/18-ц, від 19 вересня 2018 року у справі 760/1143/16-ц, від 27 червня 2018 року у справі № 201/15122/15-ц.
Залишаючи зустрічний позов без розгляду, судом першої інстанції встановлено, що 11.06.2020 року у судовому засіданні прийнята зустрічна позовна заява. Розгляд справи призначено на 08.12.2020 року (т.1, а.с. 222-225).
08.12.2020 року позивач за зустрічним позовом та її представник в судове засідання не з'явилися, про час та дату судового розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, будь-яких клопотань не надали (т.2, а.с. 16-18).
У зв'язку з неявкою позивача за зустрічним позовом та її представника розгляд справи відкладено на 27.05.2021 року, про що ОСОБА_4 повідомлена належним чином 10.12.2020 року (а.с.19 т.2). Однак, позивач за зустрічним позовом та її представник в судове засідання повторно не з'явилися.
26.05.2021 року на електронну адресу Оболонського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 , адвоката - Воробей І.В. про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника у іншому судовому засіданні (т.2, а.с.22-25). Проте, доказів які підтверджують зазначені обставини суду не надано.
За таких обставин, належним чином повідомлений позивач за зустрічним позовом та його представник повторно, а саме 08.12.2020 року та 27.05.2021 року не з'явилися в судове засідання, заяви щодо розгляду справи у їх відсутності не подавали.
Встановивши, що позивач та його представник повідомлені належним чином про судові засідання, проте до суду обидва рази не з'явилися, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, оскільки неявка позивачка за зустрічним позовом у судове засідання, призначене на 27.05.2021 року, є повторною, а заяви про розгляд справи за відсутності позивача до суду, на момент ухвалення відповідного процесуального рішення, не надходило.
Колегія суддів, вважає, що такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи, вимогам процесуального закону та висновкам викладеним в постановах Верховного Суду.
Вказані висновки суду доводи апеляційної скарги не спростовують.
Натомість, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що при розгляді справи не були встановлені обставини, які свідчать про зловживання ОСОБА_7 своїми процесуальними правами в розумінні ст. 44 ЦПК України.
Крім того, зловживання процесуальними правами на вказаній стадії розгляду справи є підставою для застосування заходів процесуального примусу, та не можуть бути підставою для залишення зустрічного позову без розгляду, а отже підлягають виключенню з мотивувальної частини ухвали суду першої інстанції.
Також, суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявні документи, що підтверджують повноваження адвоката - Воробей І.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 (т.1, а.с. 187-189), який приймав участь у розгляді вказаної справи і був допущений судом до участі у судових засіданнях, а тому посилання суду першої інстанції на неналежність повноважень представника ОСОБА_4 є безпідставними та також підлягають виключенню з мотивів судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи викладене, ухвалуОболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року необхідно змінити, виключивши з мотивувальної частини судового рішення посилання суду на зловживання процесуальними правами та неявку без поважних причин ОСОБА_4 та мотиви суду в частині неналежності повноважень представника Петрань (Донець) В.П..
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року - змінити.
Виключити з мотивувальної частини посилання на зловживання процесуальними правами та неявку без поважних причин ОСОБА_4 та мотиви суду в частині неналежності повноважень представника ОСОБА_4 ..
В іншій частині ухвалу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
В.А. Нежура