Апеляційне провадження № 22-ц/824/10923/2021
справа № 758/15237/18
09 вересня 2021 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
Поліщук Н.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року, постановлене суддею Андрейчуком Т.В. по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування,
У листопаді 2018 року позивач Приватне акціонерне товариство "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, обґрунтовуючи тим, що 18 листопада 2015 року між ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" було укладено договір страхування транспортного засобу № 3345034, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним на праві власності страхувальнику автомобілем Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 . 16 лютого 2017 року на Дарницькому мосту в м. Києві трапилась ДТП за участю застрахованого автомобіля Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , та автомобіля Lexus RX330, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Пригода трапилась у зв'язку з порушенням ПДР відповідачем у справі. Внаслідок ДТП автомобіль Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 257 182,68 грн. Позивач зазначив, що вказана подія за участю застрахованого автомобіля визнана ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" страховою та на виконання умов договору страхування ТЗ від 18 листопада 2015 року № 3345034 ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" сплатило страхувальнику ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" страхове відшкодування у сумі 149 618,00 грн. На підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України позивач просить стягнути в порядку регресу з відповідача на свою користь витрати, пов'язані зі сплатою страхового відшкодування, у сумі 149 618,00 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» 119 965 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» судовий збір у сумі 1412,78 грн.
Не погодившись з рішенням суду, 22.06.2021 року представник відповідача подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення незаконне, необґрунтоване, судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, зокрема позивачем не була доведена чинність договору страхування на момент ДТП, оскільки не було надано платіжного документу про сплату страхувальником страхової премії у відповідності до п. 6.4. Договору страхування. Крім того, судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального права, суд безпідставно та незаконно дійшов помилкового висновку щодо не укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3582641 у зв'язку з тим, що його не знайдено в базі даних, а бланк полісу облікований як втрачений, оскільки наданий до матеріалів справи Поліс №АЕ/3582641 є безпосереднім доказом на підтвердження укладення даного договору. За таких обставин шкода стягнута з відповідача є необґрунтованою. Судом допущено неправильне застосування норм матеріального права щодо порядку розрахунку суми страхового відшкодування.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представники позивача в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили.
На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з'явились.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування у зв'язку із ДТП, у зв'язку із чим набув право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.
Колегія суддів погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 18 листопада 2015 року між ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" укладено договір страхування транспортного засобу № 3345034, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням належним на праві власності страхувальнику автомобілем Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 . Строк дії договору - з 01 грудня 2015 року до 30 листопада 2016 року (а.с. 7-17). 19 жовтня 2016 року ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" та ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" уклали додаткову угоду № 1, якою продовжили дію договору страхування транспортного засобу від 18 листопада 2015 року № 3345034 до 17 лютого 2017 року (а.с. 18). За домовленістю сторін страхова сума у розмірі 215 000,00 грн. відповідає вартості застрахованого предмета договору страхування.
16 лютого 2017 року на Дарницькому мосту в м. Києві трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , та автомобіля Lexus RX330, д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (а. с. 45-46).
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 квітня 2017 року у справі № 752/4485/17 ОСОБА_2 була визнана винною у вчиненні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 5-6).
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Внаслідок згаданої дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження.
У звіті про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику колісного транспортного засобу від 28 лютого 2017 року № 10/03/17, складеним фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , зазначено, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу складають 257 182,68 грн. та перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, яка становить 250 965,00 грн. (а.с. 21-37).
Зважаючи на те, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Ford Focus, д.р.н. НОМЕР_1 , спричинено механічних пошкоджень, страховиком за договором страхування транспортного засобу від 18 листопада 2015 року № 3345034 складено страховий акт від 13 березня 2017 року № 3401/10, яким цей випадок визнаний страховим, та прийнято рішення про виплату страхувальнику ТОВ "Телерадіокомпанія "Україна" страхового відшкодування у сумі 149 618,00 грн (а.с. 20). Страхове відшкодування не перевищує розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
24 березня 2017 року ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" сплатило страхове відшкодування у сумі 149 618,00 грн. (а.с. 47-50).
Однак, судом першої інстанції правомірно було враховано, що автомобіль Ford Focus вважається знищеним, так як вартість ремонту після ДТП перевищує вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням чого судом стягнуто з відповідача на користь позивача 119 965 грн- різницю .
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі статтею 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні приписи викладено у статті 27 Закону України "Про страхування".
В апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що на момент ДТП Договір страхування між позивачем та потерпілою особою закінчив свою дію і тому страхове відшкодування сплачено страховою компанією неправомірно.
Однак, з такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується, так як сторони Договору страхування уклали Додаткову угоду, яка діяла до 17 лютого 2017 року, на підставі якої було виплачено страхове відшкодування.
Сторони Договору страхування та Додаткової угоди до нього не оспорюють ці документи, більше того, страхова компанія виконала умови договору страхування та сплатила страхове відшкодування , тому підстав вважати, що ця Додаткова угода сторонами не укладалася у суду немає.
Крім того, відповідач по справі є винною в ДТП особою і в будь-якому випадку несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану потерпілій особі, на чию користь нею повинна бути відшкодована шкода, чи потерпілій особі чи страхувальнику потерпілої особи, правового значення не має.
Апеляційний суд не погоджується із тим, що скаржником було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3582641 і позов повинен бути заявлено до її страхової компанія, що вона в даному випадку є неналежним відповідачем.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано доказів, що її цивільна відповідальність як власника наземного ТЗ була застрахована, оскільки відповідно до інформації, яка міститься в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля Lexus RX330, д.р.н. НОМЕР_2 , станом на 16 лютого 2017 року застрахована не була, а поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/3582641 у базі не знайдено, бланк полісу облікований як втрачений.
Разом із тим, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив такі правові висновки:
Законодавець не пов'язує нікчемність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто невиконання страховиком свого обов'язку щодо подання інформації про укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.
Страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, у якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)
Однак, колегія суддів не погоджується із доводами апелянта та вважає, що зазначена позиція Верховного Суду не підлягає в даному випадку до застосування, оскільки у постанові Верховного Суду йдеться про недобросовісність страховика, яким було укладено з особою договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності, однак, він не подав інформацію про укладені договори до централізованої бази даних.
В даному випадку відповідач не надала суду доказів того, що такий договір нею взагалі укладався, так як він не був внесений у базу даних, а бланк Полісу , на який посилається представник відповідача, обліковується як втрачений. Доказів внесення коштів на підтвердження укладання договору страхування відповідач суду не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення. .
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 20 вересня 2021 року.
Суддя - доповідач:
Судді: