вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи № 761/33480/20 Апеляційне провадження № 22-ц/824/7376/2021Головуючий у суді першої інстанції - Осаулов А.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
08 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Нежура В.А.
судді Березовенко Р.В., Лапчевська О.Ф.,
секретар Рудик О.Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу особи, яка може отримати статус учасника справи - ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах адвокатом Коваль Яною Юріївною, яка діє на підставі договору, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви,
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 від 20.10.2020 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, в якому просила суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020 у виді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 111,3 кв.м, житловою - 58 кв.м.
Заява мотивована тим, що 21.10.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва по справі № 761/33480/20 вжито заходи забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_2 до ПН КМНО Коновал З,Ф, ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію, витребування майна.
23.11.2020 ОСОБА_1 дізналась про винесення ухвали суду, тому вважає, що арешт, накладений на квартиру, безпідставний, оскільки вона є власником квартири АДРЕСА_1 , інтереси ОСОБА_2 не порушені. Крім цього, до суду позовну заяву в десятиденний строк з моменту винесення ухвали суду від 21.10.2020 ОСОБА_2 не подала, тому ОСОБА_1 просила скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 345516580000, що належить їй на праві власності (а.с. 40-44).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.02.2021 клопотання представника в інтересах ОСОБА_1 від 10.12.2020 про скасування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, застосованих у відповідності до ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020, у цивільній справі № 761/33480/20 залишено без задоволення (а.с. 141-143).
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати ухвалу, клопотання про скасування заходів забезпечення позову, застосованих до подання позовної заяви у справі № 761/33480/20 задовольнити, скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020, а саме скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 345516580000, що належить їй на праві власності. Вказує, що ОСОБА_2 , звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, обґрунтовувала свою заяву тим, що має намір звертатись до суду з позовною заявою до ПН КМНО Коновал З.Ф., ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна із чужого незаконного володіння, однак, фактично звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій, поновлення запису про право власності на квартиру, за результатами якого відкрито провадження у справі № 761/35412/20. В своїй заяві ОСОБА_2 зазначила, що є підстави вважати, що ОСОБА_1 хоче продати спірну квартиру, яка була предметом договору іпотеки, що утруднить виконання рішення суду у разі задоволення майбутнього позову.
Проте, заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачам та заборони вчиняти певні дії не містить жодних обґрунтувань щодо відсутності гарантій виконання рішення суду у разі задоволення позову. Жодних законних підстав для накладення арешту на спірну квартиру не було, внаслідок постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову були порушені права володіння, користування та розпорядження майном ОСОБА_1 , як законного власника квартири. Доводи ОСОБА_2 щодо наявності підстав для арешту квартири є необґрунтованими, безпідставними, недоведеними та такими, що вводять суд в оману та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом (а.с. 148-153зв.).
04.06.2021 ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ОСОБА_1 зазначає про те, що були повністю змінені предмет і підстава позову і в обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 висловлювався намір звернутись із позовною заявою: «про скасування запису про державну реєстрацію та витребування майна з чужого незаконного володіння», а фактично була подана позовна заява про «визнання протиправними дій, поновлення запису про право власності на квартиру». Проте, таке твердження не відповідає дійсності. Спір виник щодо права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , і основною позовною вимогою є скасування запису про державну реєстрацію квартири. Вказана вимога міститься, як в заяві про забезпечення позову, так і в самій позовній заяви, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 213-218).
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 підтримала подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заперечував проти поданої апеляційної скарги та просив її відхилити.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
При цьому із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до приписів частин 7-10 статті 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи (ч. 7). Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч. 8). У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч. 9). У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду (ч. 10).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині 1 статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21.10.2020 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову до ПН КМНО Коновал З.Ф., ОСОБА_1 про скасування запису про державну реєстрацію, витребування майна, задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
За змістом норм процесуального права, скасування заходів забезпечення позову пов'язане не із правомірністю їх вжиття, а із результатами розгляду справи і вирішення спору по суті чи залишенням позову без розгляду, або закриття провадження у справі.
Слід відмітити, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Крім того, суд вправі скасувати вид забезпечення позову по будь-якій справі, яка знаходиться в його провадженні, коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі. Скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. При цьому правомірність застосування таких заходів судом відповідач, як правило, не заперечує.
Враховуючи те, що в проваджені Шевченківського районного суду м. Києва перебуває на розгляді цивільна справа № 761/35412/20, провадження якої відкрито 21.01.2021, за позовом ОСОБА_2 до ПН КМНО Коновал З.Ф., ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, скасування та поновлення запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, рішення по даній справі ще не прийнято, тому у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок накладення арешту на квартиру «були порушені права володіти, користуватись та розпоряджатись майном» не беруться до уваги, оскільки, арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна і не є позбавленням права власності ОСОБА_1 , яка продовжує володіти і користуватися спірною квартирою. Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона на розпорядження таким нерухомим майном без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.
Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів на підтвердження дійсного наміру відповідача відчужити квартиру не заслуговують на увагу, оскільки забезпечення позову у цьому спорі, спрямоване на виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, дав об'єктивну оцінку зібраним і дослідженим доказам та обґрунтовано дійшов правильного висновку про відмову у задоволені клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу особи, яка може отримати статус учасника справи - ОСОБА_1 , поданої від її імені та в її інтересах адвокатом Коваль Яною Юріївною, яка діє на підставі договору залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 лютого 2021 року про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 14 вересня 2021 року.
Суддя-доповідач В.А. Нежура
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська