07 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12020105080001117 стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- 24.04.2020 року Шевченківським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, із застосуванням ч. 5 ст. 72 КК України, зараховано строк відбуття покарання з 21.04.2017 року по 24.04.2020 року, звільнена із зали суду по відбуттю строку покарання,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року ОСОБА_7 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та їй призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком _______________________________________________
Справа №11-кп/824/2094/2021 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України Доповідач ОСОБА_1
2 роки, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 та п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Суд визнав доведеним, що 28.10.2020 року приблизно о 16 год. ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. І. Крамського, 4, незаконно придбала та зберігала при собі, без мети збуту наркотичний засіб - метадон, масою 0,188 г.
Так, 28.10.2020 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_7 , перебуваючи біля приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 , використовуючи власний мобільний телефон, замовила у невстановленої слідством особи наркотичний засіб - метадон. Одразу на мобільний телефон останньої прийшло смс-повідомлення з реквізитами банківської картки, на яку ОСОБА_7 перерахувала грошові кошти у розмірі 350 грн. Після цього, ОСОБА_7 отримала смс-повідомлення з адресою, де знаходиться наркотичний засіб, а саме: м. Київ, вул. І. Крамського, 4. В цей же день, 28.10.2020 року, ОСОБА_7 громадським транспортом прибула до житлового будинку №4 по вул. І. Крамського в м. Києві, де біля першого під'їзду в траві знайшла запаяний поліетиленовий згорток, в якому знаходився паперовий згорток з кристалічною речовиною білого кольору, тим самим незаконно його придбала, який помістила до правої кишені куртки, у яку була одягнена, чим розпочала його незаконно зберігати для подальшого власного вживання. Цього ж дня, близько 16 год., ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м. Київ, вул. І. Крамського 4, була викрита працівниками поліції, яким в подальшому добровільно видала із правої кишені куртки запаяний поліетиленовий згорток, в якому знаходиться паперовий згорток із кристалічною речовиною білого кольору.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-20/53190-МРВ від 11.12.2020, надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) в наданій речовині становить 0,188 г.
В апеляційній скарзі прокурор у провадженні, не оспорюючи фактичні обставини справи, які суд визнав доведеними, та кваліфікацію дій обвинуваченої, посилаючись на невідповідність призначеного обвинуваченій покарання ступеню тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м'якості, а також необґрунтоване звільнення останньої від відбування покарання з випробуванням, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_7 призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, належним чином не мотивував прийнятого рішення, а також не надав правової оцінки тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставинам справи, даним про особу обвинуваченої, характеру та ступеню суспільної небезпечності.
Зокрема, судом належним чином не враховано, що ОСОБА_7 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та має не зняту і не погашену в установленому законом порядку судимість.
Також судом, при звільненні останньої від відбування покарання, не враховано і те, що на час скоєння злочину та розгляду справи в суді ОСОБА_7 суспільно корисною працею зайнята не була.
Вищевикладене свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_7 , її схильність до вчинення нових злочинів, стійку антисоціальну спрямованість та вперте небажання стати на шлях виправлення, тому місцевий суд, звільнивши ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, застосував кримінальний закон, який не підлягає застосуванню, та призначив покарання, яке за своїм розміром є таким, що не відповідає як тяжкості скоєного кримінального правопорушення, так і особі обвинуваченої внаслідок м'якості.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також заперечення обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_6 проти її задоволення, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому висновки судупершої інстанції, за встановлених у вироку обставин, про доведеність винуватості ОСОБА_9 у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, вчиненому особою протягом року після засудження за цією статтею, що відповідає юридичній кваліфікації діянняч. 2 ст. 309 КК України, колегія суддів не переглядає, оскільки вони ніким із учасників судового провадження не оспорюються. При цьому колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції дійти правильних висновків в цій частині.
Міра покарання призначена обвинуваченій ОСОБА_7 відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України.
Так, з вироку вбачається, що при призначенні ОСОБА_7 покарання суд першої інстанції, відповідно до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка вину визнала та щиро покаялася, дані про особу обвинуваченої, яка розлучена, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, не перебуває на спеціальних обліках у лікарів нарколога та психіатра, раніше судима, обставину, яка пом'якшує покарання, - її щире каяття і відсутність обставин, які його обтяжують.
При цьому суд помилково вказав, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштована, що не відповідає дійсним обставинам провадження, адже судом першої інстанції була досліджена надана стороною захисту довідка ДП "Інвестиційно-будівельна компанія "НЕСТ-Покровський посад" №35-к від 17.01.2021 р ОСОБА_7 вятковська Г.О. працевлаштована на посаду комірника складського приміщення освітлювальних приладів та електрообладнання на постійній основі, тобто на час ухвалення судового рішення вона була офіційно працевлаштована, і за місцем роботи характеризується виключно позитивно.
Саме на цих підставах суд, за змістом судового рішення, хоча й визнав за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі, але визнав також і за можливе звільнити її від відбування цього покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, з встановленням іспитового строку, протягом якого буде здійснюватись контроль за її поведінкою.
З таким рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з урахуванням ступеню тяжко ОСОБА_7 ятковською Г.О. кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином, та тих даних про її особу, які свідчать про те, що вона, відповідно до наявної у матеріалах кримінального провадженні довідки Дочірнього підприємства «Інвестиційно-будівельна компанія «НЕСТ-Покровський посад» № 35/к від 17.01.2021 року, працевлаштована на посаду комірника на постійній основі, і виключно позитивно характеризується за місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, адже зі слів обвинуваченої проживає з матір'ю, за якою доглядає, та перебуває у фактичних шлюбних відносинах, і має на утриманні сина, 2010 р.н., а також її віку та того, що обвинувачена щиро розкаялася у вчиненому.
Зазначені обставини та ОСОБА_7 тковської Г.О., щодо якої також і відсутні дані, які б вказували на її неналежну поведінку та притягнення її до адміністративної чи кримінальної відповідальності від часу вчинення інкримінованого їй злочину, колегія суддів вважає такими, що свідчать про значні позитивні зміни у поведінці обвинуваченої, що вона зробила належні висновки і стала на шлях виправлення, та відповідно визнає їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину та її суспільну небезпечність, а висновки суду першої інстанції про те, що обвинувачена може бути виправлена без ізоляції від суспільства, у зв'язку з цим, правильними.
Твердження ж прокурора про необхідність призначення обвинуваченій покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 309 КК України, у виді 1 року позбавлення волі, яке вона має відбувати реально, з урахуванням того, що вона раніше судима за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, що, як вважає прокурор, не досягло своєї мети, оскільки маючи незняту і непогашену судимість, вона вчинила умисний злочин, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки всі ці обставини не лише знайшли своє відображення в кв ОСОБА_7 ятковської Г.О. за ч. 2 ст. 309 КК України за відповідними кваліфікуючими ознаками, але й були належним чином враховані судом першої інстанції п ОСОБА_7 ятковській Г.О. покарання та прийнятті рішення про можливість звільнення її від відбування цього покарання з випробуванням, яке, всупереч тверджень апелянта, суд належним чином мотивував, оцінивши вищезазначене в сукупності з іншими даними про особу винної та фактичними обставинами вчиненого нею злочину.
Інших доводів в обґрунтування необхідності призначення обвинуваченій покарання без застосування ст. 75 КК України прокурор в апеляційній скарзі не навів.
Враховуючи всі вказані вище обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано призначив
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора у провадженні залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 ОСОБА_7 и Олександрівни - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
_____________________ _____________________ ___________________