1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 02 вересня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року,
за участі: представника власника майна власника майна ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке виявлено та вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувало у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_6 , із забороною розпоряджатися та користуватися даним майном, у тому числі, копії та оригінали документів ТОВ «Кубін девелопмент», державні акти на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 341722 та Серії ЯЛ № 415632, предмет схожий на пістолет з написом «Форт 17Р 9мм Р.А. НОМЕР_1 , в магазині якого знаходяться предмети схожі на патрони з написом «ПНД-9П 9мм» в кількості 12 штук, грошові кошти купюрами по 50 євро в кількості 210 (двісті десять) штук загальною сумою 10500 (десять тисяч п'ятсот) євро, дозвіл на зброю № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 .
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для накладення арешту на вищевказане майно, оскільки слідчим та прокурором доведено, що, у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, пересування, передачі, відчуження цього майна.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року в частині накладення арешту на документи щодо діяльності ТОВ «КУБІН ДЕВЕЛОПМЕНТ»; державні акти про право власності на землю серії ЯЗ № 341722 та серії ЯЛ № 415632; предмет схожий на пістолет з написом «Форт 17Р», в магазині якого знаходяться предмети схожі на патрони в кількості 12 штук; дозвіл на зброю № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 ; грошові кошти купюрами номіналом по 50 Євро в кількості 210 штук загальною сумою 10 500 Євро, та постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Щодо строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що розгляд клопотання прокурора відбувся за відсутності власника майна, а копію постановленого судом рішення останній отримав 18 грудня 2020 року.
Представник власника майна вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, вказує на відсутність підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, зважаючи на недоведеність органом досудового розслідування відповідності майна критеріям ст. 98 КПК України.
Також, представник посилається на відсутність розумних підстав обґрунтовано припускати ймовірність існування факту вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування.
Крім того, як вбачається з апеляційної скарги, слідчий в ході проведеного обшуку додатково вилучив речі, які не мають відношення до кримінального провадження № 12020110000000682, та які не були зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення такого обшуку, що на думку сторони захисту, є порушенням вимог ст. 234 КПК України.
Просить представник врахувати і те, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є неспівмірним з метою кримінального провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання було завчасно проінформовано Київську обласну прокуратуру, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення власника майна та його представника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 червня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12020110000000682 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10 .У 2009 році заснували компанію Intropro, з розподілом часток капіталу по 25% кожному. В 2015 році ОСОБА_8 , маючи умисел на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах заснував компанію з ідентичною назвою з розподілом часток капіталу наступним чином ОСОБА_8 - 50 %, ОСОБА_10 по 25% з переключенням всіх фінансових надходжень на новоутворену компанію, таким чином ОСОБА_9 перестав отримувати прибуток, а ОСОБА_8 шахрайським шляхом незаконно заволодів грошовими коштами в особливо великих розмірах та в подальшому легалізував їх. Крім цього, починаючи з 2015 року ОСОБА_8 вимагав від ОСОБА_9 грошові кошти та фактично примусово позбавив всіх прав на спільні підприємства, якими до певного часу володіли спільно з ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, позбавив ОСОБА_9 прав на підприємства ТОВ «А.С.Б.», ТОВ «ЕКУМЕНА» та інших товариств.
Крім того, ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб вчинили правочини з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а саме заволодіння шахрайським шляхом ТОВ «А.С.Б.», ТОВ «ЕКУМЕНА».
Також, вказані особи з 2015 року вимагали передачу майна чи права на майно з погрозою насильства над потерпілим ОСОБА_9 .
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 є сином ОСОБА_10 та довіреною особою ОСОБА_8 , за дорученням яких виконував дії пов'язанні із легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.
У зв'язку з чим 02 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 листопада 2020 року проведено обшук квартири за згаданою адресою, під час якого виявлено та вилучено копії та оригінали документів на різні товариства, (ТОВ «СВФ Інвест», ТОВ «Кубін», ТОВ «Кубін девелопмент», «Нунварт Венчез Лімітед», ТОВ «Офіційний центр Платінум», ТОВ «Платінум Центр», ТОВ «Г-ЛОГ», ТОВ «БудАртПлюс»), зокрема договір купівлі-продажу ТОВ «СВФ ІНВЕСТ» на 1 (одному) аркуші, акт приймання-передачі частки ТОВ «СВФ ІНВЕСТ», опис документів ТОВ «СВФ ІНВЕСТ», договір купівлі-продажу земельної ділянки № 3845, протокол № 14 загальних зборів учасників ТОВ «Кубін девелопмент», витяг з державного реєстру речових прав № 89802878, витяг з державного реєстру речових прав № 53008533, договір купівлі-продажу ТОВ «Кубін девелопмент», виписка з ЄДРЮОФОП № 353772, довідка № АА 614250, свідоцтво про реєстрацію платника податків № НОМЕР_3 , державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 341722 та Серії ЯЛ №415632, договір купівлі-продажу ТОВ «Кубін девелопмент» № 1776, договір про спільну діяльність ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 05 грудня 2014 року, довіреність від ОСОБА_10 , трастова декларація «Нунварт Венчез Лімітед», акт прийому-передачі від 26 грудня 2014 року, копії плану розподілу вартості підприємств, розділу залишку від спільного бізнесу, протокол № 3 загальних зборів учасників ТОВ «Офіційний центр Платінум», акт камеральної перевірки податкової звітності № 626/54-01 ТОВ «Кубін девелопммент», акт приймання передачі майна ТОВ «Офіційний центр Платінум», а також інші договори, акти, протоколи, витяги, довідки, свідоцтва, довіреності від фігурантів справи, державні акти та інше, флеш накопичувач «Transed» 4GB, флеш накопичувач «usb flash memory card» 8GB з написом «ООО Г-ЛОГ», флеш накопичувач «Silicon Power» 4GB 033B29, мобільний телефон «IPhone XS» imei1) НОМЕР_4 та imei 2) НОМЕР_5 , ноутбуки «Mac book pro» моделі А1502 FCC ID-QDS-BRCM1069, «Lenovo» моделі 08XF SIN-P203CDGS(з пошкодженим екраном та зарядним пристроєм), «Acer» моделі KAV60 ID-HLZ-AR5B95;380, роздруківка з іменами « ОСОБА_12 та ОСОБА_10 », предмет схожий на пістолет з написом «Форт 17Р 9мм Р.А. НОМЕР_1 , в магазині якого знаходяться предмети схожі на патрони з написом «ПНД-9П 9мм» в кількості 12 штук, грошові кошти купюрами по 50 євро в кількості 210 (двісті десять) штук загальною сумою 10500 (десять тисяч п'ятсот) євро, дозвіл на зброю № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 .
04 грудня 2020 року начальник відділу Київської обласної прокуратура ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на вищевказане майно, яке виявлене та вилучене 02 грудня 2020 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді названого районного суду від 04 грудня 2020 року клопотання прокурора задоволено.
Таке рішення слідчого судді, колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, і збереження речових доказів, при цьому арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен був діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен був врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду дотримався зазначених вимог закону.
Так, задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12020110000000682 про накладення арешту на майно, яке виявлене та вилучене 02 грудня 2020 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 слідчий суддя, як убачається з оскаржуваної ухвали, вивчивши клопотання прокурора, дослідивши матеріали додані до нього, заслухавши пояснення прокурора, всупереч доводам викладеним в апеляційній скарзі прийшов до правильного висновку, щодо необхідності накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки воно, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, перевіривши при цьому наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Слідчий суддя обґрунтовано встановив, що накладення арешту на згадане майно є необхідним, з метою забезпечення збереження речових доказів врахувавши наявні матеріали провадження, у тому числі постанову тимчасово виконуючого обов'язків старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції у Київській області ОСОБА_13 від 02 грудня 2020 року про визнання майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, яке виявлене та вилучене 02 грудня 2020 року під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 ,врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги представника. При цьому, колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Крім того, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково, якщо вказані особи доведуть, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доводи представника власника майна про те, що слідчим в ході проведення обшуку вилучено речі, які не мають відношення до кримінального провадження № 12020110000000682, та які не зазначені в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення такого обшуку, є безпідставними зважаючи на положення ст.ст 167-168 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на згадане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому твердження в апеляційній скарзі стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, у провадженні не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 04 грудня 2020 року, в частині якою задоволено клопотання начальника відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке виявлено та вилучено під час обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувало у фактичному володінні та користуванні ОСОБА_6 , із забороною розпоряджатися та користуватися даним майном, а саме: копії та оригінали документів ТОВ «Кубін девелопмент», державні акти на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 341722 та Серії ЯЛ №415632, предмет схожий на пістолет з написом «Форт 17Р 9мм Р.А. НОМЕР_1 , в магазині якого знаходяться предмети схожі на патрони з написом «ПНД-9П 9мм» в кількості 12 штук, грошові кошти купюрами по 50 євро в кількості 210 (двісті десять) штук загальною сумою 10500 (десять тисяч п'ятсот) євро, дозвіл на зброю № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_6 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 759/21503/20 Справа №11-сс/824/350/2021 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_14 Доповідач: ОСОБА_1