Справа №949/601/21
10 вересня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Сидоренко З.С.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Дубровицької міської ради та просить суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з моменту набрання законної сили рішенням суду.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 52,7 м2, розташований по АДРЕСА_1 . Під час огляд речей померлої, серед документів, він виявив в шафі заповіт, про існування якого раніше і не здогадувався. Виявилося, що його мати 05 травня 2015 року залишила на його ім'я заповіт, посвідчений секретарем Нивецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області Лавор Л.І., зареєстрований в реєстрі за №25, яким на випадок її смерті заповіла все своє майно, в тому числі вищевказаний житловий будинок, йому. Так як на момент смерті матері, він з нею не проживав, то пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини.
У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.
Представник відповідача Дубровицької міської ради у підготовче судове засідання не з'явився. Згідно заяви міського голови Микульського Б.М., останній просить справу розглянути без участі представника міської ради за наявними у справі матеріалами. При цьому зазначив, що Дубровицька міська рада не заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд, відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення, оскільки відповідач визнав позов.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що 05 травня 2015 року ОСОБА_2 склала заповіт та на випадок своєї смерті призначила спадкоємцем всього свого майна, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі всього того, що їй буде належати на день смерті та на що вона за законом матиме право свого сина ОСОБА_1 .
Вказаний заповіт посвідчено секретарем Нивецької сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.4).
Відповідно до ст. 1255 ЦК України, нотаріус, інша посадова, службова особа, яка посвідчує заповіт, свідки, а також фізична особа, яка підписує заповіт замість заповідача, не мають права до відкриття спадщини розголошувати відомості щодо факту складення заповіту, його змісту, скасування або зміни заповіту.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Отже, спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , коли ОСОБА_2 померла.
З витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №64720435, виданого 14.05.2021 року (а.с.5) вбачається, що після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась.
Зазначена інформація свідчить про те, що із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріальної контори будь-які особи із заявами про прийняття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідне повідомлення позивачу не надсилалося та не розміщувалася в пресі інформація про наявність заповіту на користь позивача.
За загальним правилом положення про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18.
Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №133/1880/18, провадження № 61-12000св19 вказав, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та повідомляє про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі. Нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Необхідність нотаріусом вчинити дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, здійснити виклик спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі відповідає правовому висновку, зроблений у Постанові Верховного суду від 28 жовтня 2019 по справі № 761/42165/17-ц, провадження № 61-49121св18.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
Встановивши, що позивач ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_2 не заводилася, й відповідно не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 265, 352, 354, 355 ЦПК України суд -,
Позов ОСОБА_1 до Дубровицької міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю АДРЕСА_2 , посвідка на постійне місце проживання № НОМЕР_2 , додатковий строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці з моменту набрання законної сили рішення суду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Повне рішення суду складено 20 вересня 2021 року.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Голова Дубровицького
районного суду: З.С.Сидоренко