Справа № 554/8029/20
Дата документу 20.09.2021
Іменем України
20 вересня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7
потерпілої ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12015170040003595 по обвинуваченню
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гожули Полтавського району Полтавської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , непрацюючого, розлученого, не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
Формулювання обставин встановлених судом
06 листопада 2015 року, близько 21 год 30 хв, обвинувачений ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_8 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний їй гаманець, вартістю 50 грн, з візитками, картками без вартості та коштами в розмірі 3000 доларів США, що згідно з довідкою Управління Національного банку України в Полтавській області від 12 січня 2016 року становить 68776 грн, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 68826 грн.
Викраденим розпорядився на власний розсуд.
Кваліфікація дій обвинуваченого судом
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілій.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_10 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що він дійсно співмешкав з потерпілою ОСОБА_8 та знав про те, що у 2015 році вона продала свій автомобіль. Однак перед тим, як його продати, остання взяла у покупця аванс у розмірі 300 чи 500 доларів США, точну суму він не пам'ятає, щоб сплатити борги за комунальні послуги, оскільки через заборгованість її автомобіль неможливо було переоформити. Після погашення вказаної заборгованості, вона продала автомобіль та отримала за нього грошові кошти. Після продажу автомобіля, вони ще певний час проживали спільно, після чого він залишив потерпілу та почав проживати в іншому місці. Підтвердив, що знав про те, що потерпіла мала намір покласти ці гроші на депозит. Спільного бюджету у них не було. Характеризуючи стосунки, що склалися між ним та потерпілою, розповів, що неодноразово ночував у інших місцях, часто залишав її, потім знову повертався. Однак, через те, що потерпіла постійно влаштовувала конфлікти, він залишив її та поїхав працювати до м. Кременчука, де займався будівництвом. Наполягав, що виїзд до м. Кременчука був запланований, однак, про ці плани потерпіла не знала. Зазначив, що напередодні виїзду, на ринку, що на Мотелі, раптово зустрів знайому потерпілої - ОСОБА_11 , разом з її чоловіком, яка почала нагадувати про гроші, які та дала йому в борг у розмірі 100 доларів США та які він відразу ж їй віддав. Пояснив, що гроші в нього були, оскільки перед тим, як він виїжджав до м. Кременчука, їх дала йому мати. Про те, що він перебуває у розшуку та обвинувачується у викраденні грошових коштів, не знав. Так само не здогадувався й про те, що потерпіла розшукувала його та приїздила до його матері, оскільки з матір'ю він не спілкувався майже 5 років.
Потерпіла ОСОБА_8 , під час допиту в суді показала, що до крадіжки, вона співмешкала з обвинуваченим ОСОБА_10 в її квартирі. За два тижні до крадіжки вона продала свій автомобіль, про що обвинувачений знав і дуже цікавився, чи поклала вона виручені грошові кошти на зберігання в банк. Щодо розміру вкрадених у неї грошових коштів, вона зазначила, що від реалізації автомобіля отримала грошові кошти у розмірі 3000 доларів США, 200 з яких були завдатком. Виручені кошти хотіла покласти на депозит. У той день, коли обвинувачений вкрав у неї кошти, він зустрів її з роботи, зайшов до її квартири, де вона перевірила наявність всієї суми, тобто 3000 доларів США, після чого заховала сумку з гаманцем під простирадло на кріслі у спальні, оскільки вже в той час обвинуваченому не довіряла. Того вечора вони спілкувались з останнім в її квартирі. В процесі спілкування обвинувачений заявив, що йому необхідно вийти в туалет, а потім в магазин, щоб купити води, після чого встав і вийшов. Хвилин через 10 вона побачила, що її гаманець лежав на сумці розкритий і виявила, що грошей в ньому не було. Відразу ж почала телефонувати обвинуваченому, однак телефон його не відповідав, так як був вимкнутий. Своєму синові про крадіжку розповіла лише наступного дня, бо було соромно. Декілька днів шукала обвинуваченого через знайомих, але ніхто про нього не чув та його не бачив. Продовжуючи свої пошуки, вона поїхала в село, де живуть його батьки, поспілкувалась з його матір'ю. У ході розмови його мати розплакалась та сказала, що вже три роки сина не бачила. Коли потерпіла зрозуміла, що обвинувачений зник, заявила про крадіжку в поліцію. Про стосунки з обвинуваченим ОСОБА_10 розповіла, що на момент крадіжки, вони проживали лише вдвох, сторонніх осіб в квартиру не впускали і до них ніхто не приходив. Проживали вони як сім'я, у обвинуваченого були ключі від її квартири. Бували випадки, коли обвинувачений брав у неї автомобіль та зникав, а коли вона його починала шукати, приїжджав у нетверезому стані. Через це й були сварки. Щодо тверджень обвинуваченого з приводу його планового виїзду до м. Кременчука вказала, що якби цей виїзд був запланований, він щонайменше зібрав би свої речі, однак в той вечір, коли він зник, залишив усі його речі, у тому числі й зубну щітку, в її квартирі. Вже після крадіжки грошей вона виявила, що її золоті прикраси й обручка колишнього чоловіка також зникли. Ствердила, що в неї немає сумнівів з приводу того, що саме обвинувачений ОСОБА_10 вкрав у неї гроші, оскільки він знав, де вона їх зберігала. Наголосила, що наступного дня після крадіжки, обвинуваченого з грошима бачила її знайома. Зазначила, що обвинувачений уникав зустрічі та спілкування з нею понад 5 років.
Свідок ОСОБА_12 , під час допиту в суді підтвердив, що потерпіла ОСОБА_8 розповіла йому про крадіжку в неї грошей в сумі 3000 доларів США, які були у неї від реалізації якогось майна. Також показав, що обвинувачений у нього теж позичав гроші, які не повернув, після чого так само, як і у випадку з потерпілою, зник.
Свідок ОСОБА_13 , мати обвинуваченого ОСОБА_10 , під час допиту в суді показала, що потерпіла ОСОБА_8 приїжджала до неї і розповідала про те, що її син вкрав у неї гроші та просила передати йому, щоб він їх повернув. На це, ОСОБА_13 повідомила їй, що в м. Полтаві обвинувачений не проживає і про його місце знаходження їй невідомо. На думку ОСОБА_13 , потерпіла хотіла, щоб вона, як мати обвинуваченого, повернула їй викрадене замість сина. Конкретної суми, яку її син викрав у потерпілої, вона не пам'ятає. Під час допиту в суді, свідок ОСОБА_13 повідомила, що з 2015 року її син проживав у м. Кременчуці. Також вказала, що надавала сину кошти у розмірі 1000 доларів США та 500 гривень, коли саме не пам'ятає. Пояснити причини зміни показань про відомі їй обставини крадіжки, які вона надавала в ході досудового розслідування, стверджуючи, що сина після крадіжки не бачила більше трьох років, і як в цей час могла передавати йому гроші, не змогла.
Свідок ОСОБА_14 , син потерпілої ОСОБА_8 , під час допиту в суді показав, що приблизно шість років тому, обвинувачений ОСОБА_10 мешкав разом з його матір'ю в її квартирі. Сам ОСОБА_14 працював з обвинуваченим на будівництві, де в останнього виникли проблеми по розрахунках з замовником, врегулювання яких він вирішив здійснити за рахунок продажу автомобіля потерпілої, а також змінити вид діяльності. І дійсно, через днів 10 обвинувачений з його матір'ю продали автомобіль за 3000 доларів США. Ще у матері було на збереженні 300 доларів США готівкою. Де конкретно зберігались гроші, він не знав. Вказав, що лише обвинувачений міг бачити, де його мати зберігала кошти. Підтвердив, що ключі від квартири його матері були і в обвинуваченого, якого востаннє він бачив приблизно в той час, коли було скоєно крадіжку грошей. Після цього неодноразово намагався зателефонувати обвинуваченому, але телефони його були вимкнуті.
Свідок ОСОБА_11 , під час допиту в суді показала, що вона познайомилась з обвинуваченим ОСОБА_10 вдома у її подруги, потерпілої ОСОБА_8 , яка їй розповідала про нього те, що він нібито займається бізнесом, для розвитку якого йому потрібні гроші, яких вона йому не давала, оскільки поведінка останнього здавалась їй підозрілою, так як він постійно просив гроші у неї та своїх знайомих. Одного разу, коли обвинувачений з потерпілою приїжджали до неї в гості, вона позичила йому 100 доларів США, яких він довго не повертав, незважаючи на неодноразові нагадування про це. Випадково, перебуваючи на ринку "Мотель", вона побачила обвинуваченого з якоюсь невідомою їй жінкою і попросила повернути їй борг, на що він, без зволікань, дістав 100 доларів США, з пачки доларових купюр, та повернув їй борг. У цей же день, вона зателефонувала потерпілій, щоб розповісти про те, що бачила в обвинуваченого гроші та запитати, чи нарешті він щось заробив, на що остання розповіла їй, що він вкрав у неї кошти, виручені від реалізації автомобіля у розмірі 3000 доларів США та зник. Ствердила, що бачила пачку грошей в обвинуваченого на наступний день після того, як було скоєно крадіжку в потерпілої, оскільки з цієї пачки він витягнув 100 доларів США, аби повернути борг. Вказала, що сторонніх осіб потерпіла додому не запрошувала. Зазначила, що потерпіла веде досить пристойний спосіб життя, забезпечуючи себе виключно власними зусиллями. Обвинуваченого охарактеризувала як схильного до використання стосунків з жінками для власного збагачення та проживання за їх рахунок.
Відповідно до заяви про подію (а. к. п. 106), 09 листопада 2015 року, о 13 год 30 хв, потерпіла ОСОБА_8 звернулась до Октябрського відділу поліції ГУНП в Полтавській області та повідомила про те, що 06 листопада 2015 року, близько 21 години, її співмешканець ОСОБА_10 , перебуваючи у її квартирі АДРЕСА_3 , вкрав у неї грошові кошти. Вона також надала згоду на проведення огляду місця скоєння злочину (а. к. п. 110).
Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 14 січня 2016 року (а. к. п. 111, 112 - 118), який був досліджений в суді, зафіксовано, що місцем події є квартира АДРЕСА_3 .
Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015170040003595, 09 грудня 2015 року до вказаного реєстру були внесені відомості про те, що 06 листопада 2015 року, близько 21 год 30 хв, ОСОБА_10 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , будучи вдома в потерпілої ОСОБА_8 , діючи умисно, шляхом вільного доступу, таємно викрав належний їй гаманець, вартістю 50 грн, з візитками, картками без вартості та коштами в розмірі 3000 доларів США, що згідно з довідкою Управління Національного банку України в Полтавській області від 12 січня 2016 року становить 68776 грн, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 68826 грн. Після чого викраденим розпорядився на власний розсуд.
Згідно довідки Управління Національного банку України в Полтавській області від 12 січня 2016 року, офіційний курс української гривні до 100 доларів США 06 листопада 2015 року становив 2292,5534 грн (а. к. п. 107).
Відповідно до інформації з автоматизованої системи управління обліком транспортних засобів та водіїв "ДАІ - 2000", станом на 11 вересня 2012 року та "НАІС ДДАІ" МВС України, станом на 18 лютого 2016 року інформацією, що також знайшла своє підтвердження в обліковій картці № 75683831 від 31 жовтня 2015 року та обліковій картці транспортного засобу № НОМЕР_1 , журналі карток від 19 лютого 2016 року (а. к. п. 120, 121, 122), станом на 31 жовтня 2015 року транспортний засіб TOYOTA CARINA, д. н. з. НОМЕР_1 , був зареєстрований за ОСОБА_8 .
Довідкою за вих. № 60/01-16 від 16 лютого 2016 року (а. к. п. 123), виданою приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_15 про те, що 23 жовтня 2015 року, за реєстровим № 1606, нею була посвідчена довіреність на розпорядження транспортним засобом від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на ім'я ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_5 , або ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_6 .
Оцінюючи показання потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 суд враховує, що вони є логічними, послідовними, чіткими, узгоджуються між собою та з іншими дослідженими у даному кримінальному провадженні доказами, в зв'язку з чим приймає їх до уваги як правдиві, а отже належні та допустимі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_10 та свідка ОСОБА_13 є суперечливими та взаємовиключними, оскільки сам обвинувачений, під час допиту в суді, на запитання прокурора про походження у нього грошей на повернення боргу ОСОБА_11 , зазначав, що йому їх дала мати. Однак, на запитання про те, чи був він обізнаний та чи казала йому його мати, що його розшукує поліція, неодноразово вказував на те, що з матір'ю вже не спілкувався понад 5 років. Так само й свідок ОСОБА_13 , під час допиту в суді, змінювала свої показання в залежності від ситуації: коли мова йшла про те, чи давала та кошти її сину, вона погоджувалась, зазначаючи, що вони підтримують зв'язок, а коли прокурор запитував, чи інформувала вона сина про те, що він в розшуку, стверджувала, що його три роки не бачила.
Оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_10 в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд констатує, що вони є суперечливими, непослідовними та алогічними, в зв'язку з чим розцінює їх як спосіб захисту від пред'явленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги приймає їх тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами та їм відповідають. Зокрема, суд приймає до уваги його показання в частині ствердження ним про його присутність на місці події злочину, а також визнання ним факту наявності у потерпілої виручених грошових коштів від реалізації автомобіля. Інтерпретація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.
Аналіз наведеного, поза розумним сумнівом, дає підстави суду дійти до висновку, що саме обвинувачений ОСОБА_10 і за таких обставин таємно викрав у потерпілої грошові кошти в розмірі 3000 доларів США. Його ж твердження про те, що він цих грошей не брав, та що саме в день крадіжки грошових коштів в нього був заздалегідь запланований виїзд до м. Кременчука, а відтак не втечі, судом розцінюються як надумані та такі, що з урахуванням наведених вище доказів, не підтверджуються.
Так, судом безперечно встановлено, і цього не заперечує сам обвинувачений, що в зазначені в обвинувальному акті час і місці він разом з потерпілою перебував у неї вдома, в її квартирі, яку залишив під приводом необхідності сходити в магазин, звідки він не повернувся. Суд не розцінює випадковим збігом обставин залишення обвинуваченим квартири потерпілої з одночасним виявленням нею пропажі грошових коштів, які вона зразу ж, як і самого обвинуваченого, почала розшукувати. Не є випадковим збігом, на переконання суду, і факт зустрічі обвинуваченого, наступного дня після крадіжки, зі свідком ОСОБА_11 , яка бачила в нього пачку доларових купюр, з яких він повернув їй борг в сумі 100 доларів США. Аналіз наведеного дає підстави суду констатувати, що крадіжка грошових коштів потерпілої була вчинена саме обвинуваченим за обставин і способом, викладених в обвинувальному акті.
Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту з приводу того, що потерпіла перед продажем її автомобіля мала борги за комунальні послуги, оскільки станом на момент продажу автомобіля, вона ці борги погасила та взагалі наявність чи відсутність у потерпілої боргів за комунальні послуги, чи будь-які інші послуги, жодним чином не свідчать про відсутність у потерпілої суми коштів, які у неї були викрадені.
Враховуючи викладене, суд, дослідивши всебічно, повно й неупереджено всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_10 у таємному викраденні майна потерпілої ОСОБА_8 , що завдало їй значної шкоди.
Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_10 вперше вчинив кримінальне правопорушення, характеристику його особи, його поведінку як під час скоєння злочину, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на переконання суду, не є свідченням його каяття, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, яке, на думку суду, буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, попередження вчинення нових злочинів, а також соціальної реабілітації.
Вирішення цивільного позову
Цивільний позов по матеріалах кримінального провадження не заявлений.
Мотиви інших рішень
Оскільки обвинувачений засуджується до покарання, яке має відбувати реально, то суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Процесуальних витрат і речових доказів по матеріалах кримінального провадження немає.
Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд
ОСОБА_10 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з 20 вересня 2021 року.
До набрання вироком законної сили, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.
Зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув'язнення, час його тримання під вартою в зв'язку з обранням щодо нього цього запобіжного заходу, з 01 липня 2021 року по 20 вересня 2021 року.
Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1