Дата документу 16.09.2021 Справа № 554/8895/20
Провадження №1-кп/554/84/2021
16 вересня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6 ,
потерпілої - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020170040000751 від 17.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -
У провадженні Октябрського районного суду м.Полтави перебувають матеріали кримінального провадження №12020170040000751 від 17.03.2020 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, для розгляду.
В судове засідання доставлений конвоєм обвинувачений ОСОБА_4 , з'явилися прокурор, захисник обвинуваченого, потерпіла, перекладач.
В судовому засіданні прокурор надав письмове клопотання та просив надати дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналу медичної картки обвинуваченого ОСОБА_4 з Полтавської міської медичної частини №23 Філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області а також надав письмове клопотання та просив призначити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги».
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти клопотання про тимчасовий доступ та заперечували стосовно призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи.
Крім того, захисник обвинуваченого заявив та надав письмове клопотання про проведення додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи з метою встановити чи страждає на даний час обвинувачений.
Прокурор заперечував стосовно призначення амбулаторної експертизи.
Потерпіла підтримана клопотання прокурора.
Також в судовому засіданні прокурор заявив та надав письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк якої закінчується 26.09.2021 року. В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, а також обвинувачений не має постійного місця проживання в м. Полтаві, не працює, не навчається, його посвідку на тимчасове проживання в Україні скасовано, а тому вважає, що існують ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме, переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений, його захисник та потерпілі не заперечували проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.
Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Згідно ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо:
1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності;
2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу;
3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно ст.. 509 КПК України слідчий, прокурор зобов'язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті тощо). У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
Зі змісту частини другої вказаної статті слідує, що проведення експертизи є обов'язковим для визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи у ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)» був консультований лікарем-психіатром закладу МОЗ України та встановлено діагноз: F-23?, F-20?. Призначено амбулаторне лікування та для уточнення діагнозу та обстеження рекомендоване стаціонарне обстеження. На даний час стан здоров'я ОСОБА_4 задовільний.
Оскільки визначення психічного стану обвинуваченого відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України є обставиною, що підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, іншими способами психічний стан обвинуваченого на даний час встановити неможливо, враховуючи встановлення нових фактів, а також те, що для вирішення питання про наявність або відсутність у обвинуваченого психічного захворювання та його здатність повністю або частково усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними, а також з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання суд дійшов висновку, що потреби судового розгляду кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи та дають підстави для призначення амбулаторної додаткової судову психіатричної експертизи.
Питання проведення судово-психіатричної експертизи регулюється Порядком проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженої наказом МОЗ від 08.05.2018 року №865 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 719/32171 від 18.06.2018 року).
Зважаючи, що в судовому засіданні доведено наявність підстав, передбачених ч.2 п.3 ст. 242 КПК України, а тому, для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження необхідне залучення експерта, в зв'язку з чим клопотання слід задовольнити та призначити додаткову амбулаторну судово-психіатричну експертизу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 16 наказу «Про затвердження Порядку проведення судово-психіатричної експертизи» за потреби отримати додаткові матеріли експерт подає клопотання про надання йому додаткових матеріалів та повертає органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), матеріали, надані для проведення експертизи.
Статтею 159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч.2 ст.349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Так, згідно до вимог ч.1 ст.333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Враховуючи, що для проведення додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи щодо визначення психічного стану обвинуваченого необхідна медична документація з Полтавської міської медичної частини №23 Філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області, клопотання прокурора про тимчасовий доступ є доцільним та підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання прокурора про призначення відносно обвинуваченого стаціонарної судово-психіатричної експертизи, то воно задоволенню не підлягає.
В судовому засіданні встановлено, що під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження вже була проведена амбулаторна та стаціонарна судово-психіатрична експертиза.
Відповідно до п.1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України затвердженої наказом МЮУ від 08.10.98 № 53/5 Зареєстровано в міністерстві юстиції України 3 листопада 1998 р. за № 705/3145 експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Первинною є експертиза, коли об'єкт досліджується вперше.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
В судовому засіданні не встановлено сумнівів у правильності, а також необґрунтованості, суперечності з іншими матеріалами справи попередніх висновків амбулаторної та стаціонарної судово - психіатричної експертизи відносно ОСОБА_4 .
Крім того, прокурором не надано доказів того, що на даний час є необхідність для здійснення тривалого спостереження та дослідження в умовах психіатричного стаціонару в спеціалізованому медичному закладі обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Тому саме клопотання сторони захисту про призначення додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи підлягає до задоволення.
Стосовно клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу
Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який є громадянином Узбекистану, не має постійного місця проживання та реєстрації в Україні, не одружений, не має офіційного місця навчання, роботи та доходу, посвідку на проживання якого в Україні скасовано.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, а саме, із застосуванням насильства - завдання тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя, суд прийшов до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість переховування від суду, можливість незаконного впливу на потерпілу і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, вчиненого із застосуванням насильства, то суд не вбачає підстав для визначення застави.
Таким чином, виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, що вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи яка обвинувачується у його вчиненні, а також те, що кримінальне правопорушення віднесено згідно статті 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років із конфіскацією майна, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 159-166, 242-243, 331, 333, 372, 376, 508 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про тимчасовий доступ задовольнити.
Надати дозвіл на тимчасовий доступ та вилучення оригіналу медичної картки обвинуваченого ОСОБА_4 з Полтавської міської медичної частини №23 Філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Полтавській області, за адресою м.Полтава, вул.Пушкіна, 91.
Виконання ухвали доручити слідчому відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
У задоволенні клопотання прокурора про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи - відмовити.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про призначення додаткової амбулаторної судово-психіатричної експертизи - задовольнити.
Призначити у справі амбулаторну судову психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради», попередивши експертів про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України і для вирішення поставити питання:
-Чи страждає ОСОБА_4 на сьогоднішній день будь-яким психічним захворюванням, якщо так, то яким саме?
-Чи може ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії та керувати ними на даний час?
-Чи потребує ОСОБА_4 на даний час застосування примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?
Направити до КП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» (м. Полтава, вул. Медична, 1) копію ухвали.
В разі необхідності надання додаткових матеріалів прошу повідомити про це суд.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Полтавська установа виконання покарань (№23)» строком на шістдесят днів, тобто до 14 листопада 2021 року.
Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Ухвалу може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення в частині продовження строку запобіжного заходу.
Повний текст ухвали оголошено 18.09.2021 року о 15.45 год.
Суддя Октябрського районного
суду м.Полтави ОСОБА_1