13 вересня 2021 року справа № 542/879/21
провадження № 2/542/395/21
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Кашуби М.І.,
за участю секретаря судового засідання Коркішко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Нові Санжари цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -
До Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся представник Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» та прохає стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.09.2008 у розмірі 7 160,25 грн, судові витрати у справі.
В обґрунтування своїх вимог АТ КБ «ПриватБанк» посилався на те, що за гр. ОСОБА_3 рахується непогашена заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.09.2008. Так, позивачем зазначено, що на виконання умов вказаного договору АТ КБ «ПриватБанк»надав позичальнику можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, встановлених в договорі. Однак, позичальник свої зобов'язання за договором не виконав, не повернув своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості.
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_3 , помер. Але станом на дату смерті позичальника заборгованість за кредитними зобов'язаннями становила 7160 грн 25 коп., і є не погашеною на час звернення позивача до суду із позовом.
Вважаючи, що відповідачі є особами, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , і до складу такої спадщини входять кредитні зобов'язання померлого позичальника, оскільки на час відкриття спадщини відповідачі постійно проживали зі спадкодавцем - позичальником і протягом 6 місячного строку від дня відкриття спадщини не відмовились від її прийняття, посилаючись на положення частини 3 статті 1268 ЦК України, позивач звернувся до суду із відповідним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказану суму заборгованості, а також судові витрати у справі, як зі спадкоємців боржника (позичальника).
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05.07.2021 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися. В заявах, що надійшли до суду, просять справу розглянути за їх відсутності. У заявах, зокрема зазначили, що позовні вимоги визнають повністю.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників справи, які не з'явилися.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статтей12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами. Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною 1 статті 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Відповідно до приписів частини 2 статті 1069 ЦК України права та обов'язки сторін, пов'язанні з кредитуванням рахунка, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.
Згідно з частиною 2 статті 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями частини 1 статті 611 ЦК України, визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 26 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг з використанням кредитної картки, шляхом приєднання (в порядку статті 634 ЦК України) до умов, запропонованих банком в письмових Умовах та Правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем заяви (надалі - Заява) (а.с. 17).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданим виконавчим комітетом Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області (а.с. 34).
Згідно з наданим позивачем розрахунком за кредитним договором № б/н від 26.09.2008 (а.с. 4-9) станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком становить 7160,25 грн., яка складається з наступного:
7160,25 грн. - заборгованість за тілом кредита,
в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредита;
7160,25 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредита;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625;
0,00 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нараховано комісії.
08.05.2021 АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Новосанжарської державної нотаріальної контори з претензією від 23.04.2020 вих. № SAMDN56000023221320, за змістом якої просив включити кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в спадкову масу, про що зробити запис в книзі спадкових справ, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком, повідомити банку відомості про осіб, які подали заяву про спадщину або відмову від її прийняття після смерті боржника, повідомити відомості про видані свідоцтва про право на спадщину (а.с.36).
Новосанжарська державна нотаріальна контора своїм листом від 15.05.2020 вих. № 406/01-16 повідомила, що претензія направлена до приватного нотаріуса Новосанжарського нотаріального округу Дашівської В.М. (а.с. 37).
Згідно із листом приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Дашівської В.М. від 25.05.2021 за №46/02-14, претензія ПАТ КБ Приватбанк долучена до спадкової справи №24/2019 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 (а.с. 38).
16.01.2021 на адресу відповідачів направлені листи-претензії вих. № SAMDN56000023221320 та вих. № SAMDN56000023221320 від 09.07.2020 про необхідність погашення заборгованості ОСОБА_3 (а.с. 39-42).
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.
Зі смертю позичальника зобов'язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред'явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України.
Статтею 1281 ЦК України, у редакції, чинній на день відкриття спадщини визначено, що кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком та боржником (який помер), після його смерті трансформуються у зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень статті 1282 ЦК України.
При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
- чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
Установлено, що відповідачка ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 14.11.2017 (а.с.76).
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №13 від 22.01.2020, ОСОБА_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 майновий пай в пайовому фонді майна в колективному сільськогосподарському підприємстві «Зоря» (ТОВ «Зоря»), місцезнаходження: село Супротивна Балка Новосанжарського району Полтавської області розміром 2 790,34 гривень 35 копійок, або 0,222 відсотка як дружина померлого, а також з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дочка спадкодавця - ОСОБА_5 (а.с.106).
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом №15 від 22.01.2020 ОСОБА_2 отримала у спадщину після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку площею 3,7872 га, передану для ведення товарного сільськогогосподарського виробництва, яка розташована на території Супротивнобалківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області як дружина померлого, а також з урахуванням 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дочка спадкодавця - ОСОБА_4 , 1/3 частки у спадщині, від якої відмовилася дочка спадкодавця - ОСОБА_5 (а.с. 108).
При цьому, відповідачка ОСОБА_1 (копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 12.12.2017 (а.с.80), яка є донькою померлого ОСОБА_3 відмовилася від спадщини на користь ОСОБА_2 , що підтверджується заявою від 31.07.2019, поданою до приватного нотаріуса Новосанжарського районного нотаріального округу Дашівської В.М. (а.с. 77) та виданими свідоцтвами про право на спадщину за законом №13 від 22.01.2020 та №15 від 22.01.2020.
08.05.2020 позивачем була направлена претензія кредитора до Новосанжарської державної нотаріальної контори, в якій банк просив включити свої кредиторські вимоги в спадкову масу; повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості у розмірі 7160,25 грн., просили надати інформацію стосовно звернення з заявою про прийняття або відмову від прийняття спадщини, видачу свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям померлого боржника; відомості про видані свідоцтва про право на спадщину, та про осіб, які такі свідоцтва отримали (а.с. 36).
Отже, позивачем було дотримано вимоги вищенаведених положень закону щодо строку пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника, яка може бути пред'явлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини, який у строк, встановлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії кредиторів спадкодавця.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 11 липня 2018 по справі № 495/1933/15-ц.
Відповідно до п. 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів (далі Порядок).
За змістом пункту 2.2 глави 10 Порядку при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Згідно з пунктом 2.4 глави 10 Порядку у разі підтвердження факту заведення спадкової справи іншим нотаріусом нотаріус відмовляє заявнику у прийнятті заяви (іншого документа) та роз'яснює право її подачі за місцезнаходженням цієї справи, а у разі потреби (неправильно визначено місце відкриття спадщини) витребовує цю справу для подальшого провадження.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пред'явлення кредитором своїх вимог до спадкоємця не йому безпосередньо, а через нотаріуса, не суперечить приписам ч. 2 ст. 1281 ЦК України, але така вимога з метою інформування спадкоємця має надійти у матеріали спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця або бути відкритою за претензією кредитора, якщо така претензія надійшла першою.
Задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто, до спадкоємців боржника обов'язок перед позикодавцями (кредиторами) спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
З огляду на встановлені судом обставини, особою, яка зобов'язана відповідати за боргами спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємець ОСОБА_2 - дружина померлого, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом.
Водночас, відповідачка ОСОБА_1 , яка відмовилась від спадщини після смерті батька, та, відповідно не отримала спадкового майна, не є особою, до якої перейшов обов'язок спадкодавця щодо повернення кредитної заборгованості.
З огляду на наведене, у позові до відповідачки ОСОБА_1 слід відмовити.
При цьому, суд не приймає визнання позову відповідачкою ОСОБА_1 , оскільки визнання нею позову з огляду на релевантні джерела права та на встановлені судом обставини суперечить закону.
Принцип змагальності цивільного процесу, який закріплений у статті 12, 81 ЦПК України, передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до принципу диспозитивності, визначеного у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов'язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна.
Такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 607/98/17 та у постанові від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц.
Відповідачка ОСОБА_2 подала до суду заяву про визнання позову, а отже не бажає доводити обставини щодо вартості успадкованого нею майна.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Водночас, позивач, розпорядившись своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, надав суду докази в порядку статтей 76 - 80, частини 1 статті 81 ЦПК України на підтвердження наявності обставин, що обґрунтовують позовні вимоги, та інші обставини, що мають значення для справи.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду. Підстави для збирання судом доказів в даній справі відсутні (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).
Відтак, беручи до уваги, що предметом спору є стягнення боргу кредитором спадкодавця з підстав, зазначених в позові, станом на день ухвалення рішення матеріали справи містять відомості про правонаступника після смерті позичальника ОСОБА_3 , а також докази існування спадкового майна, встановлено отримання спадкового майна спадкоємцем ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, встановивши відповідно до положень статті 1282 ЦК України наявність порушеного права (наявність непогашеної заборгованості) та факт прийняття спадщини після смерті позичальника ОСОБА_3 його дружиною ОСОБА_2 , наявність отриманого у спадщину спадкового майна, з огляду на принципи змагальності та диспозитивності, приймаючи до уваги положення ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що суд прийшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню 2270,00 грн судового збору.
На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 2, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу кредитором спадкодавця - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_5 , МФО № 305299) суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 26.09.2008 у розмірі 7 160 (сім тисяч сто шістдесят) гривень 25 (двадцять п'ять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. на відшкодування понесених судових витрат.
У позові Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Новосанжарський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094,
відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Кашуба М.І.