Справа № 522/3638/20
Провадження № 2-з/522/486/21
20 вересня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря судового засідання Звонецької І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
16 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду заявою про забезпечення позову в якій просить накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 238 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 38229351101.
Дослідивши матеріали заяви суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст.. 150 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.п.4,5 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При застосуванні відповідних заходів забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню господарську діяльність юридичних осіб.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду.
Згідно з ч.1ст.150 ЦПК позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Так заявник вказує, що задля попередження можливого подальшого відчуження Відповідачем об'єкту нерухомого майна, яке є предметом спору по даній справі добросовісному набувачу, Позивач вважає за необхідне забезпечити позов шляхом накладення арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 28229351101) який Відповідачем було подаровано ОСОБА_2 .
Суд вбачає за необхідне зазначити, що ОСОБА_2 , якій зі слів заявника належить на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 28229351101), не є стороною по вказаній цивільній справі. Крім того, заявником не надано до суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підтвердження права власності будинку за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 28229351101) ОСОБА_2 .
Таким чином, виходячи з того, що забезпечення позову може порушити інтереси ОСОБА_2 яка не є стороною по даній цивільній справі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Крім того, слід зазначити, що по справі не надані докази чи обґрунтування, щодо відсутності підстави для передбаченої ст.. 151 ЦПК України пропозиції зустрічного забезпечення по заяві про забезпечення позову.
Таким чином, суд дослідивши матеріали заяви вважає вимоги заяви позивача про забезпечення позову такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 5, 149,151, 153,260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста Одеси.
Суддя А.В. Науменко