Справа № 522/1798/14-ц
Провадження№6/522/604/21
14 вересня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Науменко А.В.
за участю секретаря Звонецької І.М.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну стягувача її правонаступником по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
31 травня 2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» надійшла заява про заміну стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Довіра та гарантія».
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 15 травня 2014 року по справі 522/1798/14-ц, було вирішено стягнути на користь «ОТП Факторинг Україна» з ОСОБА_1 суму заборгованості у розмірі 18787,67 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 червня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято та призначено справу до розгляду.
У судове засідання призначене на 14 вересня 2021 року сторони не з'явилися. Про дату та час судового засідання повідомлені належним чином. Поштова кореспонденція про вручення судової повістки боржників повернута на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Заявник просив розглядати справу за його відсутності.
Судом встановлено, що 18.12.2018 укладено договір № б/н між ТОВ «ОТП факторинг Україна» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 502/294/07/1 від 03.04.2007 року.
Постановою від 13.10.20 по справі № 761/6124/19 Київського апеляційного суду встановлено, що ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» зареєстроване як фінансова установа 19 листопада 2013 року. Відповідно до розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 11 травня 2017 року № 1592, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме на надання послуг з факторингу.
На підтвердження факту відступлення прав за договором надані копії договору про відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч.3 ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до Постанови пленуму Верховного суду України від 20.11.2013 року, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія). правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувана.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу стягувана.
Згідно п. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні учасників справи та заінтересованих осіб.
Згідно ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2018 року № б/н між ТОВ «ОТП факторинг Україна» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором № 502/294/07/1 від 03.04.2007 року..
Таким чином ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» набуло право вимоги.
За таких обставин, суд вважає заяву обґрунтованою та заявленою на законних підставах, а тому підлягаючою задоволенню.
Керуючись ст.ст.4,12, 13,76, 446 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» про заміну стягувача її правонаступником по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Замінити стягувача - ТОВ «ОТП факторинг Україна» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктура Ігоря Сікорського, 8, код ЄДР: 38750239; НОМЕР_1 , в АТ “Альфа Банк») у виконавчих листах, виданих по справі № 522/1798/14-ц.
Ухвала суду може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суду міста Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя А.В. Науменко
Повний текст ухвали виготовлений 20.09.2021 року.
Суддя А.В. Науменко