Справа № 947/16564/21
Провадження № 2/947/3325/21
20.09.2021 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.
за участю секретаря - Баранової Ю.О.
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу,
31 травня 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить: розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси 21 вересня 2002 року, запис № 496. Визнати: квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 38.9 кв.м.); автомобіль Toyota Land Cruiser 200, кузов № НОМЕР_1 , білого кольору, 2012 року виготовлення, державний № НОМЕР_2 ; автомобіль Nissan Terrano, кузов НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2000 року виготовлення, державний № НОМЕР_4 ; машино-місце 15 кв.м. (будівельний № 7/8), а також квартири які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , розрахунковою площею: 36,6 кв.м. (будівельний № 144), 70,8 кв.м. (будівельний № 145), 56,6 кв.м. (будівельний № 146) - спільним сумісним майном, що було придбане подружжям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Визнати за ОСОБА_4 право власності на: автомобіль Nissan Terrano, кузов НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2000 року виготовлення, державний № НОМЕР_4 . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 : 1/2 частку ринкової вартості на момент продажу: автомобіля Toyota Land Cruiser 200. кузов № НОМЕР_1 . білого кольору, 2012 року виготовлення, державний реєстраційний № НОМЕР_2 ; 1/2 частку ринкової вартості автомобіля Nissan Terrano, кузов НОМЕР_3 , зеленого кольору, 2000 року виготовлення, державний № НОМЕР_4 ; 1/2 частку ринкової вартості: квартиру АДРЕСА_1 (загальною площею 38.9 кв.м.); машино-місце 15 кв.м. (будівельний № 7/8), а також квартири які розташовані в будинку АДРЕСА_2 , розрахунковою площею: 36,6 кв.м. (будівельний № 144), 70.8 кв.м. (будівельний № 145), 56,6 кв.м. (будівельний № 146). Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1/2 частку ринкової вартості квартири в що розташована у АДРЕСА_3 права на яку належать позивачу. Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд даної справи.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що з 21 вересня 2002 року вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого народились діти: донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач стверджує, що подружнє життя з відповідачем не склалось, причиною цього є різні погляди на життя, а також виникаючі між ними сварки та розбіжності по найважливішим життєвим питанням, втрачено почуття любові та поваги.
Окрім того, позивач вказує на те, що під час перебування в шлюбі з відповідачем ними було набуте майно, однак, вона та її чоловік не можуть дійти згоди щодо його розподілу.
Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 01.06.2021 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
В подальшому, ухвалою суду від 20 вересня 2021 року було роз'єднано позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу та поділ спільного сумісного майна подружжя.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечував.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 21 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції міста Одеси було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 496, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_5 .
В період даного шлюбу у сторін народилась діти: донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згодом почуття любові та взаємоповаги між сторонами було втрачено і сімейні відносини та шлюб остаточно припинились з жовтня 2019 року.
Зазначене також підтверджується позовною заявою, з якою ОСОБА_4 звернувся до суду (справа №947/16062/21), та просив розірвати шлюб між сторонами та поділити набуте майно.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов в частині розірвання шлюбу підлягає задоволенню тому, що родина фактично розпалася і її відновлення неможливе за обставин, зазначених позивачем у позовній заяві. Під час розгляду справи, судом також було встановлено, що у позивача відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався та існує формально.
Згідно роз'яснень, які викладені у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюбі, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім"ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Одночасно, суд вважає, що подальше спільне життя чоловіка - ОСОБА_4 , та жінки - ОСОБА_3 , й збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення. Примирення між сторонами неможливе. Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя немає.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України шлюб розривається, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Таким чином, в ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу і суд переконався у дійсному волевиявленні позивача.
Також судом враховується той факт, що один із членів сім'ї (чоловік чи жінка) або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу (ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України) й це право підлягає судовому захисту.
Відповідно до положень ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на добровільній згоді жінки та чоловіка, та примушення жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно із положеннями ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст.110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Враховуючи викладене та задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
На підставі вище викладеного, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду (ч. 3 ст. 105 СК України).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 206, 265, ЦПК України, ст. ст. 110, 111, 112, 113, 161, 180 СК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , зареєстрований 21 вересня 2002 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції міста Одеси, актовий запис № 496.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси.
Суддя Куриленко О. М.