Справа № 946/6039/21
Провадження № 2/946/2857/21
09 вересня 2021 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
20.07.2021 року позивач звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивують тим, що письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. № 280/02-14 від 25.06.2021 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просить справу розглянути за його відсутністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою просить справу розглянути за його відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Встановлено, що ОСОБА_3 належить:
- житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно №1143 від 27.11.2008 року.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07.11.2020 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина вищевказане на спадкове майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до заповіту від 17.03.2014 року, посвідченого секретарем Матроської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 13, ОСОБА_3 заповів усе своє майно де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті, і на що він матиме право, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 65225767 від 17.06.2021 року, наданої приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 17.03.2017 року, зареєстрований за № 13, чинний, не змінювався та не скасовувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України - малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Спадкоємець, що має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту - дружина спадкодавця ОСОБА_2 , від прийняття спадщини відмовилась.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджено довідкою Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 08.06.2021 року №496/02-11, тобто вважається такою, яка прийняла спадщину.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 у встановлений законом строк, згідно вимог ст. ст. 1269, 1270 Цивільного кодексу України надала заяву про прийняття спадщини.
Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. № 280/02-14 від 25.06.2021 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що визнання права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивачів неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачами вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивачів на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв'язку з чим задовольняє позов.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 223, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234, 1235, 1268, 1270 ЦК України, -
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.09.2021 року.
Суддя: О.Я.Присакар