Єдиний унікальний номер: 379/499/21
Провадження № 2/379/456/21
(ЗАОЧНЕ)
20 вересня 2021 рокум.Тараща
головуючого судді Музиченко О. О.,
за участю секретаря судового засідання Бакал O.A.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позов обґрунтовано тим, що 12.05.2018 вона уклала шлюб з відповідачем, що був зареєстрований Таращанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 23. Від даного шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу є різні погляди на сімейне життя, обов'язки, відсутність взаєморозуміння. Позивачка вважає, що збереження сім'ї є неможливим та суперечить її інтересам. Посилаючись на викладені обставини, просить суд розірвати зареєстрований шлюб з відповідачем, стягнути на її користь понесені судові витрати по справі, після розірвання шлюбу залишити малолітню дитину проживати разом з нею та залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».
Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 09 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.07.2021 судом було задоволено клопотання відповідача ОСОБА_2 та надано сторонам двомісячний строк для примирення, провадження у справі зупинено /а.с. 43, 44/.
10.09.2021 ухвалою суду було поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 13-30 год. 20.09.2021, в яке були викликані сторони /а.с. 50, 45, 48, 49/.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належно і завчасно згідно вимог чинного законодавства (а.с.48). У позовній заяві виклала клопотання, в якому просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.3). Інших заяв від позивачи на адресу суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належно та завчасно згідно вимог чинного законодавства (а.с.45, 49). Жодних заяв, повідомлень чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Також до суду не надходив від нього відзив на позовну заяву ОСОБА_1 ..
Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 в судове засідання після поновлення провадження у справі не з'явився, хоча був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, причини своєї неявки в судове засідання суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, водночас, позивачка не заперечує щодо заочного вирішення справи, - є всі передбачені чинним законодавством підстави для проведення заочного розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 20.09.2021, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено провести заочний розгляд даної цивільної справи.
Зі змісту положень статті 281 ЦПК України вбачається, що заочний розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, у тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 12 травня 2018 року у Таращанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 23, що вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Наданий сторонам строк на примирення у два місяці не призвів до збереження шлюбу.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин між сторонами є те, що їх спільне життя не склалось і припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе.
Згідно з ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відтак, суд вважає встановленим, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
В прохальній частині позову позивачка просила залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », що враховується судом при ухваленні рішення.
Крім того, суд зазначає, що під час розгляду цієї справи не вирішувалось питання про визначення місця проживання дитини.
За загальним правилом, за відсутності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, суд вирішує питання про залишення проживання дитини з матір'ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, а тому, оскільки матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами, суд вважає за можливе після розірвання шлюбу залишити малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 161 СК України суд роз'яснює, що за наявності спору щодо того з ким із батьків буде проживати малолітня дитина, - даний спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 /провадження № 61-14859св19/.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у даному випадку при повному задоволенні позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки понесені нею судові витрати у виді судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, ст. ст. 24, 55, 56, 110, 112, 113 Сімейного кодексу України, ч. 4 ст. 206, ст.ст. 265, 354-355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 12 травня 2018 року у Таращанському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, актовий запис № 23, - розірвати.
Після розірвання шлюбу малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати разом із матір'ю ОСОБА_1 .
Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, що може бути подана ним протягом тридцяти днів з дня проголошення заочного рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 20.09.2021.
Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко