20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/9167/20
адміністративне провадження № К/9901/32254/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/9167/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на її ім'я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру;
- зобов'язати відповідача оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на її ім'я без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних - виключно відповідно до Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/9167/20 скасовано.
Визнано протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження Положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. №719-V) без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V).
В задоволенні інших вимог вимовлено.
Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/9167/20 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/9167/20 відмовлено у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/9167/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Не погоджуючись із зазначеним ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваної ухвали, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:
- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;
- на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;
- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Зі змісту ухвалених у цій справі рішень слідує, що позивачка звернулася до відповідача з метою подання документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Суд апеляційної інстанції установив, що в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами відповідач вказував, що з огляду на резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/9167/20 зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_1 без застосування безконтактного електронного носія персональних даних, засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі Постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V). Зазначав, що Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 21 січня 2021 року посилається на Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон № 2503-ХП від 26.06.1992 р. в редакції від 23.02.2007 р. №719- V в редакції даного незаконного нормативно-правового акта, який на момент звернення позивачки у 2020 році до відповідача з листом втратив чинність. Крім того, в постанові Верховної Ради України № 2503-ХП від 26.06.1992 р. (в редакції від 23.02.2007 р. № 719-V та в подальших редакціях, зокрема в редакції чинній на час звернення заявника), а саме у пункті 5 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23 лютого 2007 р. №719-V прописано, що додаткова інформація (зокрема біометрична) про пред'явника паспорта, зміст якої визначається відповідно до законодавства, може відтворюватися на безконтактному електронному носієві, вмонтованому в паспорт. Положенням про паспорт громадянина України для виїзду за кордон №2503-ХІІ від 26.06.1992 р. в редакції від 23.02.2007 р. №719- V, та в подальших його редакціях, не визначено перелік документів які має надати заявник до компетентного органу з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не передбачено порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та не передбачено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Натомість в пункті 7 вищевказаного Положення №2503-ХІ зазначено, що зразок паспорта затверджується Кабінетом Міністрів України, а також, згідно до пункту 12 Положення №2503-ХІ: «Правила та порядок оформлення і видача паспорта визначаються Кабінетом Міністрів України». При цьому, до 01.04.2015 року діяли Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» та «Технічний опис, зразок бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон» затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 858 , якими і визначалися зразок. технічний опис, порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Звертає увагу, що технічний опис га зразок бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 858 «Про затвердження технічного опису та зразка бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» та Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 р. № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» втратили чинність 01.04.2015 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 682 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», а отже, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час ухвалення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 року по справі №160/9167/20, вказані нормативно-правові акти є нечинними, та такими, що не підлягають застосуванню. Дані обставини унеможливлюють виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі №160/9167/20, оскільки Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області не може застосовувати норми законодавства України які втратили чинність. Вказує, що на даний час відсутні законодавчо закріплений механізм, порядок, матеріальна, технічна можливість видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон без застосування безконтактного електронного носія персональних даних засобів Єдиного державного демографічного реєстру та без використання цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних на підставі постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина, України для виїзду за кордон (в редакції від 23.02.2007 №719-У) та відсутній доступ до систем які діяли відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 31 березня 1995 р. N 231, яка втратила чинність 01.04.2015 року і станом на сьогодні є нечинною. Разом з цим, на даний час діє постанова Кабінету міністрів України від 7 травня 2014 р. № 152 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон», пунктом 35 якої визначено перелік документів які заявник подає для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наведені заявником обставини не можна визнати нововиявленими в розумінні статті 361 КАС України, оскільки обставини, які мають істотні значення і, на які посилається заявник, зводяться лише до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи №160/9167/20. При цьому, доводи якими відповідач обґрунтовує заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, виключно свідчать про незгоду із висновками суду, викладеними у судовому рішенні.
Таким чином, правильними є висновок суду апеляційної інстанції, що наведене у заяві обґрунтування не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки у межах процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами суд не може надавати оцінку (переоцінку) застосованим нормам як матеріального так і процесуального права у спірних відносинах, не може переоцінювати докази, які оцінювалися судом під час розгляду справи, не може оцінювати нові докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
З огляду на вказане, Верховний Суд погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що наведені відповідачем обставини не є нововиявленими в розумінні пункту 1 частини другої статті 361 КАС України.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі №160/9167/20 за нововиявленими обставинами, вірно застосував положення статті 361 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2021 року у справі №160/9167/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк