20 вересня 2021 року
Київ
справа №160/9753/20
адміністративне провадження №К/9901/31395/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Шевцової Н.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправними і скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року №1106к про звільнення з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на дату винесення рішення у справі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №1106к від 10 вересня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 11 вересня 2020 року;
- стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2020 року по 18 січня 2021 року без урахування обов'язкових відрахувань;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора №22 від 16 липня 2020 року про неуспішне проходження начальником відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 атестації за результатами співбесіди;
- визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року №1106к про звільнення з посади начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури ОСОБА_1 ;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури з 10 вересня 2020 року;
- стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 11 вересня 2020 року по 17 червня 2021 року в сумі 260056,05 грн без утримання податків й інших обов'язкових платежів;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20 повернуто особі, яка її подала.
20 серпня 2021 року до вдруге Суду надіслано касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року встановлено, що її прийнято у відкритому судовому засіданні, повний текст якої складено 18 червня 2021 року.
За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 19 липня 2021 року (18 липня 2021 року - вихідний день).
Касаційну скаргу подано 20 серпня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що уперше звернувся до Суду із касаційною скаргою 14 липня 2021 року, тобто у межах строку на касаційне оскарження судового рішення.
Оскільки касаційну скаргу подано скаржником протягом тридцяти днів із дня отримання оскаржуваного судового рішення, Суд уважає, що заява про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування рішення про неуспішне проходження атестації за результатами співбесіди; визнання протиправним і скасування наказу про звільнення з посади; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу організації представництва Управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури.
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень Дніпропетровська обласна прокуратура зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 9, 11, 12, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року».
Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: пунктів 9, 11, 12, 13, 15, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення «Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-IX від 19 вересня 2019 року».
Разом з касаційною скаргою відповідачем подано клопотання про зупинення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Проте, як убачається з вимог пункту 4 частини першої статті 340 КАС України, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, вирішується суддею-доповідачем у порядку підготовки справи до касаційного розгляду, а не на стадії відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України, якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За таких обставин необхідним є встановлення п'ятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення.
Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд
1. Задовольнити заяву Дніпропетровської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.
2. Відкрити касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2021 року в справі №160/9753/20.
3. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
4. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
5. Роз'яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
6. Встановити строк для подачі заперечень на заяву про зупинення виконання судового рішення - п'ять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Н.В. Шевцова
С.А. Уханенко