20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 400/4169/20
адміністративне провадження № К/9901/33987/21
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року
та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року
у справі №400/4169/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 25.08.2020 № 295-о, від 09.09.2020 № 330-0, від 10.09.2020 №186-0; поновлення на посаді з 10.09.2020; стягнення 42 715,14 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, в якому просив суд про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 10 вересня 2020 року № 186-0 «Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-0 "Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновлення ОСОБА_1 на займаній до звільнення посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з дати фактичного звільнення з 10 вересня 2020 року;
- стягнення із Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення з 11 вересня 2020 року по дату підготовки позовної заяви за проведеним розрахунком у сумі 22286,16 грн (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят шість гривень шістнадцять копійок);
- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період розгляду справи судом з дати подання позову по момент прийняття рішення;
- визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків;
- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади, з 27 серпня 2020 року по дату звільнення 10 вересня 2020 року у сумі 20428,98 (двадцять тисяч чотириста двадцять вісім гривень дев'яносто вісім копійок);
- стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн (п'ятдесят тисяч гривень).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-о про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 10 вересня 2020 року № 186-о "Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 09 вересня 2020 року № 330-о "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з дати фактичного звільнення з 11 вересня 2020 року.
Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.09.2020 року по 07.04.2021 року у сумі 337 904, 49 грн.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 25 серпня 2020 року № 295-о про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків.
Стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від посади, з 27 серпня 2020 року по дату звільнення 10 вересня 2020 року у сумі 29 882, 71 грн.
В частині позовних вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. - відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області та в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць.
В задоволенні клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт - відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна екологічна інспекція України подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Так, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися, а також зазначити, в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів, та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити відповідні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Так, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що вона містить посилання на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, а саме - якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Скаржником зазначено, що судами не взято в урахування висновку щодо застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду. Посилаючись на постанови Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі №823/3820/18 та від 26.09.2019 року у справі №823/185/16, скаржник не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.
При цьому, обов'язковою умовою є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду та у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Разом з тим, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, а так само оцінка судами їх сукупності, не можуть вважатися подібністю правовідносин.
Проаналізувавши вказані вище постанови Верховного Суду, слід зазначити, що правовідносини між даною справою та вказаними справами не є подібними. Разом з тим, касаційна скарга не містить будь-якого обґрунтування подібності таких правовідносин.
Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зміст касаційної скарги зводиться до викладення фактичних обставин справи, незгоди скаржника із оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанції та посиланням на нормативно-правові акти, що свідчить про формальний підхід скаржника до належного оформлення касаційної скарги в частині обов'язкового зазначення підстав касаційного оскарження з урахуванням частини 4 статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
Також скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження. Враховуючи, що касаційна скарга підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд не вирішує.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 44, 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі №400/4169/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України та Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказів від 25.08.2020 № 295-о, від 09.09.2020 № 330-0, від 10.09.2020 №186-0; поновлення на посаді з 10.09.2020; стягнення 42 715,14 грн.; стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.- повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська