20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 160/11539/19
адміністративне провадження № К/9901/34517/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року в справі №160/11539/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу по день поновлення на службі,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - ГУ НП в Дніпропетровській області), у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" №1549 від 15 квітня 2017 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним і скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області "По особовому складу" №138 о/с від 18 квітня 2017 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції;
- поновити на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_1 ;
- стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 06 квітня 2020 року по день винесення рішення у справі (станом на 04 червня 2020 року сума дорівнювала 385888,23 грн, відповідно до заяви позивача від 28 травня 2020 року).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову:
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУ НП в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» №1549 від 15 квітня 2017 року в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції на старшого оперуповноваженого сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнано протиправним і скасовано наказ ГУНП в Дніпропетровській області «По особовому складу» № 138 о/с від 18 квітня 2017 року в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпропетровського відділу поліції;
- поновлено на посаді старшого оперуповноваженого сектору розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_1 ;
- стягнуто з ГУНП в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18 квітня 2017 року по 04 серпня 2021 року в розмірі 320074,74 грн;
- допущено до негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 6336,09 грн.
10 вересня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ГУ НП в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року в справі №160/11539/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби; визнання протиправним і скасування наказу в частині звільнення; поновлення на посаді; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що майор поліції ОСОБА_1 обіймав посаду старшого оперуповноваженого сектора розкриття злочинів проти власності відділу кримінальної поліції Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що вона стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що жодним чином не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням засадничих, раніше ґрунтовно недосліджуваних питань права, відповідь суду касаційної інстанції на які мала б надати уніфікованого тлумачення та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб'єктів правовідносин.
Отже, наведені відповідачем в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що саме ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року (справа №800/547/17).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню
Оскільки заявник, оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, не вказав випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин заява про поновлення строку на касаційне оскарження не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року в справі №160/11539/19.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: Н.В. Шевцова
В.Е. Мацедонська