20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 120/6601/20-а
адміністративне провадження № К/9901/28595/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів: Кравчука В.М., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу адвокатки Заплішної Ольги Дмитрівни, яка діє в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 120/6601/20-а за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У 2020 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача, щодо відмови у проведенні виплати позивачці гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку № 18-23039 від 09.07.2015, у розмірі 198 400 грн, за рахунок відповідача;
- стягнути з відповідача на користь позивачки гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк" за договором банківського рахунку № 18- 23039 від 09.07.2015, у розмірі 198 400 гривень.
Суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у цій справі ухвалив розглянути та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021, позов задоволено частково, внаслідок чого:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведені виплати позивачці гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку № 18-23039 від 09.07.2015 у розмірі 198 400 гривень, за рахунок відповідача;
- зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачці гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у Публічному акціонерному товаристві "Радикал Банк", за договором банківського рахунку № 18-23039 від 09.07.2015 у розмірі 198 400 гривень.
- у решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із указаними рішенням та постановою, відповідач в особі адвокатки Заплішної Ольги Дмитрівни оскаржила їх у касаційному порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 16.08.2021, касаційну скаргу адвокатки Заплішної Ольги Дмитрівни, яка діє в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 120/6601/20-а - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
В установлений судом строк скаржник подав заяву про усунення недоліків указаних в ухвалі Верховного Суду від 16.08.2021.
Таким чином, скаржник усунув недоліки касаційної скарги, шляхом подання заяви про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.
Щодо поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Водночас згідно з частиною 2 статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Суд установив, що передбачений зазначеною статтею строк на касаційне оскарження не пропущений, оскільки як зазначено у касаційній скарзі, повний текст оскаржуваної постанови надійшов на адресу скаржника 27.07.2021, що підтверджується копією електронного повідомлення доданого до матеріалів касаційної скарги.
За наведених обставин та беручи до уваги надані на їхнє підтвердження докази, Верховний Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення та про наявність підстав для його поновлення.
Щодо підстав касаційного оскарження.
Як на підстави касаційного оскарження скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання правомірності призупинення Фондом виплати гарантованого відшкодування коштів за вкладами за наявності постанови слідчого (дізнавача, прокурора) про визнання речовими доказами коштів, розміщених на рахунках фізичних осіб у неплатоспроможному банку. Справа становить значний суспільний інтерес та має для Фонду виняткове значення, оскільки за ідентичних обставин Фонд призупинив виплату 443 вкладникам ПАТ «Радикал Банк» гарантованого відшкодування коштів за вкладами; наразі суди різних інстанцій розглядають подібні справи № 120/6604/20-а, № 120/6596/20-а, № 120/6600/20-а, № 120/4499/20-а, № 120/6593/20-а, № 120/6591/20-а, № 120/6592/20-а, № 120/6597/20-а, № 120/6595/20-а, № 120/6602/20-а, № 120/6598/20-а, № 120/6605/20-а, № 120/6599/20-а, № 640/13476/20, №140/9163/20, № 640/18959/20, № 640/18960/20, № 640/16290/20 та підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) і вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доведення обставин, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження відповідач зазначає підпункти «а» та «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та вказує, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки аналіз та тлумачення доводів касаційної скарги у сукупності з відображеними обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржник обмежився самим лише цитуванням цієї норми.
Також, наведені посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України має загальний характер та не може вважатись винятковим.
Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку. Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а"-"г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиноїправозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу у касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки у касаційній скарзі скаржник не навів обґрунтованих випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України у взаємозв'язку із частиною 4 статті 328 КАС України, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 328-331, 334, 335, 338 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвокатки Заплішної Ольги Дмитрівни, яка діє в інтересах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.01.2021 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2021 у справі № 120/6601/20-а.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною і не оскаржується.
Суддя-доповідач: В.М. Бевзенко
Судді: В.М. Кравчук
С.М. Чиркін