20 вересня 2021 року
м. Київ
справа № 520/3345/2020
адміністративне провадження № К/9901/32780/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/335/05-12/2009;
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/332/05-12/2010;
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Харківській області видати позивачу дозвіл на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241);
- зобов'язати Головне управління Держпраці у Харківській області видати позивачу дозвіл на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Головного управління Держпраці у Харківській області у видачі позивачу дозволу на експлуатацію вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/335/05-12/2009 та на експлуатацію вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, яке оформлене листом від 24 лютого 2020 року №31/332/05-12/2010.
Зобов'язано Головне управління Держпраці у Харківській області повторно розглянути заяву позивача №НМ-Д-А.12.2.2-055-0211104431 від 11.02.2020 року про надання дозволу на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки: вантажопідіймальних кранів №6739, №7110, №11632, №5753, вантажопідіймальних кранів б/н (талі електричної Т-10432 та талі електричної Т-10532), що встановлені для підіймання люків на дільниці прийому щебеню, а також стаціонарного підіймального пристрою б/н, що встановлений на дільниці прийому щебеню (лебідки монтажного типу ЛМ-3,2, тягове зусилля 3,2 т, заводський №45241), в порядку, встановленому чинним законодавством, із з урахуванням мотивів, викладених судом.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цими судовими рішеннями, Головне управління Держпраці у Харківській області подало касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 01 вересня 2021 року.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування для реалізації права на касаційне оскарження, дослідила додані до неї матеріали і дійшла висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржено судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину четверту статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником не наведені, суд прийшов до висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних конструкцій "ЕТАЛОН" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіЛ.Л. Мороз А.І. Рибачук Л.В. Тацій