Головуючий суддя у першій інстанції: Дору Ю.Ю.
15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 260/748/20 пров. № А/857/12270/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Бруновської Н.В.
суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М.
за участю секретаря судового засідання: Пославського Д.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 260/748/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
30.03.2020р. ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020р. у справі № 260/748/20 позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення Відділу капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації у формі висновку від 28.07.2018р. №01-15.4/31 про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 .
Крім того, суд першої інстанції зобов'язав Відділ капітального будівництва, містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,2500 га у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 , виготовленого ФОП ОСОБА_2 з урахуванням висновків суду. В решті позовних вимог суд відмовив.
25.05.2021р. ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою про встановлення судового контролю щодо виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020р. у справі № 260/748/20. ( ст. 382 КАС України )
Крім того, заявник просила суд, винести ухвалу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020р у справі №260/748/20. ( ст. 383 КАС України )
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контрою щодо виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень, щодо виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020р у справі №260/748/20 повернуто заявнику.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновків що ОСОБА_1 пропустила 10-денний строк звернення з заявою в порядку ст. 383 КАС України без поважних причин. Також, заявник не вказала належного позивача, не надала доказів надсилання вказаної заяви іншим учасникам процесу.
Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, вказує на неповне з'ясування фактичних обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Апелянт просить суд, ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.05.2021р. скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.
ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Положеннями ст.370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Тобто, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено такий обов'язок. Отже, учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Згідно ч.1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Із змісту ч.2 ст.383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема, зазначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Так, ч.3 ст.383 КАС України визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Приписами ст.ст. 382,383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч.2 ст. 382 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
Зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Вирішуючи питання про повернення заяви суд першої інстанції вважав, що вона, зокрема, не відповідає вимогам ч. 2-4 ст.383 КАС України, а саме: не вказано належного позивача, не надано доказів надсилання вказаної заяви іншим учасникам справи та пропущено строк на подання такої заяви без поважних причин.
Колегія суддів вважає зазначені висновки суду передчасними з огляду на наступне.
Так, дійсно, ОСОБА_1 подала заяву в порядку ст.ст.382,383 КАС України та крім себе, у даній заяві зазначила позивача ОСОБА_3 , який є її чоловіком.
Проте, колегія суддів з приводу цього зазначає, що заявник не завжди спроможний правильно визначити сторін. Звертаючись до суду в порядку ст. 383 КАС України, заявник зазначає позивачем особу, яка, на його думку, є такою.
Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що обов'язок розглянути справу за участі належних сторін покладається на суд. Тобто, суд першої інстанції мав вирішити питання визначення у справі належного позивача під час розгляду заяви по суті, а не повертати заяву з підстав його неналежності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що заява містить ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти.
Проте, колегія суддів в даному випадку також звертає увагу, що п.2 ч.2 ст.383 КАС України не містять застережень, щодо невірно зазначеної кількості позивачів, а лише покладає на заявника обов'язок зазначення такої особи.
Враховуючи вищевикладене, висновки суду в цій частині є помилковими.
Щодо пропуску заявником строку на подання заяви в порядку ст.383 КАС України колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що із листа Сектору містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації від 22.04.2021р.№01-15.1/186 на № 256896 від 09.04.2021р. ОСОБА_1 дізналась про порушення своїх прав та могла звернутися протягом 10 днів із заявою в порядку ст. 383 КАС України. Проте, заявниця пропустила строк звернення з заявою в порядку ст.383 КАС України без поважних причин, оскільки лише 25.05.2021р. звернулась в суд з даною заявою.
Разом з тим, суд першої інстанції не з'ясував обставини не своєчасного звернення до суду ОСОБА_1 з заявою в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, не надав останній можливості обґрунтувати наявність обставин що перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що суд першої інстанції не врахував обставин отримання ОСОБА_1 копії Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.09.2020р. з відміткою про набрання законної сили та отримання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2021р. (а.с. 19-20).
Колегія суддів, також не погоджується з висновками суду першої інстанції про невідповідність вказаної заяви вимогам ч.ч.2,3 ст.383 КАС України. Оскільки, «недоліки» є несуттєвими і формальними та такими, що цілком можуть бути усунуті або встановлені судом в ході підготовки справи до розгляду або в процесі розгляду цієї заяви по суті.
ч.1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом, т.б. право на доступ до суду.
При цьому, не зайвим буде зауважити й про те, що виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.34 рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява №589498/0, п.25 рішення від 22.02.2005р. у справі «Шаренок проти України» (заява №35087/02).
Крім того, ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.
Щодо повернення судом першої інстанції заяви позивача в частині встановлення судового контролю, колегія суддів зазначає, що судом не надано жодної оцінки щодо відповідності останньої вимогам ст.382 КАС України, а тому передчасно повернуто її заявнику.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення заяви, з підстав абз.2 ч.5 ст. 383 КАС України.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 р.).
У Рішенні у справі «Bellet проти Франції» від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В ст.320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу суду слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250,308,310,312,315,320,321,322,325,329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 260/748/20 про повернення заяви скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. В. Бруновська
судді С. М. Кузьмич
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 17.09.2021р.