15 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/6279/20 пров. № А/857/9748/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Мікули О. І.,
суддів - Кушнерика М. П., Ніколіна В. В.,
з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 140/6279/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Валюх В. М.,
час ухвалення рішення - 30.03.2021 року,
місце ухвалення рішення - м. Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому ( з урахуванням заяв про збільшення та уточнення позовних вимог) просив визнати протиправними дії відповідача, у т. ч. рішення від 14 травня 2020 року № 33 про відмову у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії за вислугою років відповідно до Закону № 1789-ХІІ та Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, рішень Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)2019 від 13 грудня 2019 року та № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року у справі № 1-223/2018(2840/18), з 01 березня 2019 року з розрахунку 90 % від загальної суми місячної заробітної плати за грудень 2019 року 43160,06 грн, а з 01 квітня 2020 року із суми 97140,00 грн, за відповідною посадою старшого помічника прокурора області на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58 вих-20, додаткової інформації №19-115 вих-20 від 13 квітня 2020 року, довідки-розрахунку від 13 квітня 2020 року, інших інформацій цієї ж прокуратури про розмір премії за грудень 2019 року для всіх працюючих працівників прокуратури без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1789-ХІІ, який діяв на час призначення пенсії, Закону № 1697-VII, діючого на даний час, рішень Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)2019 від 13 грудня 2019 року та № 6-р/2020 від 26 березня 2020 року у справі № 1-223/2018(2840/18), з 01 березня 2019 року з розрахунку 90 % від загальної суми місячної заробітної плати за грудень 2019 року 43160,06 грн, а з 01 квітня 2020 року із суми 97140,00 грн, за відповідною посадою старшого помічника прокурора області на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року № 18-58 вих-20, додаткової інформації № 19-115 вих-20 від 13 квітня 2020 року, довідки-розрахунку від 13 квітня 2020 року, інших інформацій цієї ж прокуратури про розмір премії за грудень 2019 року для всіх працюючих працівників прокуратури без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат пенсії.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з підстав, викладених у листі від 31 березня 2020 року № 2115-1899/Ш-02/8-0300/20. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18 травня 2020 року № 33 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року № 18-58 вих-20, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури” затверджено нові посадові оклади працівникам органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників та є підставою для перерахунку пенсії. Зазначає, що його право на отримання пенсій за вислугу років було визначено Законом України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року у розмірі 90% від середньомісячної заробітної плати посади старшого прокурора прокуратури та без обмеження суми пенсії максимальним розміром. Звертає увагу, що його право на отримання даного виду пенсії в зазначених розмірах підтверджено судовими рішеннями, які набрали чинності, а саме: №161/15583/14-а щодо розміру пенсії 90% та 161/5127/16-а щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги додатково додані інформації прокуратури Волинської області та довідки, в тому числі складеної ним, як позивачем, оскільки відповідно до п.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ обчислення пенсії проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Зазначає, що довідка-розрахунок від 13 квітня 2020 року складена на підставі ст.81 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, де зазначені всі складові заробітної плати; будь-якої заборони про надання для перерахунку пенсій таких та інших довідок чи інформації в законі немає, а також відсутні будь-які вимоги і по формі таких довідок. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем поданий не був. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у відсутності сторін за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів, згідно з ч.4 ст.229 КАС України без фіксування судового засідання технічними засобами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області з жовтня 2002 року та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), що підтверджується матеріалами пенсійної справи № 187600 (а. с. 28-32), пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а. с. 9).
03 березня 2020 року прокуратура Волинської області видала позивачу довідку за № 18-58 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за відповідною (прирівняною) посадою «старший прокурор прокуратури» за нормами, чинним на 06 вересня 2017 року (а. с. 10).
18 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку та виплати з 01 березня 2019 року пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати, зазначеної у вказаній довідці, без будь-якого обмеження суми пенсії максимальним розміром (а. с. 11-12).
Разом з тим, листом від 31 березня 2020 року № 2115-1899/Ш-02/8-0300/20 Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило позивача про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії. Відмова у перерахунку пенсії мотивована тим, що однією з необхідних умов для проведення перерахунку пенсії з урахуванням Рішення КСУ№ 7-р(ІІ)/2019 є підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, що відбулося не раніше 13 грудня 2019 року, однак у поданій довідці про заробітну плату від 03 березня 2020 року № 18-58 вих-20 зазначено розмір заробітної плати станом на 06 вересня 2017 року (згідно з Постановою № 657) (а. с. 13).
Крім того, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 18 травня 2020 року № 33 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 14 травня 2020 року про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за результатами розгляду заяви від 14 травня 2020 року № 2944 про перерахунок пенсії та довідки № 18-58 вих-20 від 03 березня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із вказаною довідкою відсутні, у ній розмір заробітної плати зазначено станом на 06 вересня 2017 року згідно із Постановою № 657 (а. с. 68-70).
26 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, починаючи з 01 квітня 2020 року, за відповідною посадою у розмірі 90% від загальної суми заробітної плати 97140,00 грн за всіма її складовими, зазначеними у довідці-розрахунку від 13 квітня 2020 року, складеної позивачем (а. с. 71-73), у відповідь на яку листом від 24 червня 2020 року № 5705-4934/Ш-02/8-0300/20 відповідач повідомив про те, що перерахунок пенсії здійснюється на підставі довідок про складові заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури (а. с. 74). Аналогічне роз'яснення надано позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12 червня 2020 року № 4955-5318/Ш-02/8-0300/20 (а. с. 77)
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 , як пенсіонер, якому призначено пенсію на підставі Закону України “Про прокуратуру” має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58вих-20, а тому належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій та рішення від 14 травня 2020 року № 33 Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58вих-20, з врахуванням виплачених сум та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі додаткової інформації №19-115 вих-20 від 13 квітня 2020 року, довідки-розрахунку від 13 квітня 2020 року та інших інформацій прокуратури про розмір премії за грудень 2019 року для всіх працюючих працівників прокуратури відмовлено, оскільки вказані документи (на відміну від довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58 вих-20) не є тими документами, на підставі яких здійснюється перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ. Також, не підлягають задоволенню вимоги щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і обмеження пенсії граничним розміром, оскільки є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1).
Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1).
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08 липня 2011 року (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 01 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон №1697-VІІ.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2014 року, яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”;
- частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону №1789-ХІІ, законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури КМУ.
Водночас, впродовж 2015-2019 років КМУ не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
У грудні 2019 року КСУ за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив Рішення №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання Рішення №7-р(II)/2019:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення КСУ цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.
Зазначене Рішення №7-р(II)/2019 КСУ стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону №1789-XII, за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до ПФ із заявою про перерахунок пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії з огляду на те, що у зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, з 13 грудня 2019 року відновлено дію редакції ч.20 ст.86 Закону України “Про прокуратуру”, яка надає право на перерахунок призначених пенсій, у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників. Починаючи з 13 грудня 2019 року жодних рішень щодо підвищення заробітної плати працюючим працівникам прокуратури не приймалося.
Колегія суддів вважає вказані доводи відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії безпідставними, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону №1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються КМУ, ОСОБА_1 мав право на перерахунок пенсії, проте був позбавлена можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність КМУ.
Така бездіяльність Уряду була предметом розгляду у судах.
Зокрема, Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа №826/8546/18) звернув увагу, що КМУ протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд.
Проте рішення Суду фактично КМУ не виконано.
Відсутність затвердженого КМУ порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами ПФУ перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація права позивача на перерахунок пенсії була забезпечена саме Рішенням КСУ №7-р(II)/2019.
Тому такий підхід відповідача до вирішення заяви позивача є протиправним. У спірних правовідносинах позивач має право на перерахунок її пенсії.
Вказані вище твердження відповідача є помилковими з огляду на те, що на момент прийняття КСУ зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись ПФУ шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Крім того, необхідно звернути увагу, що Постанова №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про “підвищення заробітної плати прокурорським працівникам”.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року за № 18-59 вих.20.
Щодо дати, з якої ГУПФ зобов'язане здійснити перерахунок пенсії позивача, то необхідно зазначити, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення КСУ Рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року було змінено на речення “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”, тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01 січня 2015-12 грудня 2019 року) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону №1697-VІІ.
При цьому, вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, колегія суддів враховує, що:
- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а тому ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим.
Щодо того, в якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії та питання обмеження її граничного розміру, то необхідно зазначити, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до Постанови №657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії та обмеження її граничного розміру на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Крім того, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього судового рішення, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні цих позовних вимог, як передчасних.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що з 13 грудня 2019 року позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі Постанови №657), а вимоги щодо відсотку заробітної плати та обмеження її граничного розміру, з якого відбувається перерахунок пенсії, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Також, колегія суддів зазначає, що листом від 21 лютого 2020 року за №2690/0/2-20/54 Міністерство соціальної політики України погодило порядок дій, запропонований у листі Офісу Генерального прокурора від 18 лютого 2020 року №21-698вих20.
Надана позивачем довідка прокуратури Волинської області відповідає зазначеному додатку 1, складена на бланку органу прокуратури, містить обов'язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою, містить інформацію про назву та розмір складових заробітної плати (грошового забезпечення) за аналогічною посадою, зазначено прізвище, ім'я та по-батькові особи, якій видано таку довідку.
Тому колегія суддів вважає, що вказана довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача. Більше того невідповідність форми наданої для перерахунку пенсії довідки не була підставою для відмови у такому перерахунку.
Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 , як пенсіонер, якому призначено пенсію на підставі Закону України “Про прокуратуру” має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58вих-20, а тому належним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій та рішення від 14 травня 2020 року № 33 Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років позивачу з 13 грудня 2019 року відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України “Про прокуратуру” від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58вих-20, з врахуванням виплачених сум та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року. Разом з тим, у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі додаткової інформації №19-115 вих-20 від 13 квітня 2020 року, довідки-розрахунку від 13 квітня 2020 року та інших інформацій прокуратури про розмір премії за грудень 2019 року для всіх працюючих працівників прокуратури відмовлено, оскільки вказані документи (на відміну від довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-58 вих-20) не є тими документами, на підставі яких здійснюється перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VІІ. Також, не підлягають задоволенню вимоги щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і обмеження пенсії граничним розміром, оскільки є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Вказані висновки апеляційного суду щодо вирішення розглядуваного позову та порядку застосування зазначених вище правових норм узгоджуються із висновками Верховного Суду у зразковій справі про перерахунок пенсій прокурорів відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019, що наведені у рішенні від 14 вересня 2020 року №560/2120/20 (провадження №Пз/9901/9/20), яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року (провадження №11-337заі20).
Згідно з пунктами 21, 22 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Вказана справа відповідає ознаками цієї типової справи є, оскільки позивачем є особа, яка отримує пенсію, призначену відповідно до Закону №1789-ХІІ; відповідачем територіальний орган ПФУ; предмет спору вимога зобов'язати відповідача перерахувати пенсію відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ; звернення до територіального органу ПФУ за перерахунком пенсії після 13 грудня 2019 року.
Частиною п'ятою статті 291 КАС України передбачено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав: 1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи; 2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог в частині їх задоволення, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.229, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року у справі № 140/6279/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Мікула
судді М. П. Кушнерик
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 20 вересня 2021 року.