07 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1824/20 пров. № А/857/12452/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,
з участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання незаконним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання незаконною, протиправною та скасування податкової вимоги, -
суддя (судді) в суді першої інстанції - Кравців О.Р.,
час ухвалення рішення: 18:01:42,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення: 15.03.2021 року,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) про визнання незаконним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, сформоване 12.03.2019 за №0004324001 про сплату податкового зобов'язання (штрафні санкції) в сумі 672901,64 грн, визнання незаконною, протиправною та скасування податкової вимоги від 03.04.2019 на суму податкового боргу 672901,64 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області №0004324001 від 12.03.2019. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Львівській області від 03.04.2019 №12102-51.
Рішення мотивоване тим, що застосовані до позивача штрафні санкції визначені контролюючим органом невірно, а сума штрафних санкцій залишилась неузгодженою.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства без врахування всіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що до перевірки представлено ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів за адресою: АДРЕСА_1 ), а фактично реалізація та зберігання тютюнових виробів проводиться за адресою АДРЕСА_1 (ТЦ «Будмаркет»). Довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до ЄДР до перевірки не представлено, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів». Зазначає, що позивач не подавала інформації до контролюючого органу про зміну місця знаходження об'єкту торгівлі. Вартість отриманої партії товару за період з 01.11.2018 по 21.02.2019 становила 336450,82 грн. та саме з неї обчислено застосовані відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення санкції. У зв'язку з несплатою відповідних штрафних санкцій, відповідачем виставлено податкову вимогу.
Вважає, що при проведенні перевірки та винесенні податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги ним дотримано всіх вимог чинного законодавства.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому вона заперечує щодо доводів апелянта та просить залишити її без задоволення.
Представник апелянта у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її з підстав, що у ній наведені.
У судовому засіданні представник позивача заперечив щодо доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 01.09.1999, види діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.
21.02.2019 Головним управлінням ДФС проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами позивача, про що складено акт №13/150/40/ НОМЕР_1 (а.с. 8-11).
Згідно з вказаним актом контролюючим органом проведено перевірку павільйону за адресою: АДРЕСА_1 , ТОВ «Будмаркет», що належить ФОП ОСОБА_1 .
До перевірки представлено ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою: АДРЕСА_1 (в ТЦ «Пассаж»). Фактична реалізація та зберігання тютюнових виробів проводиться за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36 ТЦ «Будмаркет». Довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до ЄДР до перевірки не представлено, чим порушено вимоги ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно з наданими поясненнями ФОП Світоч здійснює торгівельну діяльність в ТЦ «Будмаркет» з 01.11.2018.
Також в цьому акті зазначено, що вартість отриманої партії товару за період з 01.11.2019 по 21.02.2019 становить 336450,82 грн згідно з представленими до перевірки накладними.
Позивач від отримання та підписання вказаного акта відмовилася.
12.03.2019 Головним управлінням ДФС винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0004324001 за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») на суму 672901,64 грн (а.с. 5).
03.09.2019 контролюючим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» №12102-51 на суму 672901,64 грн.
Рішенням ДФС України від 27.05.2019 №24185/6/99-99-11-06-0125 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарга - без задоволення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції і вважає його таким, що відповідає обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин (ред. від 25.04.2018 по 01.07.2019 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР).
Вимогами ст. 1 Закону №481/95-ВР передбачено:
- тютюнові вироби сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування;
- місце торгівлі місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;
- місце зберігання місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;
- Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) перелік місць зберігання, який ведеться органами доходів і зборів і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників;
- ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
Згідно з ст. 15 Закону №481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання.
У заяві повинно бути зазначено вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (імпорт, експорт, оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами).
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.
У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється. Зазначені в цьому Законі документи подаються в одному примірнику в копіях, засвідчених нотаріально або органом, який видав оригінал документа або посадовою особою органу ліцензування. Заява про видачу ліцензії та визначені цим Законом документи подаються уповноваженою особою заявника або надсилаються рекомендованим листом. У разі подання заяви про видачу ліцензії та доданих до неї документів особисто вони приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття заяви та документів і підписом особи, яка їх прийняла.
Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.
Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.
Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб'єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання та/або зміною типу акціонерного товариства), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
До заяви додаються копія виданої заявнику ліцензії на відповідний вид діяльності, засвідчена нотаріально або посадовою особою органу ліцензування, та документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
Довідка про внесення місця зберігання до Єдиного реєстру видається суб'єкту господарювання протягом семи календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та видача довідок про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Органи влади забезпечують вільний доступ до відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі.
Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється органом доходів і зборів, який вносив його до Єдиного реєстру, на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був заявником такого місця зберігання, або у разі анулювання ліцензії, виданої такому суб'єкту господарювання відповідно до цього Закону, шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.
Орган доходів і зборів повинен надати суб'єкту господарювання, що був заявником, засвідчену копію письмового розпорядження про виключення місця зберігання з Єдиного реєстру протягом трьох робочих днів з моменту його прийняття.
Забороняється сплата акцизного податку з алкогольних напоїв та тютюнових виробів шляхом взаємних заліків, зустрічних зобов'язань, векселями та в інших формах, які не передбачають сплату такого акцизного податку коштами.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачу з 2013 року видавалися ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за адресою здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 (а.с. 111-115), остання така ліцензія №2017130566/14933 від 22.11.2017 (а.с.113).
Відтак, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що за вказаною адресою знаходиться ТВК «Південний». Суд вважає, що дійсно до 02.12.2018 відсутні підстави для притягнення відповідальності позивача за зберігання тютюнових виробів не за місцем зберігання тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, оскільки таке у ліцензії не зазначене.
До матеріалів справи позивач долучила Ліцензію №13030311201802002, терміном дії з 03.12.2018 по 03.12.2019, де адресою місця торгівлі визначено вул. Щирецька, 36 (в ТЦ «Пассаж»), магазин.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач не зверталася до відповідача щодо внесення невірних чи помилкових даних до цієї ліцензії.
Актом перевірки зафіксовано здійснення позивачем фактичної реалізації та зберігання тютюнових виробів за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36 в ТЦ «Будмаркет».
В цьому ж акті зазначено про здійснення позивачем там діяльності з 01.11.2018.
Такі ж пояснення надано позивачем 21.02.2019 (а.с.36).
При цьому, як вірно зазначено судом, реєстраційне посвідчення від 31.10.2018 на реєстратор розрахункових операцій видано позивачу для використання у господарській одиниці у магазині (ТЦ «Пассаж») вул. Щирецька, 36.
До матеріалів справи також долучено копію договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2018 (а.с. 40-46), за яким ТОВ «Айпіє-Л» та ФОП ОСОБА_1 погодили, що орендодавець приймає у строкове платне користування приміщення на території торгово-виробничого комплексу «Південний» Торгівельна лінія по вул. Західній, 4 (ТЦ «Будмаркет») №43 загальною площею 3,70 кв.м. Об'єкт оренди надається орендарю для здійснення підприємницької діяльності у відповідності до зареєстрованих в ЄДРПОУ видів економічної діяльності та є придатним для використання відповідно до мети.
Як встановлено судом, позивач в судовому засіданні не заперечувала стосовно встановлених судом обставин здійснення нею підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі тютюновими виробами та зберігання їх не за місцем, внесеним до Єдиного реєстру.
Також підтвердила, що вона не подавала до контролюючого органу будь-яких заяв щодо внесення магазину у ТЦ «Будмаркет» до Єдиного реєстру, як місця зберігання нею тютюнових виробів.
Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки позивач з 03.02.2018 здійснювала підприємницьку діяльність та зберігала тютюнові вироби не за місцем, внесеним до Єдиного реєстру, вказане є порушенням та підставою для застосування до неї видів відповідальності, передбаченої Законом №481/95-ВР.
Відповідальність за порушення норм Закону №481/95-ВР визначено у ст. 17.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі:
- оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень;
- зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень;
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019 до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 672901,64 грн, що складає 200% отриманої партії товару за період з 01.11.2019 по 21.02.2019 в сумі 336450,82 грн, що зафіксовано в акті перевірки.
Разом з тим, як вірно зазначено судом, контролюючий орган покликаючись на порушення ст. 15 Закону №481/95-ВР в частині ненадання довідки про внесення місця зберігання до державного реєстру, штраф все ж застосував за здійснення відповідної діяльності без наявності ліцензії.
Представник відповідача зазначив, що у разі зміни відомостей зазначених у ліцензії (у даному випадку місця торгівлі) до органу ДФС подається заява довільної форми та документи, що підтверджують зміну відомостей. На підставі поданих документів орган, який видав ліцензію, видає нову ліцензію на новому бланку, з урахуванням змін.
На вимогу суду представником відповідача 04.03.2021 за вх. №14449 долучено до матеріалів справи розрахунок штрафної санкції, визначеної відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12.03.2019, а також надано номери видаткових накладних та їх світлокопії.
Позивач також представила відповідні видаткові накладні (копії) (а.с.116-129).
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції щодо обчислення штрафної санкції, визначеної у податковому повідомленні-рішенні:
- контролюючим органом взято до уваги видаткові накладні від 17.11.2018 та від 20.11.2018, які охоплюються дією ліцензії терміном дії до 02.12.2018, у якій не зазначено конкретного магазину на вул. Щирецькій, 36 (а.с.113);
- зі змісту наданих контролюючим органом видаткових накладних не у всіх можна встановити їх дату та номер, а також суми, які у них зазначені;
- при копіюванні таких видаткових накладних контролюючим органом порушено їх нумерацію та відповідність першої сторінки видаткової накладної з їх продовженням;
- суми наведені у розрахунку та у копіях видаткових накладних не співвідносяться між собою.
Крім того, як вірно зазначено судом, відповідач дійсності податкових накладних, наданих позивачем, не заперечив.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, вірним є висновок суду, що наданий контролюючим органом розрахунок є недоведеним, до такого включено видаткові накладні, які не охоплюються періодом, за який до позивача може бути застосовано відповідальність у виді штрафу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, що оскільки застосовані до позивача штрафні санкції визначені контролюючим органом невірно, за відсутності належних доказів, з яких можливо було б відповідні суми встановити, суд вважає за доцільне визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.
З урахуванням наведеного також вірним є висновок суду про те, що оскільки сума штрафних санкцій залишилась неузгодженою внаслідок її оскарження позивачем, а податкову вимогу винесено у зв'язку з наявністю узгодженого податкового повідомлення-рішення, яке суд вважає протиправним та скасував, податкова вимога також підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не підлягає перерахуванню сума штрафу, визначена у податковому повідомленні-рішенні від 17.12.2018 № 0015435112, оскільки не підлягає застосуванню пункт 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України з підстав недотримання умов, визначених вказаною нормою.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав стверджувати про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 316, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2021 року у справі № 380/1824/20 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді В. В. Святецький
Л. Я. Гудим
Повне судове рішення складено 20.09.2021 року, у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії Гудима Л.Я. у відпустці