ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/306
20 вересня 2021 року м. Київ № 640/8372/19
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП"
до Національного банку України
провизнання протиправним розпорядження, зобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про визнання протиправним та скасування Розпорядження про застосування заходу впливу № 2142 від 06.12.2018 року.
Ухвалою суду від 03.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без виклику сторін.
20.06.2019 р. до суду надано відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
Станом на травень 2019 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" (код 36426020) знаходилася за адресою 01042, м. Київ, Тверський тупик, буд. 5-а відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на час розгляду справи по суті за вказаним кодом у Реєстрі міститься інформація про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІ-ЕЙ-СІ ГРУП", що розташоване за адресою 02088, місто Київ, ВУЛИЦЯ КАРЛА МАРКСА, будинок 40.
Листом від 30.10.2018 р. товариство повідомило Нацкомфінпослуг про те, що, починаючи з 22.06.2018 р., не здійснює жодної діяльності із надання будь-яких фінансових послуг; просило прийняти рішення про надання дозволу подавати звітність у паперовій формі без підпису головного бухгалтера (за відсутності відповідної посади), не застосовувати штрафні санкції, прийняти фінансову звітність за ІІ-ІІІ квартал 2018 р. у паперовій формі.
Відповідне рішення не було прийнято згідно з листом Нацкомфінпослуг від 09.11.2018 р. за №7683/16-8.
15.11.2018 р. начальником відділу пруденційного нагляду Департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відповідно до п. 1.11 та 4.2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 20.11.2012 № 2319, складено акт про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" на ринках фінансових послуг, за №1406/16-02/13.
Згідно зі змістом акту встановлено факт неподачі товариством звітних даних за ІІІ квартал 2018 року, що свідчить про порушення вимог законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме:
пп.1 п. 2, пп.2 п. 4 р. ІІ Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 26.09.2017 № 3840, в частині неподання звітних даних за ІІІ квартал 2018 р. до Нацкомфінпослуг.
06.12.2018 р. Нацкомфінпослуг за результатами розгляду акта від 15.11.2018 р. №1406/16-02/13 постановлено розпорядження за №2142 "Про застосування заходу впливу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013", згідно з яким на підставі п. 2 ч. 1 ст. 28, ст. 39, п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", п. 3.1 р. ІІІ, п. 4.17, аб. 2 п. 4.20 р. IV Положення № 2319, виключено Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" з Державного реєстру фінансових установ та анульовано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ФК №231 від 20.08.2009 р.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" - вважає вказане розпорядження протиправним та просить його скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємство може проводити господарську діяльність навіть за відсутності бухгалтера як штатного працівника.
Відповідач як контролюючий орган, мав би забезпечити механізм подання звітності навіть за відсутності у штаті фінансової установи бухгалтера, тоді як саме вказана обставина унеможливила подачу позивачем фінансової звітності за ІІІ квартал 2018 р., що і призвело до прийняття оскаржуваного розпорядження.
Відповідач - Національний банк України як правонаступник Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що згідно з аб. 2 п. 1 р. І Порядку № 3840 рішення про надання позивачу можливості подавати звітність у паперовій формі не приймалася, про що позивачу було повідомлено у відповідь на його звернення.
В той же час, за загальним правилом, фінансова звітність подається у електронній формі, і вона позивачем не подана.
Відповідач посилається на аб. 5 ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який виключає можливість ведення фінансовою установою бухгалтерської звітності за відсутності бухгалтерської служби.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Згідно з п. 2 р. І Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 26.09.2017 № 3840, він визначає правила складання та подання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, інформація про які внесена до Державного реєстру фінансових установ, та юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України або Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, можливість надавати послуги з фінансового лізингу, до Нацкомфінпослуг, установлює загальні вимоги до заповнення форм звітних даних та строки їх подання.
Згідно з п. 1, 2, 4 р. ІІ Порядку № 3840 фінансові компанії - управителі та фінансові компанії - адміністратори подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності: 1) місячна; 2) квартальна; 3) річна.
Фінансові компанії (крім фінансових компаній - управителів та фінансових компаній - адміністраторів), фінансові установи - юридичні особи публічного права та довірчі товариства подають до Нацкомфінпослуг такі види звітності: 1) квартальна; 2) річна.
Звітність, що складається відповідно до цього Порядку (крім звітності лізингодавців), подається до Нацкомфінпослуг у такі терміни: 1) за місяць - до 25 числа включно місяця, наступного за звітним; 2) квартальну та річну - у терміни, визначені пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.
Позивачем не подано звітних даних за ІІІ квартал 2018 р. до Нацкомфінпослуг, що ним не заперечується, і що підтверджується висновками акта про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ОМП-2013" на ринках фінансових послуг, за №1406/16-02/13.
Згідно з п. 1 р. V Порядку № 3840 фінансові компанії (у тому числі фінансові компанії - управителі, фінансові компанії - адміністратори, фінансові компанії групи А і групи Б), фінансові установи - юридичні особи публічного права, довірчі товариства та лізингодавці подають звітність, передбачену цим Порядком, в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги".
Обов'язковим реквізитом звітності, яка надається до Нацкомфінпослуг, є кваліфікований електронний підпис відповідно до законодавства у сфері електронних довірчих послуг: для фінансових компаній (у тому числі фінансових компаній - управителів, фінансових компаній - адміністраторів, фінансових компаній групи А і групи Б), фінансових установ - юридичних осіб публічного права, довірчих товариств - підписи керівника та головного бухгалтера фінансової установи.
Звітність може бути подано у формі документа на папері лише на підставі окремого рішення Нацкомфінпослуг щодо окремої фінансової установи.
Таким чином, за загальним правилом звітність подається у електронній формі і має містити підпити керівника та головного бухгалтера фінансової установи.
Згідно з поясненнями позивача, за відсутності у штаті товариства головного бухгалтера, вказані вимоги не могли бути виконані, тоді як позивач не ухиляється від подання звітності і міг її надати у паперовій формі.
З вказаного приводу суд зазначає, що п. 1 р. V Порядку № 3840 відносить ухвалення відповідного рішення на розсуд відповідача як контролюючого органу, і він не зобов'язаний ухвалювати таке рішення лише за фактом звернення до нього фінансової установи.
Відповідне рішення не було прийнято згідно з листом Нацкомфінпослуг від 09.11.2018 р. за №7683/16-8.
Окремо щодо посилання на положення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (в редакції станом на 06.12.2018р.) суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно з дотриманням вимог цього Закону обирає форми його організації:
введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;
користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;
ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або підприємством, суб'єктом підприємницької діяльності, самозайнятою особою, що провадять діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності;
самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.
Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов'язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входять не менше двох осіб. Положення цього абзацу не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 996-XIV підприємства, що становлять суспільний інтерес, - підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств.
Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону № 996-XIV підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону № 996-XIV підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб'єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов'язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі) та в інший спосіб у випадках, визначених законодавством.
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на своїй веб-сторінці (у повному обсязі).
Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов'язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).
З огляду на особливий статус фінансових установ відмова відповідача звільнити позивача від обов'язку подання фінансової звітності в електронній формі не може вважатися очевидно необґрунтованою.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 1, 2 ст. 39, п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: здійснює реєстрацію та веде Державний реєстр фінансових установ, а у визначених нею випадках - реєстри осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, забезпечує ведення загальнодоступної інформаційної бази даних про фінансові установи та визначає перелік і вимоги до документів, що подаються для внесення інформації до зазначених реєстрів та бази даних.
У разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може застосовувати такі заходи впливу: виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги.
Тобто, застосований захід впливу передбачений чинним законодавством як такий, що належить до повноважень відповідача.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час прийняття оскражуваного розпорядження.
На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 20.09.2021 р.