ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
17 вересня 2021 року м. Київ № 640/25743/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Каракашьян С.К., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в якому просить суд:
«…зобов'язати НСЗУ ініціювати зміни до п.16 розділу I постанови №133 Кабінету міністрів України, де буде забезпечено абсолютне фінансування ЗОЗ за принципом передоплати, що передбачене в постанові з подальшим виробітком протягом року, так як воно і так зменшено за своєю структурою у 4 рази.
Прошу зобов'язати Кабінет міністрів України внести зміни до п.16 постанови 133 від 15 лютого 2021р., а саме: " У разі зміни обсягу наданих медичних послуг, що виявлено за результатами аналізу інформації електронної системи охорони здоров'я про обсяг фактично наданих медичних послуг, порівняно із запланованим у договорі обсягом медичних послуг НСЗУ має право ініціювати внесення до нього змін, на підставі яких здійснюється коригування вартості медичних послуг у порядку, передбаченому договором. Скоригована вартість медичних послуг визначається виходячи із розрахунку запланованої кількості послуг у періоді, наступному за періодом, протягом якого здійснювався аналіз інформації в електронній системі охорони здоров'я, на рівні середнього місячного обсягу фактично наданих послуг протягом цього періоду з урахуванням динаміки кількості наданих медичних послуг. Перерахунок проводиться в межах суми бюджетних асигнувань, передбачених для кожного пакета медичних послуг на відповідний бюджетний період, однак, не більше ніж на 25% разово на поточний звітний період зі збереженням сум договору.
Зобов'язати НСЗУ здійснювати передоплату послуг щомісячно відповідно до договору.
Зобов'язати НСЗУ залишити підписані договора без змін, так як донарахування суми послуг у випадку перевиконання плану потребує виділених коштів.
Зобов'язати НСЗУ укласти декларації з усіма громадянами України в найближчому ЗОЗ та виконувати щорічні планові медичні огляди, професійну санацію ротової порожнини 2 рази на рік. Виправити порушення виявлені рахунковою палатою України щодо первинної та вторинної допомоги.».
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Поряд з цим, відповідно до приписів частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Поряд з цим, приписами частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 4,5, 9 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
За змістом наведених норм особа, яка звертається до адміністративного суду з позовною заявою, має вказати в позовній заяві обставини порушення прав по відношенню до себе або інших осіб, внаслідок чого порушено таке право.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.
Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.
Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 1 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Разом з тим, на сторінках 1 та 2 відомості щодо місця проживання чи перебування позивача відрізняються.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
На сторінці 1 позовної заяви позивач в якості відповідачів вказує Національну службу здоров'я України, Кабінет Міністрів України та Рахункову палату України, проте на 2 сторінці адміністративного позову відповідачами вже вказано Національну службу здоров'я України та Кабінет Міністрів України.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом частини першої та другої статті 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема, суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі платіжного доручення від №3931 від 31 серпня 2021 року суд встановив, що позивач сплатила судовий збір у розмірі 3 178,00 грн, однак за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду» вказане платіжне доручення обліковується за адміністративною справою №640/24440/21 та не може бути доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.
Частини друга та четверта статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В абзаці 7 сторінки 3 адміністративного позову позивач просить витребувати у відповідача усі наявні у нього докази, що стосуються позовних вимог для підтвердження, однак позивач не надала доказів, що вона здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання відповідного доказу, не зазначає у кого саме та які докази необхідно витребувати, а також не вказує причин та доказів, які не можуть бути подані.
Суд вкотре зауважує, що відповідно до вимог чинного процесуального законодавства України позовні вимоги мають бути сформульовано максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином, суд вважає за належне вказати, що зазначені вище недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду із посиланням на реквізити даної ухвали, зокрема:
- уточненої позовної заяви із приведенням прохальної частини, зокрема, конкретизувати зміст вимог позовної заяви, склад відповідачів у відповідність до вимог ч. 1, п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України;
- документа про сплату судового збору у відповідності до кількості заявлених позовних вимог відповідно до ЗУ «Про судовий збір»;
- інформацію про докази, які позивач не може самостійно подати до суду та клопотання про їх витребування із доказами, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (окремим клопотанням).
Керуючись статтями 5, 19, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Каракашьян