Справа № 178/1476/21
20 вересня 2021 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділення поліції № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП, -
06 вересня 2021 року о 18 год. 05 хв. в смт.Аули по вул. Калиновій Дніпропетровської області водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗАЗ 110307, державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та допустив зіткнення з транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явився, про день розгляду справи сповіщений, заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило, про причину неявки не повідомив.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Причетність ОСОБА_1 до скоєного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та були дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161. Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 164973 від 06.09.2021 р., який складений у відповідності до вимог ст.ст.256,266 КУпАП і де викладено обставини скоєння адміністративного правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , схемою місця ДТП, фототаблицею до неї.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ті обставини, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до висновку про застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ст. 124, ст. 284 КУпАП суддя,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 454,00 грн. судового збору на користь держави.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя:
В. В. Лісняк