Рішення від 15.09.2021 по справі 640/29213/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року м. Київ № 640/29213/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,

вул. Бульварно-Кудрявська, 16),

Державної служби України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О.

Гончара, 55 "А")

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі по тексту також - відповідач-1), Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі по тексту також - відповідач-2, залучена на підставі ухвали суду від 27 листопада 2020 року), в якому (з урахуванням уточнення позовних вимог) просить суд:

- зобов'язати Державну службу України з надзвичайних ситуацій (01601, м. Київ, вул. О. Гончара 55-А, код ЄДРПОУ 385168849) подати до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська 16, код ЄДРПОУ 42098368) довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 липня 2016 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в розмірі: посадовий оклад; оклад за військове звання генерал-полковника внутрішньої служби; надбавку за стаж служби (вислугу років) - 50%; надбавку за особливі умови служби - 100%; премії у розмірі 5%; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 40%; надбавку державного експерта з питань таємниці у розмірі 40 %; надбавку за науковий ступінь у розмірі 15%,

а також з 01 березня 2018 року із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення у складі: посадовий оклад; оклад за військове звання генерал-полковника внутрішньої служби; надбавку за стаж служби (вислугу років) - 50%; надбавку за особливі умови служби - 100%; премії у розмірі 5%; надбавку за роботу з таємними документами у розмірі 40%; надбавку державного експерта з питань таємниці у розмірі 40 %; надбавку за науковий ступінь у розмірі 15%;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код за ЄДРПОУ 42098368) щодо: обмеження розміру пенсії її максимальним розміром, а саме у розмірі десяти прожиткових мінімумів на одну особу, які втратили працездатність; зменшення відсоткового розміру пенсії з 90 % до 70%; несвоєчасного проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у 2017 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2016 року №493 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу»; несвоєчасного проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2018 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», зобов'язавши його здійснити відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» перерахунок сум пенсійного забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): з 01 липня 2016 року у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2016 року № 493 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (у редакції чинній на час виникнення його права на перерахунок), відповідно до виготовленої Державною службою України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01 липня 2016 року; з 01 березня 2018 року у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції чинній на час виникнення його права на перерахунок), відповідно до виготовленої Державною службою України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01 березня 2018 року; а також з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 29 квітня 2021 року № 20-422/201, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням надбавки за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% від прожиткового мінімуму, зазначеного для осіб, які втратили працездатність, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату в повному обсязі коштів заборгованості - недоотриманої частини пенсії після її перерахунку, яка виникла з 20 грудня 2016 року, без обмеження її розміру.

Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 сум грошового забезпечення безпідставно зменшено розмір пенсії з 90 % до 70 % грошового забезпечення. Також представник позивача зазначив, що перерахунок ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2016 року №493 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» здійснено з 01 липня 2017 року, тоді як згідно з чинним законодавством пенсія перераховується з дня настання таких підстав, а саме з 01 липня 2016 року.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача повідомив, що до грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 в липні 2017 року не були включені надбавка за найковий ступінь кандидата наук - в розмірі 15 % та надбавка за особливі умови служби у розмірі 100 %, які ОСОБА_1 отримував у період служби, а також які були враховані при призначенні йому пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 19 квітня 1992 року №2262-ХІІ та були враховані при перерахунку йому пенсії в 2010 році.

Також, як стверджував представник позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві при перерахунку ОСОБА_1 пенсії протиправно застосувало обмеження розміру виплат.

Ухвалою суду від 27 листопада 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду України від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, проте, нормативно - правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України № 2262-ХІІ, після дати набрання рішення суду законної сили не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах.

Крім того, останній зазначив, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідач зазначив, що останній керується чинною на момент проведення перерахунку раніше призначеної пенсії нормою закону про максимальний розмір пенсії за вислугу років.

На думку представника відповідача, при проведенні перерахунку з 01 січня 2018 року пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії за вислугу років обчислювався з 70 % сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії.

Також представник відповідача повідомив, що права позивача в частині виплати йому пенсії без обмеження розміру на даний час не порушені, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії у квітні 2018 року розмір пенсії не обмежувався максимальним розміром, визначеним у статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій у відзиві на адміністративний позов зазначив, що на сьогодні у відповідача-2 немає законних підстав для видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01 липня 2016 року та станом на 01 березня 2018 року, оскільки Кабінет Міністрів України не приймав рішень про перерахунок пенсій, відсутнє повідомлення Мінсоцполітики, а Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у свою чергу не направляло до служби відповідні списки, відтак видача довідок без дотримання законодавчо визначеної процедури призведе до перевищення повноважень відповідача-2.

На думку представника відповідача-2, судові рішення у справах №826/3858/18 та №160/3824/19 не породжують права позивача для перерахунку йому пенсії чи зобов'язання ДСНС щодо видачі довідки для перерахунку йому пенсії.

Додатково представник Державної служби України з надзвичайних ситуацій вказав, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №493 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 та визнання такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №518» Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 13 червня 2017 року №13691/03 направило до ДСНС списки осіб, в т.ч. і ОСОБА_1 для підготовки довідок для перерахунку пенсій з 01 травня 2016 року. При цьому, ДСНС відповідно до вищезазначених списків підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення (станом на 01 травня 2016 року) для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та листом від 14 червня 2017 року №20-8753/201 направлено до пенсійного органу. Дану довідку позивач не оскаржував, а відтак погодився з діями відповідача-2 та відомостями, які вона містила.

Крім того, на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній підтримав заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних у справі матеріалів.

При цьому, суд враховує подане клопотання позивача про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 17 серпня 1964 року по 28 лютого 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій на посадах начальницького складу.

Так, наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій №77 від 28 лютого 2005 року позивач відповідно до статті 65 п. «а» (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнений зі служби у відставку з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій зі спеціальним званням генерал-полковника внутрішньої служби. Вислуга надень звільнення склала у календарному обчисленні 40 років 06 місяців 11 днів.

Позивачу відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначена пенсія у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, до складу якого було включено: посадовий оклад - 380,00 грн; оклад за військове звання - 150,00 грн; надбавка за вислугу років - 40%; надбавка -100%; надбавка за особливі умови служби - 57,00 грн, надбавка за вчену ступінь - 15%; надбавка за роботу з таємними документами (20%); надбавка державного експерта з питань таємниці (20%).

03 грудня 2012 року рішенням Комісії з встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною при Кабінеті Міністрів України ОСОБА_1 встановлена пенсія за особливі заслуги перед Україною за віком, а саме надбавка згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» у розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, що підтверджується протоколом № 11 від 03 грудня 2012 року.

Як стверджує позивач, під час здійснення перерахунку його пенсії у 2016-2020 роках відповідачами протиправно зменшено відсоткову ставку грошового забезпечення, не включено всіх додаткових складових такого забезпечення під час виплати пенсії, що і зумовило його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Відповідно до положень статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону №2262-ХІІ у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Як убачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону №2262-ХІІ, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Матеріалами пенсійної справи підтверджується, що позивачу пенсія призначена з 01 березня 2005 року і її розмір складав 90 % від грошового забезпечення.

У подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, як з підстав того, що він стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

Суд також зазначає, що з огляду на суб'єктний склад учасників цієї справи, зміст позовних вимог і фактичні обставини цієї справи, суд дійшов висновку про те, що дана справа є типовою. При її вирішенні слід застосовувати висновок Верховного Суду у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 (http://reestr.court.gov.ua/Review/79615886), яке набрало законної сили 16.10.2019 після прийняття Великою Палатою Верховного Суду постанови у цій справі (http://reestr.court.gov.ua/Review/85174587).

У п. 30 вказаного рішення Верховний Суд, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, дійшов висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 1 січня 2018 року відповідно до ст. 63 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі постанови КМ України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм ч.2 ст.13 цього Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №686/12623/17, провадження №К/9901/849/17, та постанові Великої палати Верховного суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18.

За таких обставин, у Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку з 90 % до 70 %, відповідно, наявні підстави для задоволення позовних вимог у даній частині.

Наявними у матеріалах справи розрахунками пенсії за вислугою років станом на 31 грудня 2016 року, станом на 01 січня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року, станом на 01 січня 2019 року та станом на 01 січня 2020 року підтверджується, що при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , останньому виплачувалось лише 70 % грошового забезпечення.

З метою поновлення права позивача на отримання пенсії у належному розмірі підлягають задоволенню вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити з грудня 2016 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 90 % від відповідних сум грошового забезпечення та сплатити недоплачені суми пенсії.

В частині вимоги щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром пенсії суд зазначає, що відповідач-1 стверджує про те, що при здійсненні перерахунку пенсії у квітні 2018 року розмір пенсії не обмежувався максимальним розміром, визначеним у статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Водночас, відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків пенсії за вислугою років станом на 31 грудня 2016 року, станом на 01 січня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року, станом на 01 січня 2019 року та станом на 01 січня 2020 року, ОСОБА_1 виплата пенсії у даний період здійснювалась з урахуванням максимального розміру пенсії у сумі 18 796,64 грн., що спростовує доводи відповідача-1 про виплату позивачу пенсії у належному розмірі.

Так, частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, яка була чинною станом на момент здійснення перерахунку пенсії з 01 червня 2016 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У відповідності до частини 3 статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Загальний порядок виплати пенсій визначений статтею 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ, відповідно до частини 3 якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

В свою чергу, частиною 2 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною 3 статті 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», (який набрав чинності 01 січня 2017 року) у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, а саме:

- частина 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень;

- перше речення частини 1 статті 54, відповідно до яких тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються;

- положення частини 7 статті 43, першого речення частини 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10 740 гривень, - втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2016 року, частина 5 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень».

Після чого, Законом України від 06 грудня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ слова і цифри» у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Разом з тим, пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VІІІ передбачено, що дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01 січня 2016 року.

Тобто, вищевказані положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не може застосовуватися до позивача, оскільки пенсію йому було призначено 01 березня 2005 року, а не з 01 січня 2016 року.

Крім того, Конституційним Судом України визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, за аналогією є неконституційними, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт обмеження прав особи на отримання пенсії у відповідному розмірі.

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє суду дійти висновку про те, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Це означає, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VIII до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17.

Як вже було зазначено судом, частиною 3 статті 51 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З урахуванням того, що перерахунок пенсії позивачу не проведено саме з вини відповідача, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача-1 щодо виплати пенсії позивачу із обмеженням її максимального розміру та зобов'язання проведення такого перерахунку саме з 20 грудня 2020 року, тобто з дати виникнення у позивача права на його проведення без обмеження максимальним розміром пенсії, з урахуванням проведених виплат.

В частині оскарження дій відповідача стосовно несвоєчасно проведеного перерахунку пенсії ОСОБА_1 у 2017 та 2018 роках, суд враховує наступне.

Так, позивач стверджує, що перерахунок його пенсії здійснено з липня 2017 року, а той час як права на такий перерахунок виникло у травні 2016 року.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №493 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 та визнання такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №518» Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 13 червня 2017 року №13691/03 направило до ДСНС списки осіб, в т.ч. і ОСОБА_1 для підготовки довідок для перерахунку пенсій з 01 травня 2016 року.

При цьому, ДСНС відповідно до вищезазначених списків підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №20-269/1 від 14 червня 2017 року (станом на 01 травня 2016 року) для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та листом від 14 червня 2017 року №20-8753/201 направлено до пенсійного органу.

Згідно відомостей вказаної довідки від 14 червня 2017 року №20-269/1, грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними на 01 травня 2016 року за посадою (на день звільнення зі служби) Міністра з питань надзвичайних ситуацій становить 31 350,00 грн.

Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років станом на 31 грудня 2016 року до сум грошового забезпечення позивача включається: посадовий оклад - 16 000,00 грн., оклад за військове звання - 150,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50 % - 8 000,00 грн., експертна надбавка для керівного складу 20 % - 3 200,00 грн., особи, які працюють в умовах режимних обмежень 20 % - 3 200,00 грн., премія 5 % - 800,00 грн., усього 31 350,00 грн.

Тобто, перерахунок пенсії позивача у 2016 році здійснено з урахуванням складових грошового забезпечення, вказаних у довідці про розмір грошового забезпечення №20-269/1 від 14 червня 2017 року (станом на 01 травня 2016 року), що спростовує доводи позивача про те, що перерахунок його пенсії на підставі зазначеної довідки здійснено лише у липні 2017 року.

Стосовно тверджень позивача щодо того, що пенсійним органом здійснено перерахунок його пенсії без включення до грошового забезпечення надбавки за науковий ступінь кандидата наук 15 % та надбавки за особливі умови служби 100 %, суд зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві перерахунок пенсії здійснюється виключно на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, які надсилаються до органу пенсійного фонду уповноваженим органом.

Так, довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №493, видана ОСОБА_1 , не містить вказаних позивачем надбавки за науковий ступінь кандидата наук 15 % та надбавки за особливі умови служби 100 %, відтак суд не вбачає протиправності в діях відповідача-1 при здійсненні перерахунку пенсії без врахування даних надбавок, оскільки вони відсутні у відповідній довідці про грошове забезпечення. При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження дій відповідача-2 при видачі довідки про розмір грошового забезпечення №20-269/1 від 14 червня 2017 року (станом на 01 травня 2016 року) без надбавки за науковий ступінь кандидата наук 15 % та надбавки за особливі умови служби 100 %.

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог в даній частині відсутні.

Щодо оскарження дій відповідача-1 стосовно нездійснення перерахунку пенсії у 2018 році на підставі вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ визначено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Положення п.п. 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем-2 довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку № 45.

Матеріали справи не містять доказів складення та надіслання відповідачем-2 довідки про грошове забезпечення станом на 01 березня 2018 року до пенсійного органу. Крім того, однією із вимог позивача є зобов'язання відповідача-2 підготувати таку довідку, відповідно, судом не вбачається підстав стверджувати про бездіяльність відповідача-1 за відсутності належних та допустимих доказів надіслання йому довідки про грошове забезпечення, яка є підставою для здійснення такого перерахунку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог в даній частині.

Стосовно вимоги зобов'язати відповідача-1 здійснити перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 29 квітня 2021 року № 20-422/201, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення та з урахуванням надбавки за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% від прожиткового мінімуму, зазначеного для осіб, які втратили працездатність, без обмеження її максимальним розміром, та здійснити виплату в повному обсязі коштів заборгованості - недоотриманої частини пенсії після її перерахунку, яка виникла з 20 грудня 2016 року, без обмеження її розміру, суд враховує наступне.

Так, як зазначалось судом вище, довідка про розмір грошового забезпечення, сформована уповноваженим органом, є підставою для здійснення перерахунку грошового забезпечення.

29 квітня 2021 року Державною службою України з надзвичайних ситуацій виготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №20-422/201, що враховується для перерахунку пенсій станом на 05 березня 2019 року, яка видана ОСОБА_1 про те, що розмір його грошового забезпечення за відповідною посадою за нормами, чинними на 05 березня 2019 року становить 68 427,80 грн.

Водночас, матеріали справи не містять доказів надіслання даної довідки до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві ні Державною службою України з надзвичайних ситуацій, ні позивачем, відтак стверджувати про наявну бездіяльність пенсійного органу щодо нездійснення перерахунку пенсії у суду відсутні підстави.

Також, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача-1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №20-422/201 від 29 квітня 2021 року Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

В той же час, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення та бути підтверджене доказами.

За таких обставин, адміністративний позов позивача в частині вимог щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01 квітня 2019 року відповідно до довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій України від 29 квітня 2021 року № 20-422/201 не підлягає задоволенню, оскільки такі вимоги є передчасними та заявлені на майбутнє, адже матеріали справи не містять доказів порушення прав позивача, зокрема, шляхом відмови у здійсненні такого перерахунку на підставі вказаної довідки.

В частині вимог, заявлених до відповідача-2, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 був затверджений Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).

До 24 лютого 2018 року положення п. 5 Порядку № 45 передбачали, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об'єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства. Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року №493 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304 та визнання такою, що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року №518» Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 13 червня 2017 року №13691/03 направило до ДСНС списки осіб, в т.ч. і ОСОБА_1 для підготовки довідок для перерахунку пенсій з 01 травня 2016 року.

При цьому, ДСНС відповідно до вищезазначених списків підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення №20-269/1 від 14 червня 2017 року (станом на 01 травня 2016 року) для перерахунку пенсії ОСОБА_1 та листом від 14 червня 2017 року №20-8753/201 направлено до пенсійного органу.

Згідно відомостей вказаної довідки від 14 червня 2017 року №20-269/1, грошове забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними на 01 травня 2016 року за посадою (на день звільнення зі служби) Міністра з питань надзвичайних ситуацій становить 31 350,00 грн та включає в себе: посадовий оклад - 16 000,00 грн., оклад за військове звання - 150,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50 % - 8 000,00 грн., експертна надбавка для керівного складу 20 % - 3 200,00 грн., особи, які працюють в умовах режимних обмежень 20 % - 3 200,00 грн., премія 5 % - 800,00 грн.

Позивач стверджує, що вказана довідка не містить надбавки за науковий ступінь та надбавки за особливі умови служби.

Водночас, перерахунок на підставі вищезазначеної довідки здійснено у 2016 році, а доказів оскарження дій відповідача-2 стосовно невключення таких надбавок матеріали справи не містять.

Положенням п.5 Порядку передбачено, що для перерахунку пенсії грошове забезпечення враховується з урахуванням передбачених додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначають уповноважені органи, що готують довідки для перерахунку пенсій.

При цьому, у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача-2 видати повторно довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача з липня 2016 року, яка б включала у себе додаткові види грошового забезпечення, оскільки визначення видів грошового забезпечення та їх розміру належить до виключної компетенції уповноваженого органу.

Також, суд враховує, що з 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), якою п. 5 Порядку викладено в новій редакції, яка передбачала, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Одночасно було викладено у новій редакції додаток 2 до Порядку № 45, який містить форму довідки про розмір грошового забезпечення. З форми довідки були виключені такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Положеннями п. 1 Постанови № 103 також було передбачено здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

У подальшому рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, були визнані протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45.

Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені у ст. 265 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, положення п. 1 Постанови № 103 та зміни до Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року. Відповідно, із вказаної дати відновлено дію п. 5 і додатка 2 Порядку № 45 у редакції, що діяла до прийняття Постанови № 103.

За таких обставин, суд наголошує, що з саме з 05 березня 2019 року - набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, у позивача виникло право на отримання пенсії, розрахованої з грошового забезпечення, до якого включені не лише посадовий оклад, оклад за військовим званням та процентну надбавку за вислугу років, а й додаткові види грошового забезпечення.

Положення п.п. 1-3 Порядку № 45 передбачають, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Зазначені норми права вказують на те, що передумовою для здійснення перерахунку пенсії позивача є складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення за формою, яка визначена у додатку 2 до Порядку № 45 у редакції, що відновила свою дію з 05 березня 2019 року.

Суд враховує, що передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм взаємодії відповідних органів у процесі здійснення перерахунку пенсії розпочинається з прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Підставою для складення відповідачем довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовця є надходження відповідного списку від територіального органу Пенсійного фонду України.

Суд також враховує, що згідно змісту листа Департаменту економіки і фінансів від 07 грудня 2020 року №20-630/201 вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02 березня 2018 року №7863/0 направило до ДСНС списки осіб для надання довідок про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними з 01 березня 2018 року, у яких був відсутній ОСОБА_1 .

Також, стосовно оформлення та видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій пенсіонерам із числа колишніх військовослужбовців та осіб начальницького складу, звільнених з посад Міністра, першого заступника Міністра та заступника Міністра, ДСНС листом від 05 листопада 2019 року №03-15751/201 звернулась до Міністерства соціальної політики України, яке листом від 28 січня 2020 року №1219/0/2-20/54 надало роз'яснення щодо відсутності підстав для видачі таких довідок.

Рішенням, яке створило передумови для здійснення перерахунку пенсії позивача в цьому випадку є саме постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності з 01 березня 2018 року (далі - Постанова № 704).

Адміністративний позов ОСОБА_1 спрямований на захист права на пенсію, обчислену з нового розміру грошового забезпечення, що встановлений цією постановою. Порушення такого права відбулося у зв'язку з прийняттям Постанови № 103, протиправність якої встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Прийняття такої постанови мало вплив на передбачений п.п. 1-3 Порядку № 45 механізм перерахунку пенсії саме на стадії формування відповідачем довідки про грошове забезпечення позивача.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії у належному розмірі відповідно до Постанови № 704 належить здійснювати зі стадії, на якій відбулося порушення, а саме - виготовлення та направлення до територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій.

Отже, після зміни правового регулювання правовідносин, пов'язаних з визначенням грошового забезпечення для цілей перерахунку пенсії, внаслідок визнання протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатка 2 Порядку № 45, тобто після 05 березня 2019 року, у відповідача-2 виникли підстави для виготовлення та направлення на основі раніше направлених територіальним органом Пенсійного фонду України списків нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

В той же час, матеріали справи містять докази виконання відповідачем-2 обов'язку щодо складення нової довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними станом на 05 березня 2019 року, відтак підстави для зобов'язання відповідача-2 видати довідку станом на 01 березня 2018 року не вбачається можливим, оскільки саме з 05 березня 2019 року виникли підстави для виготовлення та направлення на основі раніше направлених територіальним органом Пенсійного фонду України списків нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача.

Також, положенням п.5 Порядку передбачено, що для перерахунку пенсії грошове забезпечення враховується з урахуванням передбачених додаткових видів грошового забезпечення, розмір яких визначають уповноважені органи, що готують довідки для перерахунку пенсій.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги, заявлені до відповідача-2, задоволенню не підлягають.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем-1 не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Стосовно вимоги про стягнення на користь позивача судових витрат, понесених на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн., суд враховує наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом пункту першого частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з пунктом четвертим частини 1статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт дев'ятий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт шостий частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Воронов та партнери» укладено договір про надання правової допомоги та юридичних послуг від 18 вересня 2020 року, відповідно до пункту 1.1 якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується вчинити від імені довірителя такі юридичні дії: збір та підготовка матеріалів для захисту прав і законних інтересів довірителя, у тому числі збір відомостей, що стосуються персональних даних та конфіденційної інформації довірителя; захист прав і представництво інтересів довірителя.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що об'єм, характер та вартість робіт узгоджується сторонами цього договору шляхом підписання протоколу узгодження договірно ціни. Окремо сторони визначили вартість одного судового дня (одне судове засідання) складатиме 1 500,00 грн.

Відповідно до протоколу узгодження договірної ціни за договором про надання правової допомоги та юридичних послуг від 18 вересня 2020 року, сторони узгодили перелік робіт загальною вартістю 5 000,00 грн.

Копією наявного меморіального ордеру підтверджується сплата позивачем 5 000,00 грн. на рахунок адвокатського об'єднання, а актом виконаних робіт від 10 листопада 2020 року сторони підтвердили виконання повіреним визначених договором та протоколом узгодження робіт.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог суд вбачає наявними підстави для присудження на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити з грудня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) щодо виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з обмеженням її максимального розміру, починаючи з 20 грудня 2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 20 грудня 2016 року, без обмеження її максимальним розміром із врахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 681,60 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук

Попередній документ
99719760
Наступний документ
99719762
Інформація про рішення:
№ рішення: 99719761
№ справи: 640/29213/20
Дата рішення: 15.09.2021
Дата публікації: 22.09.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (01.05.2025)
Дата надходження: 01.05.2025
Предмет позову: про зміну способу і порядку виконання судового рішення