20 вересня 2021 року м. Чернігів Справа № 620/4277/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
19.08.2021 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , заявник) звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить зобов'язати Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у даній справі. Вказану заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що набрало законної сили рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/4277/21, яким, зокрема, зобов'язано Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, при цьому на думку заявника рішення суду залишається невиконаним.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 призначено до розгляду дану заяву в письмовому провадженні.
Відповідачем надано пояснення на заяву, в яких зазначено про відсутність підстав для її задоволення, оскільки рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 виконанно, управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради розглянуто повторно, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для нового будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв.м по АДРЕСА_1 .
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає таке.
В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).
На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради щодо не прийняття рішення за заявою ОСОБА_1 про надання містобудівних умов та обмежень щодо забудови земельної ділянки площею 0,1673 га, кадастровий номер 7410100000:02:014:5209, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов'язано Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В решті позову відмовлено.
Вказане рішення суду набрало законної сили 19.07.2021.
Предметом розгляду даної справи був факт не розгляду відповідачем заяви ОСОБА_1 від 24.11.2020.
За результатами розгляду управлінням заяви ОСОБА_1 відповідне питання було включено до проекту рішення виконавчого комітету «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок».
Як слідує з матеріалів справи на виконання рішення суду від 17.06.2021 по справі № 620/4277/21 повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 та відповідно до п.3 рішення виконавчого комітету № 533 від 02.09.2021 «Про затвердження та надання містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок» відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні та наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для нового будівництва двоповерхового житлового будинку з мансардою площею 1000 кв. м. по АДРЕСА_1 на підставі п. 1 ч. 4 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з ненаданням документу, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці та має режим самочинного будівництва (витяг з рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради направлено ОСОБА_1 окремим поштовим відправленням).
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 в межах розгляду задоволених позовних вимог виконано, а саме: розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.11.2020 та прийнято рішення, як наслідок відсутні правові підстави для задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Керуючись статтями 240-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали суду складено 20.09.2021.
Суддя О.М. Тихоненко