Справа № 201/5711/21
Провадження № 3/201/3238/2021
08 вересня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 24 травня 2021 року о 19 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем «Рено», н/з НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 82 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, оглянутий з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНК-0564, тест № 1237, з показником 2,76 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 був неодноразово належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи за його відсутності, оскільки це буде відповідати вимозі розгляду справи судом в розумні строки, що є складовою права на справедливий судовий розгляд для усіх учасників процесу. Крім того, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки». Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Смірнов проти України» від 08 листопада 2005 року слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Отже, враховуючи принцип судочинства, зазначені в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що він був залучений у відділені поліції в якості понятого при проведенні огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 , який, як повідомила йому поліція, керував з явними ознаками сп'яніння автомобілем «Рено», н/з НОМЕР_1 , при цьому вказані ознаки були дуже явні, що виказувала поведінка останнього. У його присутності та присутності ще одного понятого огляд вказаного водія проводився поліцейським з використанням спеціального технічного засобу, з приводу чого ним були надані відповідні письмові пояснення, у яких він поставив свій власний підпис. Крім того, оглянувши копію паспорта громадянина України особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що знаходиться в матеріалах справ, він підтверджує особу правопорушника, звернувши увагу на те, що зовнішні прикмети особи, яку у відділенні поліції йому представили як ОСОБА_1 повністю зіставляються з фотографією у відповідному паспорті.
Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що, рухаючись в районі буд. № 82 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпрі в день та час зазначені в протоколі, він побачив як раніше незнайомий йому перехожий (вказує на ОСОБА_1 , засвідчивши його особу шляхом огляду копії паспорта громадянина України особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що знаходиться в матеріалах справ) став переходити дорогу перед його автомобілем, при цьому останній знаходився в сильному алкогольному сп'янінні, що виказувала його хитка хода та некоординовані дії. Помітивши, що ця особа намагається сісти за кермо автомобіля «Рено», н/з НОМЕР_1 , та розпочати рух по дорозі, він зупинився та вирішив припинити протиправну поведінку останнього, у чому йому стали допомагати ще двоє перехожих осіб. Після того як вони забрали ключі від вказаного автомобіля у правопорушника, останній намагався залишити місце події, однак співробітники поліції його затримали.
Дослідивши під час судового розгляду показання учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також наявні докази, суд доходить висновку про винуватість правопорушника ОСОБА_1 з огляду на наступне.
Так, винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підтверджується: рапортом поліцейського, складеного за результатами вжитих заходів; роздруківкою з результатами огляду водія ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 6820», № ARНК-0564, тест № 1237, з показником 2,76 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу; поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , у присутності яких проводився огляд водія на стан сп'яніння, що відповідно не вимагало застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису згідно ч. 2 с. 266 КУпАП; поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які стали очевидцями керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який знаходився з явними ознаками алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останніми було вжито заходів щодо припинення протиправної діяльності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та викликано поліцію; протоколом серії АА № 165203 від 24 травня 2021 року про адміністративне затримання ОСОБА_1 для припинення інкримінованого йому порушення та з метою складання відповідного протоколу, а також відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 134222 від 24 травня 2021 року, чим в сукупності доводиться, що ОСОБА_1 дійсно вчинив правопорушення за зазначених обставин.
З огляду на те, що сукупність досліджених під час розгляду справи доказів, що були зібрані патрульною поліцією під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є чіткими та послідовними, зіставляються та взаємоузгоджуються між собою, то суд робить висновок про достовірність зафіксованих у цих процесуальних джерелах фактичних даних. Отже, у зв'язку з доведеністю означених фактів, слід вважати, що всі альтернативні пояснення представлених доказів надзвичайно малоймовірні.
Таким чином, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про доведеність вини правопорушника в керуванні транспортним засобом особою у стані алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При визначені виду і розміру стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особистість правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.
З урахуванням викладеного вважаю за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону Україні «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 283, 284, 299 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі сімнадцяти тисяч гривень з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі чотирьохсот п'ятдесяти чотирьох гривень.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко