17 вересня 2021 року Чернігів Справа № 620/7146/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі станом на 13.06.2018;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2018 № 153 щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно, на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести розрахунок за недоотримане речове майно та виплати компенсацію за недоотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13.06.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при звільненні з військової служби їй протиправно не було проведено розрахунок за недоотримане речове майно та не виплачено компенсацію за недоотримане речове майно, що належало до видачі станом на 13.06.2018.
Відповідач подав відзив на позов, в якому не визнав позовні вимоги в повному обсязі та вказав, що на момент звернення позивача щодо отримання грошової компенсації за неотримане речове майно Закон № 2011 передбачав право на отримання такої компенсації лише військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, а відповідно пункт 3 Порядку № 178 не підлягав застосуванню, оскільки суперечить нормам Закону № 2011, таким чином, твердження позивача про те, що вона має право на виплату йому компенсації за неотримане речове майно, є помилковими.Крім того, позивачем не було подано рапорт на виплату грошової компенсації замість речового майна у натуральному вигляді, як результат, підстав для вказання у наказі командира військової частини про виключення із списків складу суми грошової компенсації речового майна також не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2018 №153 позивача звільнено з військової служби у запас, але всупереч чинного законодавства не було виплачено грошову компенсацію за неотримане речове майно.
22.05.2021 позивач звернулася до командування військової частини НОМЕР_1 з цього питання, військова частина НОМЕР_1 відповідь не надала.
Крім того, при звільненні з військової служби позивачу не було видано довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, а в наказі командира військової частини від 13.06.2018 №153 не зазначено суму виплати грошової компенсації за неотримане речове майно.
Вважаючи своє право на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно порушеним, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (стаття 2 Закону).
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання вищевказаної статті постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Так, пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Згідно з пунктами 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації. Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10.12.2008 № 1153/2008, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у п'ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік. Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
З аналізу тексту Порядку № 178 вбачається, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується військовослужбовцю з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби (пункт 3), за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини (пункт 4) та довідки про вартість речового майна (пункт 5).
Як встановлено судом, позивачем не подано за місцем військової служби до її звільнення відповідний рапорт або заяву про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, що, зокрема, передбачено пунктом 4 Порядку № 178.
Відповідачем подано до суду довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, в якій вказана сума вартості речового майна в сумі 13172,92 грн.
Отже, позивачем не було дотримано порядок звернення за грошовою компенсацією вартості неотриманого речового майна, а отже право на її отримання відповідачем не було порушено, а суд не може вирішувати правовідносини, які виникнуть у майбутньому.
Стосовно вимог позивача у частині внесення змін до наказу військову частину НОМЕР_1 внести зміни в наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 13.06.2018 № 153 щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно, на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, суд вважає їх безпідставними, оскільки вказаний наказ вже був реалізований, тому вносити зміни для захисту прав позивача, на думку суду, є недоцільно.
Позивача звільнено з військової служби 13.06.2018, з ним проведено розрахунок, ознайомлено та вручено усі необхідні документи, у тому числі і витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 13.06.2020 № 153, в якому зазначено усі здійснені грошові виплати ОСОБА_1 .
Крім цього суд звертає увагу, що питання щодо нарахування та виплати вказаної компенсації буде вирішуватись після звернення позивачем в установленому порядку за виплатою такої компенсації.
Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі станом на 13.06.2018, то суд вважає вказані вимоги обґрунтованими, оскільки позивач звернулась до відповідача в встановленому порядку із заявою про отримання довідки, але відповіді на свою заяву станом на день подання позову не отримала. Крім того, відповідачем довідку про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 надано до суду разом із відзивом, а отже перешкод у надані позивачу вказаної довідки суд не вбачає.
За таких обставин, враховуючи що відповідачем на запит позивача суду довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи предмет даного позову, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не надання довідки про вартість речового майна, що належить до видачі та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за недоотримане речове майно станом на 13.06.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 довідку про вартість речового майна, що належить до видачі станом на 13.06.2018.
У задоволення іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення виготовлено 17 вересня 2021 року.
Суддя Д.В. Лобан