Справа № 175/4214/20
Провадження № 1-кп/175/233/20
Ухвала
Іменем України
20 вересня 2021 року
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретареві ОСОБА_2 ,
за участю сторін: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
законного представника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12020040440000926 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Дніпро Дніпропетровської області, громадянина України, раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
встановив:
При оголошенні перерви для повторного виклику свідків сторони обвинувачення, прокурор заявила письмове клопотання про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. Клопотання, з посиланням на практику ЄСПЛ, обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які, на її думку, до цього часу не змінилися та не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні види запобіжних заходів.
Захисник просив обрати ОСОБА_7 цілодобовий домашній арешт.
Законний представник і обвинувачений підтримали позицію захисника.
Обсудивши клопотання у нарадчій кімнаті, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
За приписом частини 3 цієї статті… до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою запобіжного заходу є… наявність ризиків, які дають достатні підстави… суду вважати, що… обвинувачений… може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
У відповідності до ч.1 ст.492 КПК України за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, до неповнолітнього з урахуванням його вікових і психологічних особливостей, роду занять може бути застосовано один із запобіжних заходів, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що …тримання під вартою може застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він… обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.
Судом установлено, що у ході судового провадження 07.12.2020 року неповнолітньому ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого останній раз продовжувалася 28.07.2021 року строком до 25.09.2021 року.
Суд у своїх ухвалах вказував на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України. На переконання суду ці ризики, про які також зазначено у клопотанні прокурора, продовжують існувати та є реальними.
Оцінюючи вказані ризики, судом враховуються сукупність обставин, характер і наслідки інкримінованого тяжкого злочину, скоєного в період іспитового строку після засудження за вироком суду від 19.11.2019 року, і який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому.
Тому, з урахуванням об'єктивних причин, які не дозволяють призначити наступне судове засідання до спливу строку тримання ОСОБА_8 під вартою, беручи до уваги наявність вищезазначених ризиків, клопотання прокурора є обґрунтованим.
У даному випадку ОСОБА_9 обвинувачується у вчинені нового злочину у період іспитового строку і усвідомлює, що у разі доведеності вини йому загрожує реальне покарання, а тому може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та покарання, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
З наведених підстав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на альтернативний, не підлягає задоволенню, а доводи на обґрунтування клопотання, не свідчать про зменшення вказаних судом ризиків і не дозволяють застосувати до обвинуваченого альтернативні (інші) види запобіжних заходів, у тому числі цілодобовий домашній арешт, які не здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Клопотання прокурора не містить посилань на наявність доказів про ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а лише ґрунтується на припущеннях, у зв'язку з чим, цей ризик не враховується судом при ухваленні даного судового рішення.
Питання вагомості наявних доказів для висновку про винуватість ОСОБА_8 , про що зазначено у клопотанні прокурора, не є предметом при розгляді клопотання дії запобіжного заходу, а тому судом не приймається до уваги.
Керуючись ст.ст.331, 369 КПК України, суд -
ухвалив:
По справі оголосити перерву до 15.30 години 07.10.2021 року.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Запобіжний захід, обраний неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою строком до 25.09.2021 року, - продовжити на 60 днів, тобто до 18.11.2021 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - залишити без задоволення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику і прокурору, направити начальнику ДУ «Дніпровська УВП (№ 4)».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Дніпропетровський районний суд.
Суддя ОСОБА_1