Справа № 200/14498/16-ц
Провадження № 2/932/307/20
09 серпня 2021 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.
при секретарі - Скопа Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки, -
Позивач ОСОБА_1 19.08.2019 року звернувся до суду з позовом до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору поруки. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що йому стало відомо про існування договору поруки № 014/02-40/1156 від 16.11.2006 року, який нібито був укладений між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором від 16.11.2006 року, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк аваль» та ОСОБА_3 , відповідно до якого останній отримав кредит на суму 4122886,40 грн. Про факт укладення вказаного договору поруки йому стало відомо після визнання Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська недійсним договору поруки № 014/02-40/1155 від 16 листопада 2006 року, у якому стоїть підпис, який йому не належить. Вказаний договір поруки він не підписував, волевиявлення на вчинення такого договору не виявляв, а тому просить суд визнати недійсним договір поруки № 014/02-40/1156 від 16.11.2006 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2016 року суддя Кудрявцева була визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 23.08.2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15.12.2016 року у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу для дослідження питання чи виконано підпис позивача на оспорюваному ним договорі поруки.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду від 16.05.2017 року № 335 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2017 року суддя Женеску Е.В. була визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою від 19.05.2017 року цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено до судового розгляду.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.12.2017 року задоволено заяву начальника Управління проблемних кредитів ДОР АТ «Райффайзен Банк Аваль» про заміну сторони правонаступником та залучено до участі у даній справі як правонаступника відповідача Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Публічне акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК».
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.11.2018 року задоволено заяву представника Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» та залучено до участі у даній справі як правонаступника відповідача Публічного акціонерного товариства «КРИСТАЛБАНК» - ОСОБА_2.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020 року суддя Сліщенко Ю.Г. був визначений для розгляду даної справи.
Ухвалою від 30.01.2020 року цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду від 28.07.2020 року № 248 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 року суддя Яковлев Д.О. був визначений для розгляду даної справи.
Ухвалою від 29.07.2020 року цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату суду від 26.01.2021 року № 41 та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2021 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою від 31.03.2021 року цивільну справу прийнято суддею до провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 23.06.2021 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 09.08.2021 року.
09.08.2021 року від позивача до суду надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, а також просив розглянути справу у його відсутності та у відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошти», причину неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.2 ст. 247 фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, справа розглянута у відсутності сторін та на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши докази у справі, суд вважає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами 1, 2 ст. 5 передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, ц ивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, 16.11.2006р. між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № К-Д 014/02-40/508.
В забезпечення виконання вказаного кредитного договору 16.11.2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 014/02-40/1156.
Як вбачається з п.1.2. даного договору поруки № 014/02-40/1156, сторони договору встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язанням ОСОБА_3 , які виникають із кредитного договору № К-Д 014/02-40/508 від 16.11.2006 року, а саме: повернути кредит в розмірі 245000,00 доларів США, проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати всі умови кредитного договору в повному обсязі.
У позові позивач ОСОБА_1 зазначає, що вказаний договір поруки він не підписував, волевиявлення на вчинення такого договору не виявляв, а тому звернувся до суду із позовом про визнання недійсним договір поруки № 014/02-40/1156 від 16.11.2006 року.
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті застосовуються і до односторонніх правочинів.
Згідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У відповідності до ст.627 цього Кодексу відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно ч. 1 с. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
В тому ж випадку, коли сторона не приймала участі в укладені угоди, що підтверджується відсутністю її підпису під договором, вона має право вимагати визнання угоди недійсною, на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такої що не відповідає її внутрішній волі.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України та відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України п. 7 постанови № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. правочин може бути визнаний недійсним лише на підставах, визначених законом, та з застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не отримував пропозицій від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на укладання договору поруки, не досяг ніякої згоди щодо умов договору поруки та не підписував спірного договору поруки, що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи № 1847/5665 від 28.04.2017 року, проведеної за ухвалою суду Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого підпис від імені ОСОБА_1 в договорі поруки № 014/02-40/1156 від 06.11.2006 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Отже, судом встановлено, що оспорюванний позивачем у даній справі правочин - договір поруки № 014/02-40/1156 від 16 листопада 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та від імені ОСОБА_1 , був укладений з порушенням вимог цивільного законодавства України, тому він не може створювати правових наслідків для поручителя, ОСОБА_1 не підписував даний договір поруки, його волевиявлення на укладання даного правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; тому позовні вимоги позивача про визнання вищевказаного договору поруки недійсним підлягають задоволенню.
Будь-яких доказів в спростування позовних вимог позивача відповідачем
Відповідно положень ст. 141 ЦПК України, зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 76-81, 89, 141, 213, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки - задовольнити.
Визнати недійсним договір поруки № 014/02-40/1156 від 16 листопада 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ін. НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати по справі - сплачений судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.О. Кудрявцева