Р І Ш Е Н Н Я Справа № 932/10007/20
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Провадження № 2/932/3839/20
04 січня 2021 року року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши у приміщенні суду у м. Дніпрі, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
31 серпня 2020 року позивач звернулась до суду із позовною заявою до відповідач - Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якій прохає стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 28 265 гривень 06 копійок, на відшкодування моральної шкоди 2000 гривень, а також витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 2500 гривень.
В обґрунтування позовних вимог вказала, що 10 червня 2020 року вона керувала транспортним засобом марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який залишила на стоянці по пр. Дмитра Яворницького, 49 у м. Дніпрі. Власницею цього автомобіля вона не є, а нею є ОСОБА_2 . За порушення правил зупинки транспортних засобів, головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухою І.В. складено, на підставі повідомлення № 0014530, постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення підпункту «г» п. 15.9 ПДР України, тобто за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП. На підставі акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 4743, що складений головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу тимчасового затримання транспортних засобів Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Островського С.В., автомобіль марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був доставлений на зберігання до спецмайданчику КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради, що по вул. Курсантській, 7 у м. Дніпрі. У зв'язку із евакуацією автомобіля, він отримав механічні пошкодження, внаслідок чого позивачка була вимушена звернутись до Самарського ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину. Проте, органом досудового розслідування відмовлено у здійсненні досудового слідства та рекомендовано звернутись до суду з метою вирішення цивільного спору. Позивачка замовила у судового експерта Дроздова Ю.В. автотоварознавчу експертизу, яка була ним проведена та згідно із висновком якої вартість завданого матеріального збитку власнику автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 28 265 гривень 06 копійок, вартість проведення експертного дослідження склала 2500 гривень. Позивачка стверджує, що шкода спричинена автомобілю неналежним виконанням працівниками відповідача своїх службових обов'язків при транспортуванні автомобіля, тому автомобіль був пошкоджений саме з вини відповідача. Внаслідок пошкодження автомобіля, їй завдано не тільки матеріальної, але й моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях та переживаннях, погіршенні сну, підвищенні артеріального тиску, змінах у звичному способі життя. Завдану їй моральну шкоду оцінює у 2000 гривень.
Ухвалою суду від 31 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
30 вересня 2020 року до суду надійшла заява позивачки про усунення недоліків позовної заяви, що визначені в ухвалі віл 31 серпня 2020 року.
Ухвалою суду від 02 жовтня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачу надсилалась ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками, однак відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
26 жовтня 2020 року до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд цієї цивільної справи у порядку спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом сторін.
Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року у задоволенні цього клопотання відмовлено.
Враховуючи те, що відповідач, в силу вимог ст. 272 ЦПК України, належним чином повідомлений про розгляд цієї цивільної справи та про свої процесуальні права та обов'язки, однак правом на подання відзиву, не скористався, а встановлений судом строк на подання заяв по суті справи сплив, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачкою письмових доказів, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є власницею автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Постановою серії РАП № 263787723 від 11 червня 2020 року, що винесена головним інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Говорухою І.В., позивачку ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого підпунктом «г» п. 15.9 ПДР України та ч. 3 ст. 122 КУпАП, що виразилось у зупинці нею 10 червня 2020 року транспортного засобу марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля будинку № 49 по пр. Дмитра Яворницького у м. Дніпрі, чим було створено перешкоди у дорожньому руху або загрозу безпеці дорожнього руху іншим його учасникам.
Також, 10 червня 2020 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу затримання транспортних засобів Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Островським С.В., із залученням понятих, складено акт огляду та тимчасового затримання транспортерного засобу № 4743, згідно із яким автомобіль марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 мав на своєму кузові сколи і подряпини лакофарбового покриття.
10 червня 2020 року позивачка звернулась із заявою встановленого зразка про повернення їй автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 із майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів, у якому вказала, що автомобіль має подряпини по правому боку, на двох дверцятах.
11 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Самарського ВП ДВП ГУ НП у Дніпропетровській області із заявою про вчинення злочину (талон - повідомлення № 8966), який виразився у пошкодженні керованого нею автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , при його евакуації на спецмайданчик, що по вул. Курсантській, 7 у м. Дніпрі.
Листом Самарського ВП ДВ ГУ НП у Дніпропетровській області позивачку повідомлено про те, що підстави для проведення досудового розслідування за фактом, повідомленим нею 10 червня 2020 року, не встановлені, а тому рекомендовано вирішувати спір у судовому порядку.
22 червня 2020 року позивачка скерувала до КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради запрошення на огляд автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на предмет ушкоджень.
Згідно із висновком автотоварознавчої експертизи № 2107/20/20, що складений судовим експертом Дроздовим Ю.В., вартість матеріального збитку, що заподіяна власнику автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 через дефекти лакофарбового покриття, становить, з урахуванням втрати товарної вартості, 28 265 гривень 06 копійок.
Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорених прав, свобод чи законних інтересів. Нормами ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, яке подано відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, що подані учасниками справи або витребувані судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, що встановлені цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, які пов'язані із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно із вимогами ст.ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини. Таким чином, для відшкодування шкоди необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи; б) наявність шкоди: під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); у відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки особи, яка завдала шкоди; г) вина особи, яка завдала шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
Позивачка, яка звернулася до суду із позовом про відшкодування шкоди, повинна довести наявність усіх елементів даного правопорушення.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Позивачка стверджує, що пошкодження лакофарбового покриття автомобіля марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 сталось внаслідок евакуації автомобіля 10 червня 2020 року з місця зупинки на пр. Дмитра Яворницького, 49 у м. Дніпрі, працівниками відповідача. Документами, які підтверджують факт пошкодження майна, що перебуває у її володінні, позивачка вважає акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, талон-повідомлення про вчинення злочину, а також висновок експерта автотоварознавця, який у своєму складі також містить і протокол огляду транспортного засобу.
В цей же час, перелічені докази не доводять факту пошкодження майна працівниками відповідача чи залученої відповідачем на підставі договору від 02 січня 2019 року іншої юридичної особи - КП «Міськавтопарк» Дніпровської міської ради, як надавача послуг з доставки тимчасово затриманих транспортних засобів на спецмайданчик для зберігання.
Так, зазначений акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 4743 від 10 червня 2020 року, вказує на те, що він складений інспектором на місці зупинки автомобіля та до моменту його евакуації, а також на те, що на момент його складення вже існували подряпини лакофарбового покриття, що засвідчено підписами понятих. Талон-повідомлення про вчинення злочину не є тим доказом, що підтверджує подію правопорушення, або зі змісту якого можна встановити особу правопорушника. Висновок експерта автотоварознавця стосується виключно оцінки вартості шкоди, спричиненої власнику майна пошкодженням лакофарбового покриття і не містить та не може містити висновків про час, спосіб та місце пошкодження автомобіля.
Позивачкою не надано жодного доказу, який би підтверджував той факт, що до 10 червня 2020 року, коли вона здійснила зупинку транспортного засобу на пр. Дмитра Яворницького. 49 у м. Дніпрі, автомобіль марки «Jaguar XF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не мав відповідних пошкоджень лакофарбового покриття. В умовах встановлення камер відеоспостереження «Безпечне місто» та з урахуванням правил притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів в частині підтвердження факту правопорушення відповідними фотознімками, які є невід'ємною частиною справи про адміністративне правопорушення, подання таких доказів було можливе для позивачки. Позивачка не надала доказів і того факту, що цей автомобіль раніше, до 10 червня 2020 року, не був учасником дорожньо-транспортних пригод, а про призначення судової авто-технічної експертизи не клопотала.
Через те, що надані докази не доводять наявності вини відповідача у заподіянні шкоди автомобілю позивачки, оскільки факт пошкодження лакофарбового покриття задокументований раніше, ніж автомобіль було евакуйовано, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди.
За правилами ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, витрат на проведення експертного дослідження, суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки ці вимоги мають похідний характер від позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, у задоволенні яких судом було відмовлено.
Отже, через відсутність доказів причинно-наслідкового зв'язку між шкодою позивачки і діями відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на сплату судового збору при поданні позову до суду, не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 5, 10-11, 12, 13, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 280, 288-289, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів зо дня отримання учасником справи його копії. Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.
Суддя Т.О. Кудрявцева