Справа № 199/8897/20
Провадження (1-кс/199/1288/21)
іменем України
20.09.2021 року м.Дніпро
Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП-1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 , погодженого із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно по кримінальному провадженню №12020040630001543 від 21.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України,
20.09.2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП-1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 від 20.09.2021 року, погодженого із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно по кримінальному провадженню №12020040630001543 від 21.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 18.09.2021 отримано матеріали, що внесені до журналу єдиного обліку ВП №1 ДРУП за номером №27687 від 18.09.2021, щодо виявлення співробітником УСР ГУНП в Дніпропетровській області, а саме ОСОБА_5 , господарської діяльності у вигляді незаконного зайняття гральним бізнесом на комп'ютерних симуляторах за адресою: АДРЕСА_1 .
Відомості про кримінальне правопорушення були приєднанні до кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.12.2020 р. за № 12020040630001543 за ознаками ч. 1 ст. 203-2 КК України.
18.09.2021 року слідчим СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 та працівниками оперативного підрозділу за дорученням слідчого за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 1а було проведено огляд. В ході огляду було виявлено та вилучено за адресою: АДРЕСА_1 - 5 (п'ять) системних блоків «НР» з серійними номерами CZC0083NV1 та C2C90249FM, «Lenovo» з серійними номерами S4AFMFY, S4ASBST, PB1NDYX.
В своєму клопотанні слідчий зазначає, що існує ризик того, що вказані системні блоки можуть бути приховувані, пошкодженні, може відбутися їх псування, зникнення, втрата, знищення, перетворення, пересування, передача, відчуження або використання.
В судовому засіданні 20.09.2021 року прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити.
Вивчивши подане клопотання та надані матеріали, якими обґрунтовується необхідність арешту майна, вважаю необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.
Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ АНД ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про надання дозволу на проведення огляду приміщення за адресою: м.Дніпро, вул.Д.Шосе, 1-А, заявлене в рамках кримінального провадження №12020040630001543, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.203-2 ч.1 КК України.
За змістом ст.ст.131, 132, 167, 170 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є тимчасове вилучення майна та арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Згідно ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
За змістом ст.ст.168, 208, 234, 236 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду, обшуку, в тому числі затриманої особи.
Відповідно до ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2, 3 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ст.173 ч.1 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.1 ст.170 КПК України, тобто наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Згідно ст.233 ч.3 ЦПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст.234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст.255 КПК України.
Так, зі змісту клопотання слідчого вбачається, що накладення арешту на майно зумовлено виникненням потреби його збереження як речових доказів. Однією з ознак доказу, зокрема речового, є допустимість, тобто отримання такого доказу у порядку, встановленому КПК України, недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Поряд з цим, необхідними умовами для задоволення клопотання слідчого про арешт майна як речового доказу у кримінальному провадженні є доведення його необхідності (ст.173 ч.1 КПК України), дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження (ст.131 ч.1 КПК України), можливості виконання завдання, задля якого подається клопотання (ст.132 ч.3 КПК України), що з урахуванням обставин даного клопотання слідчого, означає, окрім іншого, доведення можливості використання майна, арешт на яке просить накласти слідчий, в якості речових доказів у кримінальному провадженні, тобто допустимості таких доказів. Разом з тим, як встановлено під час розгляду клопотання, майно, накласти арешт на яке просить слідчий, було виявлено та вилучено органом досудового розслідування в ході проведеного слідчим без ухвали слідчого судді огляду іншого володіння. При цьому у поданому після цього слідчим в порядку ст.233 ч.3 КПК України клопотанні про надання дозволу на вже проведений огляд іншого володіння слідчим суддею своєю ухвалою від 20 вересня 2021 року було відмовлено. Відтак, з огляду на ту ж саму норму ч.3 ст.233 КПК України, вилучене в ході огляду майно є недопустимим в якості речових доказів. Останнє, в свою чергу, не дозволяє суду зробити висновок, що арешт такого майна задля забезпечення його збереження як речових доказів буде відповідати положенням ст.ст.131, 132, 173 КПК України, які визначають підстави для задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
Відповідно до ч.1,4 ст.107 КПК України, за відсутності клопотань сторін, під час ухвалення даного рішення, фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Керуючись ст.ст. 107, 110, 131, 132, 170-173, 369-372 КПК України,
1. У задоволенні клопотання слідчого СВ ВП-1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській обл. ОСОБА_4 від 20.09.2021 року, погодженого із прокурором Лівобережної окружної прокуратури м.Дніпра Дніпропетровської області ОСОБА_3 , про накладання арешту на майно по кримінальному провадженню №12020040630001543 від 21.12.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України, а саме: 5 (п'ять) системних блоків «НР» з серійними номерами CZC0083NV1 та C2C90249FM, «Lenovo» з серійними номерами S4AFMFY, S4ASBST, PB1NDYX, вилученого під час проведення огляду 18.09.2021 року в м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, 1а - відмовити.
2. На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1