20 вересня 2021 року справа № 580/6010/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - центр, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати у 2021 році ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 1491 грн;
- зобов'язати центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що має статус учасника бойових дій, а тому відповідно до статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Проте, відповідачем виплачено вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року № 325.
Позивач зазначає, що у 2021 році після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 27.02.2020 року № 3-р/2020 набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому статтею 12 Закону №3551-XII, однак відповідач на звернення позивача протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги.
Такі дії центру позивач вважає протиправними, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
31 серпня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що розмір та порядок виплати допомоги до 5 травня у 2021 році Кабінет Міністрів України врегулював постановою від 08.04.2021 № 325. На підставі цієї постанови Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації наказом від 14.04.2021 № 34 доручив центру виготовити відомості на виплату допомоги згідно зі списками, здійснивши розподіл коштів та перерахувавши відповідну суму на спеціально відкритий рахунок центру в казначействі. На виконання доручення департаменту та на підставі списків центр нарахував відповідні суми отримувачам, оформив виплатні документи і перерахував кошти уповноваженим банківським установам.
Також центр зазначає, що направляє на виплату таку суму коштів, яка зазначена у списках і профінансована департаментом. Сума допомоги, вказана у списку завантажується до програмного забезпечення з метою подальшого виготовлення центром виплатної відомості. Розпорядчих повноважень щодо визначення суми допомоги центр немає.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що у травні 2021 року позивач звернувся із заявою до центру, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Листом від 08.06.2021 № 2873/02-04 відповідач повідомив позивача, що у 2021 році видатки на виплату грошової допомоги передбачені Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, а порядок виплати та розміри грошової допомоги визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 “деякі питання виплати у 2021 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Зазначеним порядком установлено учасникам бойових дій виплату в розмірі 1491 грн
З огляду на викладене, відповідач повідомив, що проведення перерахунку допомоги не можливе через відсутність урядових рішень та нормативно-правових актів, які стосуються соціальних гарантій, необхідних для даної виплати, а також через відсутність фінансового забезпечення.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Частина п'ята статті 12 Закону № 3551-XII (в редакції, чинній до 01.01.2008) передбачала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а згідно вказаної частини в редакції, чинній з 01.01.2008 вже передбачено, що вказана допомога до 5 травня учасникам бойових дій виплачується у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року № 107-VI.
Статтею 17-1 Закону № 3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин”, який набув чинності 01 січня 2015 року, розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України прийшов до висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Бюджетного кодексу України та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року приписи пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та приписи статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції пункту 20 Розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” об'єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня особам учасникам бойових дій.
Тому, з 27 лютого 2020 року у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону № 3551-XII, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня особам учасникам бойових дій як п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до пункту 5 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 (далі - Порядок № 325), бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку.
Розмір разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” зазначений у додатку до Порядку № 325 і для учасників бойових дій становить 1491 грн.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 установлено забезпечити подання до 14 квітня поточного року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад переліків осіб, які мають право на отримання разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Офісом Генерального прокурора, Державною судовою адміністрацією, Державною спеціальною службою транспорту, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Тобто, Міністерство соціальної політики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які і здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги учасникам бойових дій.
Отже, органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Суд зазначає, що на центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат покладено обов'язки по визначенню кількісних показників по кожній категорії громадян, які мають право на вказані виплати. Нарахування та виплата здійснюється центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
При цьому суд звертає увагу, що розмір допомоги до 5 травня особам учасникам бойових дій встановлений Законом № 3551-XII та складає п'ять мінімальних пенсій за віком, а застосування розміру вказаної допомоги, який визначений Порядком № 325, є необґрунтованим, оскільки станом на час виплати допомоги нормами чинного законодавства України не передбачене право Кабінету Міністрів України встановлювати інший розмір допомоги, ніж визначений вказаним Законом.
Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся із заявою до центру, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідач же не нарахував та не виплатив вказаної допомоги, а на правив на адресу позивача лист від 08.06.2021 № 2873/02-04, який має інформаційний характер.
Отже, для належного захисту порушеного права позивача суд, у відповідності до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та невиплати позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та зобов'язання центру нарахувати і виплатити позивачеві недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За частиною 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Відповідно до статті 30 цього Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
На підтвердження наявності у позивача витрат на професійну правничу допомогу останнім надано до суду копію договору про надання правової допомоги №17 від 03.06.2021.
Згідно з наявних в матеріалах справи акту №1 від 02.07.2021 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №17 від 03 червня 2021 року, визначено наступну вартість послуг: - складання аналітичної довідки по справі (консультація) 1год -250 грн; - складання адміністративного позову про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити пенні дії (в тому числі пошук судової практики) 4 год - 1000 грн; - складання ц подання до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат заяви щодо здійснення нарахування та виплати 1 год - 250 грн.
На підтвердження сплати позивачем коштів до матеріалів справи долучено копію квитанції № 47 від 15.07.2021 на суму 1500 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що заявлена до відшкодування сума витрат на надання правової допомоги є неспівмірною із складністю справи та виконаних робіт (надання послуг), оскільки дана справа є справою незначної складності, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб, а тому не потребувала пошуку судової практики.
Також, враховуючи практику розгляду судом даної категорії справ та у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд зазначає, що відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 750 грн.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”, витрати на сплату судового збору не заявлені до відшкодування та не відшкодовуються за рахунок центру.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750 (сімсот п'ятдесят) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (18000, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 10, код ЄДРПОУ 21367450).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 20.09.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк