Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
20 вересня 2021 р. № 520/11493/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28,м. Київ,01103) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - відповідач, НАЗК, Національне агентство), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати абзаци 1, 2 пункту 4.1 розділу IV «Висновки», підпункти 1.1-1.8 пункту 3.1 та пункт 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 42/21 від 09.06.2021 в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII.
- зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції встановити ОСОБА_1 новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що дані, вказані нею в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за 2020 рік є достовірними в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» та з урахуванням Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції».
Крім того, позивач зазначила, що допущені нею при заповненні декларації очевидні технічні та методологічні помилки безпідставно кваліфіковані відповідачем як недостовірна інформація. Висновки, викладені у Довідці за результатами повної перевірки декларації зроблені без урахування належності джерел інформації та причин, наслідків і наявність умислу у діях суб'єкта декларування.
Поряд із цим позивач також покликається на те, що оспорюючи факт недостовірності інформації у її декларації, вона погоджується із зауваженнями Національного агентства про допущення помилок, тому для належного захисту прав просить зобов'язати відповідача встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду (суддя Бідонько А.В.) від 29.06.2021 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до НАЗК.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 заяву судді Бідонька А.В. про самовідвід у справі № 520/11493/21 задоволено, справу передано до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання в порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, визначено суддю Тітова О.М. для розгляду цієї справи.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 справа за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії прийнята до розгляду суддею.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідачем, 27.07.2021 надано відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти задоволення позову та зазначає про відсутність правових підстав для його задоволення оскільки можливість встановлення додаткового строку для подачі декларації з достовірними відомостями у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей визначається абзацом 2 частини 4 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» і є суто дискреційним повноваженням Національного агентства, а тому така вимога не може бути задоволена судом.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 Указом Президента України від 07.05.2019 за № 195/2019 призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.
Відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі- Закон № 1700-VII) до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону відносяться, зокрема, судді.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч.1 ст. 45 Закону № 1700-VII).
На виконання вимог частини 1 статті 45 Закону № 1700-VII ОСОБА_1 14.03.2021 подана щорічна декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік (https://public.nazk.gov.ua/documents/4890177c-3480-4b6d-adea-3b669fc3ebf3).
Абзацами 1 та 2 статті 51-3 Закону № 1700-VII передбачено, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності. Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Згідно примітки до статті 51-3 Закону № 1700-VII під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються в тому числі судді.
На підставі абзацу 2 частини 1 статті 51-3 Закону № 1700-VII, підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок № 26/21), у період з 29.03.2021 по 04.06.2021 НАЗК проведена повна перевірка декларації.
В межах проведення перевірки декларації НАЗК надіслано на адресу ОСОБА_1 запит про надання пояснень та документів від 06.04.2021 за № 45-01/20118/21, який надійшов на адресу її електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 07.04.2021.
Як слідує із запиту НАЗК, перевіряючим поставлені такі питання:
1) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 78 м2, що належить позивачці на праві власності, відомості про кадастровий номер якої наявні у Національному агентстві;
2) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 918 м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Відповідно до наявної у Національному агентстві копії договору дарування земельної ділянки дар сторонами оцінено у сумі 126 000.00 грн;
3) незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 1 200 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), відомості про кадастровий номер якої наявні у Національному агентстві. Крім того, НАЗК просило надати копію документу, що підтверджує, зокрема відомості про дату набуття права власності на таку земельну ділянку;
4) незазначення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про доходи отримані членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 10 828,57 грн та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 2 358,00 грн від управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради.
Також у цьому запиті НАЗК просило надати копії документів, що підтверджують:
1) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про житловий будинок, загальною площею 91,1 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема копію договору дарування від 14.07.2014 № 575;
2) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру, загальною площею 187,2 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки у розмірі 289 191,00 гривня. Згідно з наявною у Національному агентстві інформацією загальна вартість нерухомого майна становить 313 733,00 грн;
3) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру, загальною площею 82,3 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві;
4) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про гараж з льохом загальною площею 51 м2, що належить вам на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якого відсутні у Національному агентстві;
5) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про підземну автостоянку загальною площею 23.6 м2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві.
6) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про квартиру, загальною площею 146,2 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість якої відсутні у Національному агентстві;
7) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про місце для паркування, загальною площею 14,2 м2, що на праві власності належить члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо дати набуття права власності;
8) відомості, зазначені у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації про гаражі, загальною площею 20,0 м2, (реєстраційні номери - 30534545 та 30534624) що на праві власності належать члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), зокрема щодо вартості на дату набуття права або останньої грошової оцінки, відомості про вартість яких відсутні у Національному агентстві;
9) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи у сумі 1 557 217,00 гривень. Згідно з наявною інформацією у Національному агентстві членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) отримано дохід у вигляді заробітної плати у сумі 1 570 403,53 грн;
10) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат ветерану війни Міністерства внутрішніх справ, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
11) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді доплати на продукти харчування особам, віднесених до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
12) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді соціальних виплат на оздоровлення, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
13) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий членом сім'ї ОСОБА_1 (чоловіком) у вигляді бонусів, відомості про який відсутні у Національному агентстві;
14) відомості, зазначені у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації про дохід, отриманий ОСОБА_1 у вигляді бонусів, відомості про який відсутні у Національному агентстві.
15) відомості, зазначені у розділі 12 «Грошові активи» про грошові активи (залишки коштів розміщені на банківських рахунках), які належать ОСОБА_1 та члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку), з інформацією про рух коштів за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, розмір нарахованих (отриманих) доходів у вигляді процентів, додаткового блага тощо, а також про активи у дорогоцінних (банківських) металах;
16) відомості, зазначені у розділі 12.1 «Банківські та інші фінансові установи, у яких відкрито рахунки суб'єкта декларування або членів його сім'ї» декларації.
У строки, передбачені пунктом 17 розділу ІІ Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.01.2021 № 26/21, позивач 14.04.2021 надала відповідь та документи на їх підтвердження.
У відповіді на запит НАЗК ОСОБА_1 повідомила таке:
1) Щодо незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 78м2.
Позивачка підтвердила, що їй на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 78м2 для обслуговування індивідуального гаража № НОМЕР_1 (кадастровий номер: 6310136600:03:008:0088), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №107263.
Зазначила, що в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» нею внесені відомості про наявність у власності цієї земельної ділянки та її кадастровий номер: 6310136600:03:008:0088. Наведене підтверджується відомостями опублікованої декларації за 2020 рік, де в загальному доступі щодо кадастрового номеру зазначено: (Конфіденційна інформація), а не записи: (не застосовується) або (не відомо).
Також ОСОБА_1 зазначила, що в будь-якому випадку, якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній в декларації, то це могло відбутись виключно з технічних причин або як механічна помилка (без наміру приховування інформації).
2) Щодо незазначення в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 918 м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169, що належить ОСОБА_1 на праві власності, по якій у Національному агентстві наявна копія договору дарування земельною ділянки, в якому вказано, що дар сторонами оцінено в сумі 126000 грн. ОСОБА_1 повідомила, що за договором дарування від 14.07.2014 її мати - ОСОБА_2 подарувала (передала безоплатно) цю земельну ділянку 918 м2, кадастровий номер: 6325156700:00:006:0169, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
З посиланням на приписи частини 1 статті 717 Цивільного кодексу України, позивач зазначила про те, що вона не придбавала земельну ділянку (не понесла будь-яких витрат), а набула на неї право власності за договором дарування безоплатно, про що зазначено і у договорі від 14.07.2014. Саме з цих підстав позивач пояснила, що нею в декларації зазначено про те, що вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою - (не застосовується). Висловилась також про те, що зазначення нею вартості майна на дату придбання (як це передбачено формою та змістом декларації), за умови, що вона не витрачала кошти (не придбавала, а отримала в дар), мало б ознаки недостовірної інформації щодо вартості майна відносно мене, як суб'єкта декларування. Тим більше, що це стосується Розділу 3 «Об'єкти нерухомості», а не розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Підсумовуючи викладене, ОСОБА_1 у поясненнях на запит НАЗК зазначила, що її доводи відповідають пункту 60 Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) № 1 від 03.02.2021, яким передбачено наступне:
«У разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПК України).
Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».
3) Щодо незазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 1200 м2, що на праві власності належить її чоловіку - ОСОБА_3 , повідомила інформацію аналогічну поясненням по першому питанню, зазначивши, що нею вносились відомості про кадастровий номер земельної ділянки, а у разі, якщо відсутності таких відомостей, то це могло відбутись виключно з технічних причин або як механічна помилка (без наміру приховування інформації).
4) Щодо незазначення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про доходи отримані членом сім'ї (чоловіком) у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 10828,57 грн. та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 2358,00 грн. від Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (далі- УПСЗН) позивач зазначила, що в декларації за 2020 рік нею внесені дані про доходи чоловіка, зокрема:
-соціальна виплата ветеран війни Міністерства внутрішніх справ України - 3640 грн, джерело доходу: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат УПСЗН в Київському районі м. Харкова;
-доплата на продукти харчування особам, віднесеним до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю -4836 грн., джерело доходу: УПСЗН у Київському районі м. Харкова;
-соціальна виплата на оздоровлення-120 грн., джерело доходу: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат УПСЗН в Київському районі м. Харкова.
ОСОБА_1 також вказала в поясненнях, що такі відомості нею внесені на підставі довідок, виданих УПСЗН: № 156 від 19.02.2021 та № 164 від 19.02.2021. Виплачені суми, що зазначені у цих довідках в повній мірі відповідають даним, що відображені в декларації за 2020 рік, інших доходів ОСОБА_3 у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи, крім тих, що зазначені в декларації, не отримував та відомостей УПСЗН про інші виплати не надавало.
5) Щодо житлового будинку АДРЕСА_3 , площею 91,1 м2 позивачка також як і у пункті 2 пояснень повідомила, що за договором дарування від 14.07.2014 її мати- ОСОБА_2 подарувала цей житловий будинок, площею 91,1 м2, тобто вказане нерухоме майно отримане безоплатно за договором дарування від матері.
ОСОБА_1 додала також, що будинок із земельною ділянкою за цією ж адресою (загальною площею 918 м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169) перебували у власності та користуванні її матері з 1990 року, як майно, отримане у спадщину за заповітом від бабусі - ОСОБА_4 .
6) Щодо зазначення у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» об'єкта нерухомості, що належить ОСОБА_1 на праві власності: квартира АДРЕСА_5 , загальна площа 187,20 м2, вартість на дату набуття - 289191 грн., тоді як за наявною у Національному агентстві інформацією загальна вартість нерухомого майна становить 313733,00 грн. ОСОБА_1 вказала, що ця придбана у 2004 році відповідно до свідоцтва про право власності від 19.10.2004 згідно договору про пайову участь в будівництві житлового будинку № 06/18 від 18.06.2001.
Відповідно до умов п. 2.2 Договору дольової участі від 18.06.2001 за № 06/18 я прийняла на себе зобов'язання взяти дольову участь в інвестуванні будівництва житлового дому у вигляді внесення грошових коштів в сумі еквівалентній 53790 доларів США.
Здійснення оплати за вказану квартиру в загальній сумі 289191 грн., що еквівалентно 53790 доларів США відбувалось шляхом внесення 50% від загальної вартості протягом 10 днів від дати підписання договору та залишок суми - помісячно рівними частками протягом 16 наступних місяців.
Таким чином, у червні 2001 року здійснено внесок в розмірі 26895 доларів США (50% загальної вартості), що за курсом НБУ станом на 18.06.2001 (540,2900 грн. за 100 доларів США) складало 145311 грн.
Залишок вартості квартири за договором, що складав 26895 доларів США, при середньому курсі НБУ долара США у липні 2001 - листопаді 2002 року - 5,35 грн. за долар США становив решту вартості, що в еквіваленті складає 143880 грн.
Таким чином, позивач пояснила, що нею зазначено вартість квартири на дату її придбання за договором дольової участі, що становить 289191 (145311+143880) грн. і наведе підтверджується договором.
7) У поясненнях щодо квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 82.3 м2 та паркувального місця- підземної автостоянки у цьому будинку площею 23.6 м2 позивач надала пояснення про її придбання у 2006 році за договором № 2/66 про дольову участь у будівництві від 03.08.2005 та договором №49/п від 04.08.2005 відповідно, вартість квартири становила 141400 грн., а вартість паркінгу - 20200 грн.
Наведене підтверджено договорами, а також довідкою про проведення повного розрахунку ТОВ «Авантаж» та квитанцією №023КП987 від 04.08.2005.
8) По цьому питанню позивач повідомила, що за договором № 8 від 18.06.2001 та додатковою угодою від 20.12.2005 до Договору спільного інвестування нею придбано гараж із льохом по АДРЕСА_2 , загальною площею 51 м2 шляхом компенсації пайового внеску у розмірі 19600 грн. Наведене підтверджується вказаними договорами.
Земельна ділянка під вказаним гаражем, площею 78,0 м2, про яку надані пояснення у пункті 1, приватизована, як виділена для його (гаража з льохом) обслуговування, про що видано державний акт.
9) По квартирі АДРЕСА_7 , загальною площею 146,2 м2, та парковочному місці у вказаному будинку, площею 14,2 м2 позивач пояснила, що вони придбані її чоловіком - ОСОБА_3 за договором уступки права вимоги № 14/04/08 від 14.04.2008, укладеному між його матір'ю - ОСОБА_5 , ним і забудовником.
За умовами вказаного договору ОСОБА_5 в період з 2005 року сплатила дольові внески за договором дольової участі у будівництві будинку АДРЕСА_8 , та внесла грошові кошти у розмірі еквівалентному 110450 доларів США. ОСОБА_3 , як новий кредитор за договором від 14.04.2008, здійснив погашення вказаної суми матері на умовах п. 3.1 Договору у строк до 15.04.2008, та отримав право власності на квартиру АДРЕСА_7 , право власності на його ім'я зареєстровано згідно свідоцтва від 20.07.2009.
За умовами договору про уступку права вимоги (п.п 1.1) ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру та паркомісце, а у п.п. 3.1 цього договору визначено, що вартість майна, зазначеного у п.п. 1.1 Договору (квартира та паркомісце разом) становить 110450 доларів США
Станом на 15.04.2008 курс НБУ долара США становив 5,05 грн. за 1 долар США, тобто вартість майна становила 557773 грн. Через неможливість виокремити із загальної вартості майна, придбаного чоловіком за договором від 14.04.2008 №14/04/08, вартість кожної з частин цього майна (квартири та паркомісця), в декларації ОСОБА_1 вказано вартість квартири - 557773 грн. та у розділі щодо вартості паркомісця зазначено (не відомо).
Вказане підтверджується договором від 14.04.2008 №14/04/08.
10) Також чоловікові ОСОБА_1 - ОСОБА_3 належить на праві власності два гаражі (гаражний бокс № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 ) по АДРЕСА_9 , кожен площею по 20 м2.
Вказані гаражі придбані ОСОБА_3 за договором про дольову участь у будівництві, кожен гараж вартістю 46700 грн., право власності зареєстровано на гаражі 27.05.2010 року .
Вартість гаражів, яка сплачена членом сім'ї підтверджується договорами та квитанціями.
11) Щодо відомостей, зазначених у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» Декларації про дохід, отриманий чоловіком ОСОБА_3 у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи у сумі 1557217, 00 грн., по якому за відомостями Національного агентства сума доходу становить 1570403,53 грн. позивач пояснила, що її чоловік - ОСОБА_3 працює у Харківському окружному адміністративному суді на посаді судді. За даними довідки, що видана йому за місцем роботи, дохід за 2020 рік складає 1557216,96 грн., тому нею в декларації зазначена сума доходу, отриманого членом сім'ї- ОСОБА_3 у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи - 1557217,00 грн.
Вказане підтверджується довідкою про прибуток за 2020 рік, яка видана Харківським окружним адміністративним судом.
12) Щодо доходу чоловіка у вигляді соціальних виплат, у декларації зазначено наступне:
-соціальна виплата ветеран війни Міністерства внутрішніх справ України - 3640 грн.;
-доплата на продукти харчування особам, віднесеним до 1 категорії, які проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю - 4836 грн.;
- соціальна виплата на оздоровлення -120 грн.
Позивач пояснила, що ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) та має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .
Крім того, ОСОБА_3 встановлена 2 група інвалідності та він має право на пільги, передбачені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_5 .
Пільги особам з інвалідністю внаслідок війни встановлені статтею 13 вказаного Закону, якою передбачена виплата одноразової грошової допомоги, яка у 2020 році виплачена ОСОБА_3 в розмірі 3640 грн. (ветеран війни Міністерства внутрішніх справ), що відповідає даним довідки УПСЗН від 19.02.2021 за № 164.
Також, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_3 отримує: доплати на продукти харчування (в 2020 році в розмірі 4836 грн.) та на оздоровлення - 120 грн., що підтверджується довідкою УПСЗН за № 156 від 19.02.2021.
Позивачка зазначила також, що всі соціальні виплати здійснюються УПСЗН, тому вказані нею у декларації доходи чоловіка, які є соціальними виплатами, відповідають даним довідок, що надані Управлінням праці та соціального захисту. Інші соціальні виплати ОСОБА_3 не виплачувались у 2020 році та уповноважена особа (УПСЗН) таких відомостей не надавав.
13) Щодо доходів у вигляді бонусів, які зазначені мною в таких розмірах: декларант - ОСОБА_1 - 376 грн.; член сім'ї (чоловік) - ОСОБА_3 - 805 грн. ОСОБА_1 надала пояснення, що в 2020 році їй та чоловіку нарахований ПАТ КБ «ПриватБанк» дохід в розмірі 376 грн. та 805 грн. відповідно, як бонуси, що підтверджується випискою по картковому рахунку. Про наявність бонусного рахунку у декларанта та у члена сім'ї вона також зазначила в розділі 12 Декларації - кошти на бонусному рахунку та у підрозділі 12.1 розділу 12 Декларації - бонусний рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк».
Наведене підтверджується довідками ПАТ КБ «ПриватБанк».
14) З приводу відомостей, зазначених у розділі 12 «Грошові активи» про грошові активи (залишки коштів, розміщені на банківських рахунках), які належать ОСОБА_1 та її чоловіку, позивач повідомила, що у декларації нею зазначені грошові активи, наявні у суб'єкта декларування та члена сім'ї (п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону) станом на останній день звітного періоду. Розмір по залишкам коштів станом на 31.12.2020 підтверджується довідками банківських установ.
Крім того, в декларації зазначені готівкові кошти, активи у дорогоцінних (банківських) металах, а у розділі 13 Декрарації - банківські рахунки та користування індивідуальним банківським сейфом у ПАТ «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ».
Все зазначене в розділах 12 та 13 Декларації підтверджується довідками банківських установ та договором оренди індивідуального банківського сейфу.
Судом встановлено також, що після отримання пояснень від ОСОБА_1 та з їх урахуванням НАЗК проведена перевірка, та її результати оформлені довідкою про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2020 рік, поданої ОСОБА_1 , суддею Верховного Суду від 09.06.2021 (далі - довідка, оскаржуване рішення).
Вказана довідка містить наступні висновки (розділ IV):
Суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості, про що зазначено у пунктах 1 та 2 розділу 3.1 цієї довідки, чим не дотримав вимоги пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (пункти 1.5 та 2.2 розділу 3.1 Довідки), відрізняються від достовірних на суму 44784,13 грн., що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
Ознак правопорушень, передбачених частиною 4 статті 1726 Кодексу України про адміністративне правопорушення та статті 3662 Кримінального кодексу України, не виявлено.
Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел.
Наявність конфлікту інтересів не встановлено.
Ознак необґрунтованості активів не встановлено.
Позивач, не погоджуючись із рішенням Національного агентства в частині висновків про внесення недостовірних відомостей щодо зазначення у декларації (пункти 1.5 та 2.2 розділу 3.1 Довідки) на суму 44784,13 грн. та з Описовою частиною довідки в цілому і, зокрема, із пунктами 1.1-1.4 та 1.6-1.8 розділу 3.1 довідки щодо віднесення технічних та методологічних помилок до категорії недостовірної інформації, невмотивованості та безпідставності довідки в цій частині, звернулась до суду з цим позовом за захистом своїх прав.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом №1700-VII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1700-VII Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Пунктом 8 частини першої статті 11 Закон №1700-VIІ передбачено, що до повноважень Національне агентство належать здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно із положеннями статті 1 указаного Закону суб'єкти декларування - це особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі- Закон № 1700-VII) до суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону відносяться, зокрема, судді.
Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством (ч.1 ст. 45 Закону № 1700-VII).
Згідно з положеннями пунктом 2 частини першої статті 46 Закону №1700-VIII у декларації зазначаються відомості про: об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до частини п'ятої статті 46 Закону №1700-VIII відображення доходів і видатків суб'єктів декларування здійснюється у грошовій одиниці України.
Вартість майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, передбачених частиною першою цієї статті, зазначається у грошовій одиниці України на момент їх набуття у власність або останньої грошової оцінки.
Вартість майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб'єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб'єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.
За змістом частини першої статті 50 Закону №1700-VII повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Обов'язковій повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Обов'язковій повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення у них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім'ї суб'єкта декларування у випадках, передбачених частиною сьомою статті 46 цього Закону.
Національне агентство проводить перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Надаючи оцінку аргументам сторін та рішенню суб'єкта владних повноважень, яке є предметом оскарження у цій справі суд виходить з такого.
Щодо пунктів 1.5 та 2.2 розділу 3.1 Довідки і висновків, викладених у рішенні і мотивів відповідача.
Так, за результатами перевірки декларації Національне агентство відобразило у резолютивній частині довідки висновок про недотримання ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII, якими, в редакції, чинній станом на дату подання декларації, було передбачено, що у декларації зазначаються відомості про:
2) об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:
а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;
б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
7) отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.
Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Як на фактичну підставу висновків про порушення пункту 2 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII Національне агентство покликалось на зазначення позивачем недостовірних відомостей про вартість на дату набуття квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 187,2 м2, яка належить ОСОБА_1 на праві власності.
З декларації ОСОБА_1 за 2020 рік судом встановлено, що нею відображена вартість квартири на дату набуття права власності в сумі 289191,00 грн., тоді як контролюючим органом зазначено, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно загальна вартість квартири становить 313733,00 гривень.
Як слідує з матеріалів справи, по цьому епізоду встановлених порушень Національне агентство в межах проведення повної перевірки декларації надсилало на адресу позивача запит про надання пояснень та документів від 06.04.2021 за № 45-01/20118/21.
У пункті 6 Пояснень ОСОБА_1 повідомила Національне агентство про те, що квартира АДРЕСА_5 , площею 187,2 м2, придбана у 2004 році відповідно до свідоцтва про право власності від 19.10.2004 згідно договору про пайову участь в будівництві житлового будинку № 06/18 від 18.06.2001.
З копії договору судом встановлено, що за умовами п.п. 2.2 Договору дольової участі від 18.06.2001 за № 06/18 ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання взяти дольову участь в інвестуванні будівництва житлового дому у вигляді внесення грошових коштів в сумі еквівалентній 53790 доларів США.
Здійснення оплати за вказану квартиру в загальній сумі 289191 грн., що еквівалентно 53790 доларів США відбувалось шляхом внесення 50% від загальної вартості протягом 10 днів від дати підписання договору та залишок суми - помісячно рівними частками протягом 16 наступних місяців.
Таким чином, обгрунтованими є доводи позивачки, наведені нею у поясненнях про те, що у червні 2001 року ОСОБА_1 здійснено внесок в розмірі 26895 доларів США (50% загальної вартості), що за курсом НБУ станом на 18.06.2001 (540,2900 грн. за 100 доларів США) складало 145311 грн.
Залишок вартості квартири за договором, що складав 26895 доларів США, при середньому курсі НБУ за долар США у липні 2001 - листопаді 2002 року - 5,35 грн. становив решту вартості, що в еквіваленті складає 143880 грн.
Отже, наданими суду доказами, які були повідомлені та підтверджені документами при наданні пояснень НАЗК в рамках проведення повної перевірки декларації, ОСОБА_1 зазначено вартість квартири на дату її придбання за договором дольової участі, що становить 289191 (145311+143880) грн.
Тобто, позивачем вказана в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» достовірна інформація про об'єкт нерухомості, що належать суб'єкту декларування на праві приватної власності, в тому числі, достовірна інформація про вартість на дату набуття права, яка за договором та фактично становила на 19.10.2004 - 289191 грн.
Наведене відповідає положенням пунктів 57, 58 та 60 Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) № 1 від 03.02.2021, яким передбачено, що за загальним правилом інформація про вартість відповідного майна повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України.
При цьому, Закон не вимагає від суб'єкта декларування здійснювати оцінку майна для заповнення декларації, а при зазначенні вартості об'єкта декларування суб'єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім'ї виникло право на цей об'єкт.
Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об'єкта за грошовою оцінкою, для цілей декларування доцільно вказувати вартість об'єкта за його грошовою оцінкою.
Вартість майна, майнових прав, активів, інших об'єктів декларування, передбачених частино 1 статті 46 Закону, зазначається у грошовій одиниці України на момент їх набуття у власність або останньої оцінки.
Вартість об'єкта декларування в іноземній валюті перераховується в грошову одиницю України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату набуття права на об'єкт, проведення останньої грошової оцінки, отримання доходу, здійснення видатку, а не на кінець звітного періоду.
Для об'єктів нерухомості, які набуті до 01.01.2018, вартість майна зазначається відповідно до правовстановлюючих документів з огляду на ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), за відсутності у договорі відомостей про експертну оцінку.
За наведених підстав, позивачем вказана достовірна, повна інформація про вартість об'єкта нерухомості за договором купівлі-продажу, станом на дату набуття права на об'єкт на (19.10.2004) вартість квартири в розмірі 289191 грн.
Слушними є доводи позивача про те, що Національне агентство, без обґрунтувань відхилення цих доводів, викладених нею в поясненнях та відомостей договору про вартість нерухомого майна, висновуючись на даних довідки Акціонерного товариства «Житлобуд-1» від 18.04.2004 (до набуття ОСОБА_1 права власності на об'єкт) про балансову вартість квартири, що вказана у цій довідці в розмірі 313733,00 грн. та даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстру прав власності на нерухоме майно, безпідставно не врахувало відомості про вартість квартири за договором та дійшло висновків про зазначення ОСОБА_1 недостовірних даних, які відрізняються від достовірних в цій частині на суму 24542,00 грн.
Обґрунтовано, пославшись на те, що обставини наявності інформації щодо вартості квартири, відмінної від її вартості за договором їй невідомо, позивачка зазначила, що підстав та обов'язку для з'ясування цієї інформації (за наявності договору і відомостей в ньому про вартість об'єкта), у неї в цілях декларування такої інформації не виникало.
Крім того, слушними є також доводи про те, що посилання контролюючого органу на інформацію саме про балансову вартість квартири для забудовника, до того ж на дату, яка передувала даті набуття ОСОБА_1 права власності на цей об'єкт нерухомості, є безпідставним та помилковим.
Так, балансова вартість є за суттю та юридичним змістом фактичною вартістю, зокрема, основних фондів, за якою вони відображені в балансі юридичної особи. Тобто балансова вартість не може бути застосовною до фізичної особи.
У разі, коли придбана ОСОБА_1 квартира за кошти в сумі 289191 грн., при введенні забудовником всього будинку в експлуатацію після завершення будівництва, на балансі Акціонерного товариства «Житлобуд-1» (забудовника) станом на 18.04.2004 (до набуття ОСОБА_1 права власності на об'єкт) обліковувалась за балансовою вартістю 313733,00 грн., не змінює вартості цієї квартири для декларанта, оскільки вартість квартири для позивача за договором станом на дату придбання становить 289191 грн., що і знайшло відображення в декларації.
Вимоги Закону № 1700-VII передбачають декларування достовірних даних щодо вартості майна, які, за відсутності останньої грошової оцінки, зазначаються за договором купівлі-продажу у розмірі на дату придбання. Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і реєстру прав власності на нерухоме майно не розкривають зміст про походження відомостей щодо вартості майна, а виходячи з фактичних обставин, у реєстрах відображена саме балансова вартість квартири, що застосовується до юридичної особи - забудовника, а не для покупця, як вартість придбання об'єкта нерухомості.
Також щодо висновків Національного агентства про недотримання ОСОБА_1 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII, (по пункту 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII) судом встановлено, що як на фактичну підставу для відображення порушення пункту 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII Національне агентство покликалось у рішенні на те, що суб'єкт декларування не зазначив відомостей про дохід, отриманий членом сім'ї (чоловіком) у вигляді пільг, у грошовій формі у сумі 20242,13 грн.
Щодо цих висновків суд зазначає таке.
Процедура проведення Національним агентством повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена Порядком № 26/21.
Згідно з положеннями підпункту 4 пункту 5 розділу ІІ Порядку №26/21 повна перевірка декларації передбачає звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з урахуванням іншої отриманої інформації під час проведення повної перевірки декларації відповідно до цього Порядку.
За правилами підпункту 2 пункту 6 розділу ІІ Порядку №26/21 під час повної перевірки декларації Національне агентство використовує документи та/або інформацію, надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів.
Виходячи з викладеного, інформація та документи отримані від суб'єкта декларування є інформацією, отриманою під час проведення повної перевірки декларації.
Достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації (пункт 13 розділу ІІ Порядку № 26/21).
Надаючи оцінку спірному рішенню, як акту індивідуальної дії, який прийнятий суб'єктом владних повноважень, дослідженню підлягає питання, за яким критерієм відомості декларації визнані недостовірними, чи дотримано право суб'єкта декларування підтвердити або спростувати, отримані контролюючим органом під час проведення повної перевірки декларації данні.
Критерії недостовірності відомостей, відображених у декларації підлягають встановленню (дослідженню), виходячи з мотивів, що є обов'язковими для викладення у довідці Національного агентства, тобто тих мотивів, які слугували підставою прийняття рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що Національне агентство в межах проведення повної перевірки декларації надсилало на адресу ОСОБА_1 запит про надання пояснень та документів від 06.04.2021 за № 45-01/20118/21, в якому щодо доходу члена сім'ї (чоловіка) контролюючий орган мав питання, яке сформульовано наступним чином: «незазначення у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації відомостей про доходи, отримані членом сім'ї (чоловіком) у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів у розмірі 10828,57 грн. та у вигляді суми шкоди, завданої внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 2358,00 грн. від УПСЗН адміністрації Київського району Харківської міської ради».
При підготовці пояснень на запит, ОСОБА_1 на підставі наданих уповноваженими органами офіційних даних щодо виду та розміру доходів, які вона мала станом на дату заповнення декларації, а також інформації, яка повідомлена Національним агентством у запиті, надала вичерпні пояснення.
Проте, в оскаржуваному рішенні, складеному за результатами перевірки НАЗК відображено відомості про нарахування члену сім'ї декларанта (чоловіку) доходу у вигляді пільг, у грошовій формі в сумі 20 242,13 грн.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, в цій частині Національне агентство не просило надати пояснення в межах повної перевірки декларації, але відповідач врахував інформацію УПСЗН, надану на запит контролюючого органу, не забезпечивши право суб'єкта декларування надати пояснення, які мають враховуватись при прийнятті рішення.
Після отримання довідки, ОСОБА_3 звернувся до УПСЗН із додатковим запитом про отримані в 2020 році доходи, і тільки після цього йому надана довідка від 16.06.2021, згідно якої ОСОБА_3 у період з 01.01.2020 по 31.12.2020 нараховані пільги по сплаті житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 20242,13 грн.
Отже, рішення Національного агентства в частині висновку про порушення ОСОБА_1 пункту 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII є протиправним, через те, що такий висновок зроблено без дотримання її права надати пояснення та документи, а також, виходячи з того, що їй не було відомо і не могло бути відомо про отримані чоловіком доходи у вигляді пільги по сплаті житлово-комунальних послуг в загальному розмірі 20242,13 грн. у зв'язку з ненаданням такої інформації уповноваженим органом -УПСЗН члену сім'ї та з'ясування цієї обставини тільки після проведення повної перевірки декларації.
З приводу доводів позивача про незгоду з Описовою частиною Довідки в цілому та, зокрема, із пунктами 1.1-1.4 та 1.6-1.8 розділу 3.1 Довідки щодо віднесення технічних та методологічних помилок до категорії недостовірної інформації, невмотивованості та безпідставності довідки в цій частині, суд зазначає таке.
Так, у пунктах 1.1 та 1.4 розділу 3.1 Довідки НАЗК відображено, що у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації ОСОБА_1 не зазначено відомостей про кадастровий номер земельної ділянки загальною площею 78м2 та земельної ділянки загальною площею 1200 м2, що на праві власності належить її чоловіку - ОСОБА_3 , а обрано позначку «не застосовується».
У цих пунктах Описової частини Національним агентством вказано про те, що наведене свідчить про внесення недостовірних відомостей. Водночас, у рішенні відсутнє посилання на пояснення ОСОБА_1 з приводу цих обставин.
Так, у своїх поясненнях на запит Національного агентства, позивач пояснювала, що їй на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 78м2 для обслуговування індивідуального гаража № НОМЕР_1 (кадастровий номер: 6310136600:03:008:0088), що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №107263.
В розділі 3 «Об'єкти нерухомості» нею внесені відомості про наявність у декларанта у власності цієї земельної ділянки та її кадастровий номер: 6310136600:03:008:0088. Наведене підтверджується відомостями опублікованої декларації за 2020 рік, де в загальному доступі щодо кадастрового номеру зазначено: (Конфіденційна інформація), а не записи: (не застосовується) або (не відомо). При заповненні декларації за 2020 рік позивачка вказує, що інформація щодо кадастрового номеру земельної ділянки нею вносилась, але, можливо з технічних причин не відображена в декларації.
За наведених підстав, суд погоджується із доводами позивача, що у разу якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній в декларації, то це могло відбутись виключно з технічних причин або як механічна помилка (без наміру приховування інформації).
Так само, чоловіку ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка на території АДРЕСА_10 , кадастровий номер: 6325183500:02:003:0212, цільове призначення - для ведення садівництва, що підтверджується державним актом серія ЯЕ №515151, право власності набуто за рішенням Харківської районної державної адміністрації від 23.07.2008 за № 2357.
В розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларантом внесені відомості про наявність у члена сім'ї у власності цієї земельної ділянки та її кадастровий номер: 6325183500:02:003:0212. Наведене підтверджується відомостями опублікованої декларації за 2020 рік, де в загальному доступі щодо кадастрового номеру зазначено: (Конфіденційна інформація), а не записи: (не застосовується) або (не відомо).
Позивачка також у поясненнях, поданих НАЗК наполягала на тому, що при заповненні декларації за 2020 рік інформація щодо кадастрового номеру земельної ділянки нею вносилась, але можливо з технічних причин не відображена в декларації.
Відсутність обґрунтувань в оскаржуваному рішенні мотивів, наведених ОСОБА_1 у її поясненнях свідчить про їх неврахування та ненадання оцінки такій інформації, через що суд приходить до висновку про невмотивованість рішення в цій частині та безпідставність вказівки у рішенні на недостовірність відомостей декларації в пунктах 1.1 та 1.4 розділу 3.1 Описової частини довідки.
Крім того, Описова частина (пункт 1.4 розділу 3.1) свідчить про віднесення до категорії недостовірної інформації про дату набуття права власності членом сім'ї (чоловіком) ОСОБА_1 на земельну ділянку на території АДРЕСА_10 , кадастровий номер: 6325183500:02:003:0212, цільове призначення - для ведення садівництва, яка позивачем зазначена за датою рішення Харківської районної державної адміністрації від 23.07.2008 за № 2357, тоді як державний акт серія ЯЕ №515151 зареєстрований 18.10.2012. Отже, правильним є зазначення датою набуття права власності не 23.07.2008, а не 18.10.2012.
Наведене є очевидною технічною та методологічною помилкою і не має ознак недостовірної інформації.
Крім того, як встановлено судом, у пунктах 1.2 та 1.3 розділу 3.1 Довідки Національним агентством викладені висновки про незазначення ОСОБА_1 в розділі 3 «Об'єкти нерухомості» декларації відомостей про вартість земельної ділянки загальною площею 918м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169, що належить їй на праві власності, по якій у Національному агентстві наявна копія договору дарування земельною ділянки, в якому вказано, що дар сторонами оцінено в сумі 126000 грн. Так само - не зазначено вартість житлового будинку АДРЕСА_3 , площею 91,1 м2.
У рішенні коротко викладений зміст пояснень ОСОБА_1 по цим питанням та вказано, що надані суб'єктом декларування пояснення враховано, але вони не спростовують недостовірність відомостей. При цьому, Національним агентством не наведено обґрунтування таких висновків.
В поясненнях, наданих в межах проведення повної перевірки декларації і які обов'язкові для врахування, позивач зазначала про таке.
Згідно договору дарування від 14.07.2014 мати - ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 (передала безоплатно) земельну ділянку 918 м2, кадастровий номер: 6325156700:00:006:0169, за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , тому для декларанта не було будь-яких витрат при придбанні цього об'єкта.
Суд з цього приводу зазначає, що відповідно до частини 1 статті 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Тобто, слушними є доводи позивача про те, що вона не придбавала земельну ділянку (не понесла будь-яких витрат), а набула на неї право власності за договором дарування безоплатно, про що зазначено і у договорі від 14.07.2014. Саме з цих підстав в декларації підлягають зазначенню відомості, що вартість на дату набуття права або за останньою грошовою оцінкою - (не застосовується). Зазначення декларантом вартості майна на дату придбання (як це передбачено формою та змістом декларації), за умови, що я вона не понесла витрат (не придбавала, а отримала в дар), мало б ознаки недостовірної інформації щодо вартості майна відносно мене, як суб'єкта декларування. Тим більше, що це стосується Розділу 3 «Об'єкти нерухомості», а не розділу 11 «Доходи, у тому числі подарунки».
Крім того, варто також зазначити, що підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються зокрема об'єкти спадщини, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Пунктом 174.1 статті 174 ПК України об'єкти нерухомості з метою оподаткування віднесені до об'єктів спадщини платника податку.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина 1 статті 181 Цивільного кодексу України). .
В свою чергу, відповідно до пункту 174,6 статті 174 ПК України об'єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Тобто, земельна ділянка, яка подарована ОСОБА_1 її матір'ю, є об'єктом нерухомості, і цей об'єкт оподатковується за нульовою ставкою, тому оцінка подарованого майна позивачем правомірно не проводилася та при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна правильно обрано поле «Не застосовується».
Наведене відповідає пункту 60 Роз'яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) № 1 від 03.02.2021, яким передбачено наступне:
«У разі спадкування будь-яких об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об'єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об'єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об'єктів спадщини/дарунків об'єктом оподаткування є оціночна вартість таких об'єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПК України).
Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».
Так, само по будинку АДРЕСА_3 , площею 91,1 м2.
За договором дарування від 14.07.2014 мати позивачки- ОСОБА_2 подарувала їй цей житловий будинок, площею 91,1 м2, тобто вказане нерухоме майно отримане декларантом безоплатно за договором дарування від матері.
При цьому, будинок із земельною ділянкою за цією ж адресою (загальною площею 918 м2, з кадастровим номером 6325156700:00:006:0169) перебували у власності та користуванні її матері з 1990 року, як майно, отримане у спадщину за заповітом від її матері - ОСОБА_4 .
Приймаючи рішення, суб'єкт владних повноважень мав би врахувати всі доводи, наведені в поясненнях та докази, надані на їх підтвердження, які свідчать про правильність відображення відомостей ОСОБА_1 у декларації.
Водночас, відповідач, вказавши, що пояснення враховані, визначив (без будь-яких обґрунтувань) відомості декларації недостовірними.
Проте, суд приходить до висновку, що оскільки позивач набула право власності на земельну ділянку та житловий будинок безоплатно, то для неї як для суб'єкта декларування, вартість цих об'єктів не має застосовуватись, а тому посилання у пунктах 1.2 та 1.3 розділу 3.1 Описової частини довідки на недостовірність інформації є безпідставною та необґрунтованою.
Як слідує з Оскаржуваного рішення, у пунктах 1.6 та 1.7 розділу 3.1 Довідки йдеться про те, що суб'єкт декларування зазначив недостовірні відомості про вартість квартири загальною площею 146,2 м2 (м. Харків) та щодо дати набуття права власності на місце для паркування, загальною площею 14,2 м2, що належать члену сім'ї (чоловіку).
З матеріалів справи судом встановлено, що квартира АДРЕСА_7 , загальною площею 146,2 м2, та парковочне місце у вказаному будинку, площею 14,2 м2 придбані чоловіком ОСОБА_1 - ОСОБА_3 за договором уступки права вимоги № 14/04/08 від 14.04.2008, укладеному між його матір'ю - ОСОБА_5 , ним і забудовником.
За умовами вказаного договору ОСОБА_5 в період з 2005 року сплатила дольові внески за договором дольової участі у будівництві будинку АДРЕСА_8 , та внесла грошові кошти у розмірі еквівалентному 110450 доларів США. ОСОБА_3 , як новий кредитор за договором від 14.04.2008, здійснив погашення вказаної суми матері на умовах пункту 3.1 Договору у строк до 15.04.2008, та отримав право власності на квартиру АДРЕСА_7 , право власності на його ім'я зареєстровано згідно свідоцтва від 20.07.2009.
За умовами договору про уступку права вимоги (п.п 1.1) ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру та паркомісце, а у п.п. 3.1 цього договору визначено, що вартість майна, зазначеного у п.п. 1.1 Договору (квартира та паркомісце разом) становить 110450 доларів США
Станом на 15.04.2008 курс НБУ становив 5,05 грн. за 1 долар США, тобто вартість майна - 557773 грн.
Через неможливість виокремити із загальної вартості майна, придбаного членом сім'ї за договором від 14.04.2008 №14/04/08, вартість кожної з частин цього майна (квартири та паркомісця), ОСОБА_1 в декларації вказано вартість квартири - 557773 грн. та у розділі щодо вартості паркомісця зазначено (не відомо).
Вказане підтверджується договором від 14.04.2008 №14/04/08.
За висновками Національного агентства, пояснення ОСОБА_1 в цій частині враховані, але суб'єкту декларування у полі вартість майна (квартири) на дату набуття права власності потрібно було вибрати позначку «Не відомо».
Суд погоджується з доводами позивача про те, що наведене є методологічною помилкою, яка в свою чергу не призвела до порушень, що свідчать про спотворення інформації щодо вартості майна та безпідставно розцінена як недостовірна інформація.
Щодо дати набуття права власності на місце для паркування, загальною площею 14,2 м2, що належать члену сім'ї ОСОБА_1 (чоловіку) позивачем в декларації зазначено-20.07.2009, тоді як згідно свідоцтва про право власності на майно правильною є дата - 21.07.2009.
Очевидно, що це є технічною помилкою, яка не містить ознак недостовірної інформації.
З приводу висновків пункту 1.8 розділу 3.1 Описової частини Довідки, в якій зазначено про недостовірність інформації, яка полягає утому, що ОСОБА_1 вказаний реєстраційний номер квартири загальною площею 127 м2 (м. Київ) - 38208857, тоді як відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер квартири - НОМЕР_6 .
Судом встановлено, що за даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер квартири АДРЕСА_11 - 330113980000, тоді в декларації ОСОБА_1 зазначений номер об'єкта в РПВН - 38208857, що також міститься у Витягу.
Така помилка є очевидною технічною помилкою та не може бути розцінена як недостовірна інформація.
З приводу того, що відповідачем в оскаржуваному рішенні помилково кваліфіковані як недостовірна інформація технічні та методологічні помилки, допущені позивачем у декларації, суд зазначає таке.
Порядок № 26/21 визначає процедуру проведення Національним агентством повної перевірки декларації.
За приписами абзацу 6 пункту 2 Порядку № 26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до статті 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством підчас проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.
Слід зазначити, що по-перше, при проведенні перевірки та наданні оцінки відомостям декларації на їх достовірність, Національне агентство має керуватись чітко встановленою процедурою та враховувати належність джерел інформації, а по-друге, враховувати причини, наслідки, наявність умислу у діях суб'єкта декларування.
Підсумовуючи, викладене вище, суд приходить до висновку, що внесення ОСОБА_1 відомостей про вартість квартири АДРЕСА_5 станом на дату її придбання вона керувалась даними правовстановлюючих документів (договору), таке джерело, як реєстри та довідка про балансову вартість забудовника є неналежними та недостовірними, тому встановлення невідповідності даних декларації відносно таких джерел є безпідставним та не підтверджує недостовірність інформації, внесеної в декларацію.
Приписи частини 2 статті 61 Конституції України встановлюють індивідуальний характер юридичної відповідальності, відтак, притягнення мене до відповідальності у разі відсутності та/або ненадання мені даних, які підлягають декларуванню, порушує наведений конституційний принцип.
Відомості, отримані Національним агентством про нарахування члену сім'ї (чоловіку) пільг на житлово-комунальні послуги, ані декларанту, ані її чоловіку не були надані УПСЗН, а Національне агентство, отримавши такі дані, не надав позивачу можливості надати пояснення та відповідні докази в процедурі проведення перевірки.
Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Правова процедура проведення Національним агентством контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Складовою принципу юридичної визначеності є принцип легітимних очікувань, як одного із елементів принципу верховенства права.
Принцип легітимних очікувань виражає ідею, що органи публічної влади повинні не лише додержуватися вимог актів права, а й своїх обіцянок та пробуджених очікувань.
Згідно з доктриною легітимних очікувань - ті хто чинить добросовісно на підставі права, яким воно є, не повинне відчувати краху надій щодо своїх легітимних очікувань (пункт 61 коментаря до документа Венеційської комісії «Мірило правовладдя» (2017 року), який ухвалено Венеційською комісією на 106 пленарному засіданні (Венеція, 11-12 березня 2016 року).
Отже, з урахуванням положень Закону № 1700-VII та Порядку № 26/21 позивач правомірно очікувала, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої правової процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності, а також з дотриманням права надати пояснення з питань, які виникли в процедурі перевірки, з метою їх врахування контролюючим органом.
Щодо інших порушень, по яким Національне агентство дійшло висновків про ознаки недостовірності інформації та про які зазначено вище, у рішенні відповідача відсутні обгрунтування фактичного відхилення доводів, викладених у поясненнях ОСОБА_1 та не враховано, що ці дані відрізняються за рахунок саме технічних і методологічних помилок, які не дають підстав стверджувати про зазначення нею недостовірних відомостей.
Враховуючи викладене є протиправними та підлягають скасуванню абзаци 1, 2 пункту 4.1 розділу IV Довідки Національного агентства № 42/21 від 09.06.2021 в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII.
Крім того, є протиправними та підлягають скасуванню пункти 1.1-1.8 підрозділу 3.1 та підрозділ 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства № 42/21 від 09.06.2021 в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII.
Відповідно до положень абзацу 2 частини 4 статті 45 Закону № 1700-VII у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
Національним агентством за результатами повної перевірки декларації встановлений строк для подання декларації з достовірними відомостями до 10.09.2021.
Оспорюючи факт недостовірності інформації у декларації, позивач визнала та судом встановлено правомірність зауважень Національного агентства про допущення помилок, тому для належного захисту прав ОСОБА_1 слід зобов'язати відповідача встановити новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок з урахуванням висновків суду у цій справі.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Дружби Народів, буд. 28,м. Київ,01103) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати абзаци 1, 2 пункту 4.1 розділу IV «Висновки», підпункти 1.1-1.8 пункту 3.1 та пункт 2 Розділу ІІІ «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 42/21 від 09.06.2021 в частині висновків про недостовірність інформації та порушення ОСОБА_1 пунктів 2, 7 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII.
Зобов'язати Національне агентство з питань запобігання корупції встановити ОСОБА_1 новий строк для подачі уточненої декларації за 2020 рік для виправлення технічних та методологічних помилок.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Тітов