Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
20 вересня 2021 р. справа № 520/14689/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) визнання протиправною та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 квітня 2011 року, серія ЛК № 977456, знято з оригіналу: серія АА № 741993 та скасувати арешт на все майно ОСОБА_1 , у тому числі на автомобіль VOLKSWAGEN SHARAN, 1996 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування позову вказано, що під час переоформлення у сервісному центрі МВС України на іншу особу належного позивачу автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, 1996 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 було з'ясовано, що перереєстрація неможлива, так як на все належне позивачу майно накладений арешт згідно з Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 квітня 2011 року, серія АК № 977456, знято з оригіналу: серія АА № 741993. 23.07.2021 позивач звертався до начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням надати інформацію про наявні заборони, обтяження та арешти стосовно належного йому майна, зокрема щодо автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, 1996 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 . У відповіді від 26.07.2021 № 73277 позивачуповідомлено, що перевіркою даних було встановлено, що виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 є боржником, на виконанні у відділі не перебуває та обтяження щодо майна відділом не накладалися.
Позивач зазначає, що матеріали виконавчого провадження відсутні, тому не містять документів, які б підтверджували надіслання на адресу Боржника постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 квітня 2011 року та, відповідно, його обізнаність з приводу існування суми боргу.
Відповідач у відзиві вказав, що перевіркою даних, що містяться б Автоматизованій системі виконавчого провадження, встановлено, що виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) є боржником, на виконанні у відділі не перебуває та обтяження щодо майна відділом не накладалися. Відповідач вказав, що фотокопія постанови про арешт майна, яка додана до адміністративного позову, не є письмовими, речовими і електронними доказами, і взагалі не зрозуміло, звідки цю фотокопію взяв позивач.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України. Суддя перебував у щорічній основній відпустці з 20.08.2021 по 17.09.2021.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 23.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до начальника Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з проханням надати інформацію про наявні заборони, обтяження та арешти стосовно належного йому майна, зокрема щодо автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, 1996 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 .
Листом від 26.07.2021 № 73277 позивача повідомлено, що перевіркою даних було встановлено, що виконавчих проваджень, за якими ОСОБА_1 є боржником, на виконанні у відділі не перебуває та обтяження щодо майна відділом не накладалися.
До матеріалів справи позивачем надано копію Постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05 квітня 2011 року, серія АК № 977456.
Відповідачем надано до суду витяги з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, з яких судом встановлено, що виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку на момент виникнення спірних правовідносин регулювались Законом України "Про виконавче провадження"№606-XIV.
Стаття 57 цього Закону визначала, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.
Згідно п.1 гл.1, п.2.1 п.2.2 гл.2, п.3.1 п.3.2 п.3.3 гл.3 Наказу № N 43/5 від 20.05.2003 виданого Міністерством юстиції України (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства юстиції N 2432/5 від 05.08.2016) Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (надалі - Єдиний реєстр) - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.
Дані виконавчих документів, що надійшли до органу ДВС, підлягають обов'язковому внесенню до Єдиного реєстру. Унесення до Єдиного реєстру даних про виконавчий документ здійснюється у відповідному органі ДВС протягом двох робочих днів з дня надходження виконавчого документа до державного виконавця.
До Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій. Унесення відомостей до Єдиного реєстру здійснюється державним виконавцем або уповноваженою посадовою особою органу ДВС. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Єдиного реєстру одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
Як встановлено судом вище, у Єдиному реєстрі відсутні відомості щодо виконавчих проваджень, відкритих стосовно позивача, так само як і оскаржуваної постанови про арешт майна.
Щодо відсутності матеріалів виконавчого провадження у паперовому вигляді, відповідачем надано до суду пояснення про те, що відповідно до пункту 2 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, які затверджено Наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.2017 строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки. Згідно з пунктом 1 розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Суд вважає, що для правильного вирішення цього спору слід з'ясувати факт порушення прав позивача оспорюваним рішенням.
Так, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.
Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).
Утім, у межах цього спору до суду не надано доказів того, що права позивача порушені, оскільки органом виконавчої служби підтверджено факт відсутності виконавчих проваджень щодо позивача, як і будь-яких постанов державного виконавця, винесених щодо ОСОБА_1 .
Неможливість позивача реалізувати своє право щодо розпорядження належним йому транспортним засобом, що стало підставою для звернення до суду, не підтверджено будь-якими доказами, що відповідають критеріям розумності, належності, допустимості та достатності, у той час як відсутність будь-яких перешкод для переоформлення автомобіля VOLKSWAGEN SHARAN, 1996 р.в., ДНЗ НОМЕР_2 , а саме відкритих виконавчих проваджень, постанов про арешт майна, тощо, знайшло своє підтвердження проведеним судовим розглядом.
Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Встановлених у справі обставин достатньо для прийняття рішення у справі, а тому аргументи позивача про ненаправлення йому постанови про арешт майна, вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані учасниками документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог у зв'язку з відсутністю фактів порушення прав позивача.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 139, 241-247, 250, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Київського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Студентська, буд. 5/6, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 34952440) визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 20 вересня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов