Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
20 вересня 2021 року справа № 520/12301/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (вул. Роганська, буд. 155, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 42509827) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання протиправним та скасування припису,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправним і скасування припису Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області №3 від 09.06.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивачем вказано, що за результатами проведення позапланової перевірки відповідачем складено акт № з від 09.06.2021, на підставі висновків якого видано припис №3 від 09.06.2021. Позивач вважає, що перевірку проведено без належних підстав та з порушеннями вимог чинного законодавства, а тому вважає такий акт індивідуальної дії як припис протиправним.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що при проведенні перевірки дотримано необхідну процедуру, зокрема, погодження ДСНС України для призначення заходу контролю.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач, окрім іншого, вказав, що він після погодження даної перевірки з ДСНС не мав права не реагувати на звернення ОСОБА_1 та повинен вжити всі заходи, які передбачені чинним законодавством для проведення позапланового заходу (контролю).
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України. Суддя перебував у основній щорічній відпустці з 20.08.2021 по 17.09.2021.
Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, відповіді на відзив та заперечень, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що 14.05.2021 на адресу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області надійшло звернення громадянина ОСОБА_1 вх.№В-183 від 14.05.2021 щодо порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла", що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, в якому заявник просив здійснити позапланову перевірку ТОВ "Теплоенергоцентр Роганського промвузла".
Головним управління звернення громадянина ОСОБА_1 вх. № В-183 від 14.05 2021 направлено листом від 21.05.2021 № 65 040-2072/65 240 на адресу ДСНС України для розгляду та надання дозволу.
25.05.2021 ДСНС України листом № 26-8678/261-3 відповідно до абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (із змінами) надало дозвіл на проведення позапланової перевірки позивача за адресою: АДРЕСА_1 .
27.05.2021 Головне управління надало письмову вказівку № ОД-484 «Про здійснення позапланового заходу» Відділу запобігання надзвичайним ситуаціям по Індустріальному району Харківської міської територіальної громади Харківського районного управління Головного управління провести позапланову перевірку ГОВ «Теплоенергоцентр Роганського промузла» за адресою: м.Харків, вул. Роганська, 155.
З 03.06.2021 по 08.06.2021 Харківським міським відділом ГУ ДСНС України у Харківській області проведена планова перевірка додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки 'ГОВ «Теплоенергоцентр Роганського промузла», за адресою: м. Харків, вул.Роганська,155. Предметом перевірки відповідно до наказу ГУ ДСНС України у Харківській області від 03.06.2021 № 171 є додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту пожежної і техногенної безпеки.
Перевірка проводилася з метою перевірки фактів порушень вимог пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, викладених у зверненні гр. ОСОБА_1 , на підставі наказу Головного управління від 03.06.2021 № 171 «Про проведення позапланової перевірки об'єкту», посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) Харківського міського відділу Головного управління від 03.06.2021 № 6.
09.06.2021 Харківським міським відділом Головного управління за результатом перевірки складено акт № 3 та вручено уповноваженій особі позивача, у акті відображено інформацію про те, що у ході перевірки об'єкта встановлено, що він експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, всього виявлено 12 порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки.
09.06.2021 Харківським міським відділом Головного управління винесено припис №3 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної безпеки, та встановлено строк для їх усунення до 01.07.2021.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Преамбулою Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-ІУ «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877), визначаються правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
За визначенням статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №877 однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом
Як вже встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із зверненням, в якому повідомив про нехтування позивачем вимогами правил пожежної та техногенної безпеки.
Відповідачем дотримано вищенаведені приписи Закону №877, а саме отримано погодження ДСНС України № 26-8678/261-3 від 25.05.2021, з урахуванням якого видано наказ про здійснення заходу контролю.
Аргументи позивача про анонімність цього звернення є неприйнятними, адже звернення містить необхідні реквізити - дату, підпис, зазначення прізвища, імені та по-батькові, адресу, тощо. Твердження про те, що заявник не зареєстрований за вказаною у зверненні адресою, не можуть слугувати законодавчо визначеною підставою для залишення такого звернення без розгляду.
Аналогічні висновки суду стосуються також і заявленого позивачем клопотання про призначення експертизи, у задоволенні якого суд відмовляє з огляду на те, що поставлене позивачем на вирішення експерта питання по суті не впливає на вищенаведені обставини, адже на обох наданих відповідачем копіях заяви наявний штамп вхідної кореспонденції із вказівкою дати - 14.05.2021, окрім того, очевидним є той факт, що надана до відзиву копія заяви нижчої якості, ніж додана до заперечень на відповідь на відзив.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що захід контролю здійснено відповідачем на підставі і у межах закону та за наявності повноважень здійснювати такий захід.
Відповідно до ч.ч.6-8 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий);
форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Як встановлено судом, акт підписано позивачем із зауваженнями, а саме що позивач є орендарем приміщення, зроблені відповідачем висновки щодо можливості виникнення пожежі є передчасними, а також визначений термін усунення деяких порушень потребує більшого проміжку часу.
До суду позивачем надано договір оренди №1864 від 01.07.2019, за умовами якого позивач орендує у Харківської міської ради цілісний майновий комплекс.
Пунктами 5.3, 5.6, 5.8 договору передбачено, що орендар зобов'язаний підтримувати Об'єкт оренди згідно з технічними нормами і правилами, забезпечувати збереження Об'єкту оренди, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки, відповідно до вимог нормативно правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки Об'єкту оренди, додержуватися протипожежних вимог, стандартів, норм та правил.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.55 КЦЗ України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.
Забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна або наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об'єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором найму (оренди), а також на керівника (керівників) суб'єкта господарювання.
За такого нормативно-правового регулювання та визначеного у договорі оренди обов'язку орендаря здійснювати заходи протипожежної безпеки, відповідно до вимог нормативно правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, тощо, суд приходить до висновку про те, що саме позивач є відповідальним за усунення виявлених порушень на об'єкті оренди, а не орендодавець.
Окрім іншого, п.5.7 договору передбачає можливість змінювати стан об'єкта оренди за письмовою згодою орендодавця, а тому посилання позивача у зауваженнях до акту про неможливість усунути певні порушення є такими, що суперечать наявним в матеріалах справи доказам.
Щодо строків виконання вимог припису, суд зазначає, що позивачем не аргументовано, чому саме деякі порушення не можуть бути усунуті у визначений у приписі строк, зважаючи на те, що встановлені у приписі строки виконання є розумними.
Додатково суд зважає на те, що відповідачем у відзиві вказано, що в разі дій з боку позивача, які би свідчили, що ним вживають заходи по усуненню даних порушень, але для повного їх усунення необхідно більше часу, то за відповідною письмовою заявою на адресу Головного управління дане питання може бути розглянуто та строк деяких пунктів Припису може бути продовжений. Утім, доказів звернення позивача до відповідача з метою продовження строків усунення порушень до суду не надано.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача відповідає приписам норм чинного законодавства, прийнято відповідачем з дотриманням вимог ст.2 КАС України, відтак, підстави для його скасування відсутні.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергоцентр Роганського промвузла" (вул. Роганська, буд. 155, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 42509827) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8, м. Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) про визнання протиправним та скасування припису - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 20 вересня 2021 року.
Суддя О.Г. Котеньов