. 20 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4744/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 440/4744/21, -
12 травня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні;
стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні за період з 27 грудня 2019 року по 30 квітня 2021 року в сумі 209239,93 грн.;
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 27 грудня 2019 року по 30 квітня 2021 року (день фактичної виплати);
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати вихідної допомоги при звільненні за період з 27 грудня 2019 року по 30 квітня 2021 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху через невідповідність останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду надійшло клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про залишення позовної заяви у справі № 440/4744/21 без розгляду.
Суд відмовляє у задоволенні зазначеного клопотання з таких міркувань.
Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Аналогічний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Отже, звернення працівника до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні обмежено строками.
Так, за правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 233 КЗпП України встановлено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 (у справі за конституційним зверненням гр. ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 2371 цього кодексу), серед іншого, роз'яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
Подібні висновки щодо застосування строків звернення до суду з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 802/28/16-а, від 20 червня 2018 року у справі № 823/761/17, від 09 серпня 2019 року у справі № 420/5793/18.
Судом встановлено, що позивача звільнено з посади 26 грудня 2019 року, а остаточний розрахунок проведено 30 квітня 2021року. Таким чином, саме з цієї дати має відраховуватись строк звернення до суду із цим позовом.
Отже, у дослідженому судом випадку датою початку перебігу строку звернення до суду є 30 квітня 2021 року.
Таким чином, беручи до уваги, що із позовом про стягнення середнього заробітку за весь час затримки належних до виплати при звільненні сум позивач звернувся 12 травня 2021 року, суд вважає, що ініціатором звернення дотримано тримісячний строк звернення до суду, а отже підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Клопотання Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про залишення без розгляду позовної заяви у справі № 440/4744/21 - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя А.О. Чеснокова