20 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/3359/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача Пусана Євгена Віталійовича про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
05 квітня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2021 №00014800705, №00014820705.
В судових дебатах, 06 вересня 2021 року, представником позивача заявлено клопотання про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення по суті у зв'язку з неможливістю подання доказів понесення ним витрат на правничу допомогу до закінчення дебатів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 44057192) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено. Також вказаним рішенням заяву представника позивача Пусана Євгена Віталійовича про стягнення судових витрат призначено до розгляду на 12:30 год 20 вересня 2021 року; встановлено представнику позивача строк для подання до суду доказів понесення витрат відповідно до статей 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України до 15 вересня 2021 року разом з доказами вручення таких документів іншим учасникам справи; встановлено відповідачу строк для подання до суду клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України до 17 вересня 2021 року разом з доказами вручення копії такого клопотання іншим учасникам справи.
10.09.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі та докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 21 000,00 грн.
Також 14 вересня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на заяву про винесення додаткового рішення, в якому відповідач просив відмовити у стягненні на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з тим, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено, а тому відсутні підстави для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат зі сплати витрат на правничу допомогу адвоката. Також відповідач зазначив, що представником позивача не доведено співмірності заявлених ним витрат на професійну правничу допомогу.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказані норми, суд прийшов до висновку про можливість розглянути заяви представника позивача про стягнення судових витрат в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною сьомою цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до частини п'ятої статті 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
З наведеної статті вбачається, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (рішення чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги позивача або певні питання, які підлягали вирішенню при ухваленні судового рішення.
Підставою для прийняття додаткового судового рішення у справі заявник вказує на необхідність вирішення питання розподілу судових витрат на правничу допомогу адвоката.
За результатами перевірки доводу заявника судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.03.2021 №00014800705, №00014820705.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.
При цьому, в мотивувальній частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року у справі №440/3359/21 судом зазначено про відсутність підстав для розподілу судових витрат, у тому числі, витрат на правничу допомогу адвоката у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Суд зауважує, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Отже, судом вирішено питання про розподіл судових витрат, що вже вказує на відсутність підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Одночасно, суд вважає за необхідне звернути увагу заявника на наступне.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Отже, з аналізу вказаних норм вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами (відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі) лише у разі задоволення позову (повністю або частково) сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Беручи до уваги наведене та зважаючи на те, що в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено, відсутні підстави для стягнення з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
З огляду на викладене, підстави для ухвалення додаткового судового рішення у справі №№440/3359/21 відсутні, у зв'язку з чим заява представника позивача про стягнення судових витрат задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України , -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень КАС України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва