про закриття провадження у справі
. 15 вересня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/6248/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Захаренка О.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Солода І.С.,
представника відповідача - Пономаренко А.В.,
представника Управління майном комунальної власності міста - Мельніченко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання щодо закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи - Територіальне управління Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях (м. Харків) та Управління майном комунальної власності міста про визнання протиправним та скасування рішення
11 червня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якій просить суд:
визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом № Пр/01-05/04-01 від 30 березня 2021 року та затверджене Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 33 від 07 квітня 2021 року рішення про зняття гр. ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради;
поновити ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи на квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 07 квітня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що він є учасником бойових дій, особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та потребує поліпшення житлових умов, у зв'язку із чим сім'я ОСОБА_1 перебувала на квартирному обліку при Виконавчому комітеті Полтавської міської ради, однак відповідач за відсутності достатніх на те правових підстав прийняв оформлене протоколом № Пр/01-05/04-01 від 30 березня 2021 року та затверджене Рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 33 від 07 квітня 2021 року рішення про зняття гр. ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи з квартирного обліку.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату проведення підготовчого судового засідання.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2021 року до участі у справі залучено третіх осіб.
В судове засідання представник Територіального управління Рахункової палати по Харківській, Сумській та Полтавській областях (м. Харків) не з'явився, був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, наявна в матеріалах справи.
В судовому засіданні 15 вересня 2021 року судом ініційовано питання щодо закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач та його представник в судовому засіданні ініціативу суду підтримали.
Представник відповідача та третьої особи проти закриття провадження у справі не заперечували, покладались на розсуд суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив так обставини.
ОСОБА_1 у період з 16 червня 2014 року по 27 липня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції (бойових діях), забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО в Донецькій та Луганській областях; позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 290 від 18 грудня 2019 року взятий на квартирний облік при виконавчому комітеті Полтавської міської ради складом сім'ї 4 особи, а також включений до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
10 листопада 2020 року Рахунковою Палатою сформовано Звіт про результати аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за неналежні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, який затверджено рішенням Рахункової Палати від 10 листопада 2020 року № 30-2.
Зі змісту вищевказаного Звіту випливає, що Рахункова Палата під час здійснення аудиту висловила зауваження щодо взяття виконавчим комітетом Полтавської міської ради на квартирний облік сім'ї позивача. На переконання Рахункової Палати сім'я гр. ОСОБА_1 безпідставно було взята на квартирний облік з огляду на те, що у приватній власності дружини позивача у період з 25 березня 2008 року по 08 липня 2019 року перебувала квартира загальною площею 61,2 кв.м, а відтак остання умисно погіршила свої житлові умови, що виключає правомірність взяття сім'ї ОСОБА_1 на квартирний облік.
За результатами розгляду відповідачем зазначеного Звіту прийнято оформлене протоколом № Пр/01-05/04-01 від 30 березня 2021 року та затверджене рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 33 від 07 квітня 2021 року рішення про зняття гр. ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи з квартирного обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради.
Вказане рішення доведене до відома позивача листом № 01-05/01.1-11/470 від 13 квітня 2021 року.
Не погоджуючись із правомірністю дій та рішенням відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у цьому Кодексі термін публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім того, частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено справи у публічно-правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд звертає увагу, що законодавцем також врегульоване питання, коли у спорах між фізичною особою та суб'єктом владних повноважень не поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Так, частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Предметом позову у цій справі є зобов'язання Виконавчого комітету Полтавської міської ради поновити ОСОБА_1 складом сім'ї 4 особи на квартирному обліку при виконавчому комітеті Полтавської міської ради з 07 квітня 2021 року.
Житлові спори являють собою особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян і організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов'язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача.
Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що спори про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права, отже, цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, а пов'язаний з вирішенням питання щодо майнового права на житло.
Враховуючи те, що спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених житлових прав позивача, суд дійшов висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 823/25/16, від 05 березня 2020 року у справі № 826/7907/18.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у справі "Занд проти Австрії" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
З аналізу наведених вище норм випливає, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від основного принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, а суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 вищезгаданої Конвенції.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням того, що заявлені позовні вимоги є приватно-правовими та виникли виключно з житлових правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Крім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що останній має право звернутися з вказаним позовом до відповідного місцевого загального суду.
Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 19, 238, 239, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Полтавської міської ради, треті особи - Територіальне управління Рахункової плати по Харківській, Сумській та Полтавській областях (м. Харків) та Управління майном комунальної власності міста про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.
Роз'яснити, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 вересня 2021 року.
Суддя А.О. Чеснокова