. 15 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/204/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., ознайомившись із заявою, поданою у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
10 вересня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 440/204/21.
Частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Положеннями частини четвертої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Судом встановлено та не заперечувалось заявником, що рішення територіального органа Пенсійного фонду № 124 від 01 червня 2021 року, прийняте на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року у справі № 440/204/21, позивач отримав 27 серпня 2021 року, однак до суду із заявою в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України звернувся лише 08 вересня 2021 року, тобто поза межами десятиденного строку.
Крім того, суд вважає, що факт прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області рішення № 124 від 01 червня 2021 року є самостійною підставою для звернення до суду в порядку позовного провадження у разі незгоди позивача з його змістом.
На переконання суду останній позбавлений повноважень на перегляд акта індивідуальної дії в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки результатом такого перегляду є винесення судом окремої ухвали, яка жодним чином не вплине на дійсність рішення територіального органа Пенсійного фонду № 124 від 01 червня 2021 року та не забезпечить належний захист прав та інтересів пенсіонера.
Частиною п'ятою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику; така ухвала суду може бути оскаржена.
Відтак, заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, підлягає поверненню ініціатору звернення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву, подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя А.О. Чеснокова