Іменем України
16 вересня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3119/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Захарової О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Олійник О.А.,
та представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
18 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення позивачу в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату на користь позивача грошового забезпечення із включенням до його складу премії у розмірі 119,9%, в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року з урахуванням раніше виплачених коштів;
- зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку на користь позивача за період часу з 27 лютого 2021 до моменту здійснення повного розрахунку, на підставі статті 116 та частини 1 статті 117 КЗпП України;
- стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2000 року по 06.11.2015 проходила службу в органах внутрішніх справ, а з 07.11.2015 перебувала на службі в Національній поліції України, а саме в Лисичанському відділі поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Наказом від 22.02.2021 № 101 о/с головного управління Національної поліції в Луганській області позивача 26.02.2021 звільнено з роботи через хворобу, за пунктом 2 частиною першою статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
У грудні 2019 року позивачу, згідно довідки про доходи від 05.02.2021 № 119/111/22-2021, сплачено грошове забезпечення (заробітна плата) у сумі 21016,95 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (119,9%) - 10952,87 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн та індексація - 929,08 грн. Під час проходження служби, в період часу з 31.12.2019 по 09.01.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського № 24 ДУ «ТМО МВС України по Луганській області».
Позивач вважає, що у січні 2020 року мала отримати грошове забезпечення (заробітну плату) в розмірі, що отримала на день хвороби, а саме 21016,95 грн, однак відповідно до довідки про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в січні 2020 року позивачу нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13640,09 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (38,8%) - 3544,38 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн, нічні - 31,36 грн та індексація - 929,08 грн.
Таким чином, в січні 2020 року протиправно було зменшено грошове забезпечення на 7376,86 грн.
В період часу з 30.01.2020 по 08.02.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 8. Згідно довідки про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в лютому 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 14639,64 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (49,4%) - 4512,69 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн, нічні - 62,87 грн та індексація - 929,08 грн.
Таким чином, протиправно невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримала на день хвороби, однак оскільки в січні 2020 року розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в лютому 2020 року позивач мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 28.02.2020 по 04.03.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 287.
Згідно з довідкою про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в березні 2020 року позивачу нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13179,12 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (34,1%) - 3115,04 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн та індексація - 929,08 грн.
Таким чином, протиправно невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримала на день хвороби, однак оскільки в січні та лютому 2020 року розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в березні 2020 року позивач мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 26.03.2020 по 16.05.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 42.
Згідно з довідкою про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в квітні 2020 року було нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 15025,87 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 250,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (39,1%) - 3571,79 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835 грн, соціальна виплата до 5 травня - 1390 грн та індексація - 929,08 грн. В травні 2020 року було нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13635,87 грн, яке складалось з таких складових: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (39,1%) - 3571,79 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835 грн та індексація - 929,08 грн.
Таким чином, позивачу протиправно було невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримала на день хвороби, однак оскільки в попередні місяці 2020 року воно було розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 гри, то і в квітні та травні 2020 року мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 18.05.2020 по 03.06.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 563.
Згідно довідки про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в червні 2020 року було нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13639,11 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (38,1%) - 3480,44 грн специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн та індексація - 1023,67 грн.
Таким чином, позивачу протиправно було невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримала на день хвороби, однак оскільки с початку 2020 року мені розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в червні 2020 року мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 04.06.2020 по 11.06.2020 та з 12.06.2020 по 27.07.2020 позивач перебувала на лікарняному у зв'язку з загрозою переривання вагітності, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 94 та № 78. Згідно довідки про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в липні 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 14398,41 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800 грн, премія (37,6%) - 3434,76 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835 грн, доплата СOVID - 758,71 грн та індексація - 1069,94 грн.
Таким чином, протиправно було невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримала на день хвороби, однак оскільки з січня 2020 року розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в липні 2020 року позивач мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 28.07.2020 по 21.08.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджуються довідкою про тимчасову непрацездатність № 91. Згідно з довідкою про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в серпні 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13639,70 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (37,6%) - 3434,76 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835 грн, та індексація - 1069,94 грн.
Таким чином, протиправно було невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримувала на день хвороби, однак оскільки починаючи з січня 2020 року розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то відповідно і в серпні 2020 року позивач мала отримати 21016,95 грн.
В період часу з 25.08.2020 по 09.09.2020 позивач перебувала на лікарняному, що підтверджуються довідкою про тимчасову непрацездатність № 93. Згідно з довідкою про доходи наданої ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в вересні 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 31506,76 грн, до якого входили такі складові: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (37,6%) - 3434,76 грн специфічні умови проходження служби (45%) - 2835 грн, матеріальна допомога - 17876,06 та індексація - 1069,94 грн.
Таким чином, позивачу протиправно невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 отримати в розмірі, що отримувала на день хвороби, однак оскільки починаючи з січня 2020 року воно було позивачу розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в вересні 2020 року позивач мала отримати 21016,95 грн заробітної плати та 17867,06 грн матеріальної допомоги, тобто 38884,01 грн.
В період часу з 10.09.2020 по 13.01.2021 позивач перебувала на лікарняному в зв'язку з вагітністю та пологами, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність № 94.
Згідно з довідкою про доходи, наданою ГУНП в Луганській області від 05.02.2021 № 120/111/22-2021, в жовтні 2020 року позивачу нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13639,70 грн, з визначенням премії у сумі 3434,76 грн (37,6%) в листопаді 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13639,7 грн, з визначенням премії у сумі 3434,76 грн (37,6%), та у грудні 2020 року нараховано та сплачено грошове забезпечення у сумі 13638,71 грн, з визначенням премії у сумі 3398,22 грн (37,2%).
Таким чином, протиправно невірно нараховано грошове забезпечення, яке відповідно до Наказу № 260 позивач мала отримати в розмірі, що отримувала на день хвороби, однак оскільки починаючи з січня 2020 року воно було розраховано з порушеннями норм чинного законодавства та мало становити 21016,95 грн, то і в жовтні, листопаді та грудні 2020 року позивач мала отримати по 21016,95 грн.
В подальшому, по закінченню лікарняного у зв'язку з вагітністю та пологами, через значне погіршення стану здоров'я, позивач стаціонарно лікувалась у неврологічному відділенні ДУ «ТМО МВС України по Луганській області» в період часу з 13.01.2021 по 22.01.2021 та з 25.01.2021 по 01.02.2021, що підтверджуються довідками № 101 та № 7, та, на думку позивача, так само мала як і в попередні місяці отримати 21016,95 грн. Однак в січні 2021 року отримано грошове забезпечення у сумі 13297,74 грн.
В лютому 2021 року сплачено грошове забезпечення у розмірі - 38881,17 грн, з яких, згідно з листом ГУНП в Луганській області від 04.03.2021 № 360/111/22-2021, компенсація за невідбуті відпустки становила 23942,17 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 2500,00 грн та 500,00 грн матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань (згідно з наданими ГУНП в Луганській області фотокопіями рапортів з резолюціями керівництва), таким чином, на думку позивача, грошове забезпечення становило в лютому 2021 року - 11939,00 грн замість 21016,95 грн. Позивач вважає, що в цьому місяці відповідачем протиправно було знижено суму грошового забезпечення та встановлено розмір премії 35,9 % (згідно з витягом з наказу ГУНП в Луганській області № 101 о/с) замість 119,9%. тобто премію в порушення вимог Наказу № 260 протиправно (необґрунтовано) зменшено на 84%.
Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача щодо зменшення розміру премії, позивачу не було сплачено заробітну плату у сумі 104528,57 грн, що по суті, на думку позивача, є заборгованістю із виплати заробітної плати.
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовився сплачувати заборгованість із заробітної плати, яка сформувалась в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року шляхом невірного розрахунку грошового забезпечення, яке повинно бути виплаченим виходячи з розміру грошового забезпечення на день хвороби та без зменшення відсотку премії.
Позивач стверджує про порушення строків розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що відповідач відмовився добровільно здійснити вірний розрахунок вчасно невиплаченого позивачу грошового забезпечення та має нести відповідальність відповідно до статті 117 КЗпП України.
На думку позивача, відповідачем також завдано їй моральної шкоди, розмір відшкодування якої становить 1200000 грн.
Ухвалою суду від 18.06.2021 позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 54-55).
Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати в порядку загального позовного провадження (арк. спр. 62-63).
Ухвалою суду від 18.08.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті (арк. спр. 143-144).
Від відповідача 14.07.2021 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 68-74), в якому відповідач заперечує проти задоволення вимог з таких підстав.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що пунктом 4 Постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема підпункту 2 здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до пункту 12 Наказу МВС України від 06.04.2016 № 260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.02.2019 № 455 було затверджено Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області, відповідно до пункту 4 якого встановлено, що, відповідно до протоколу оперативної наради керівництв Національної поліції України від 23 січня 2018 року та листа Національної поліції України від 21 січня 2019 року № 151/29/3/01-2019 «Про планування видатків на грошове забезпечення у 2019 році», та листа від 29 січня 2019 року № 228/29/2/01-29 «Про рекомендовані граничні розміри витрат на грошове забезпечена поліцейських у 2019 році» встановлені рекомендовані граничні розміри для працівників ГУНП та додатково збільшити преміювання по 1000 грн на кожного поліцейського, а також по 1000 грн поліцейським, які вимушено виїхали та залишила житло на тимчасово окупованих територіях, і винаймають житло за місцем проходження служби. Рішення щодо преміювання приймає керівник, але не більше 3000 грн понад встановлені рекомендованих граничних розмірів НПУ, без урахування вищезазначеного додаткового преміювання.
Отже, на думку відповідача, за своїм змістом премія є засобом заохочення та не є обов'язковим платежем, хоча і входить до структури грошового забезпечення. При цьому встановлення та визначення розміру премії є правом керівника, а не його обов'язком, залежить від наявності показників преміювання, які визначені в пункті 3 Положення, тобто носить індивідуальний характер, встановлюється та виплачується лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Відповідач звертає увагу, що Порядок № 260 та Положення про преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області не містять нормативно закріпленого мінімального розміру премії, який виплачується поліцейському в обов'язковому порядку, натомість визначено, що розмір премії встановлюються за рішенням керівника органу поліції, яке приймається на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання, на який покладена відповідальність за встановлення розміру преміювання.
Відповідно до пункту 3 розділу Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, зберігається виплата грошового забезпечення з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які 4 мають постійний характер) та премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.
Відповідач зазначає, що твердження позивача в частині встановлення премії у січні 2020 року, тобто у поточному місяці та протягом спірного періоду, з урахуванням відсотку 119% якій ОСОБА_1 був встановлений у минулому місяці тобто у грудні 2019 року суперечить пункту 3 розділу Порядку № 260.
Вимога позивача про стягнення моральної шкоди є недоведеною, оскільки позивачем жодних доказів на підтвердження її заподіяння не надано.
21.07.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив (арк.спр.131-135).
Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, позивач просила розглядати справу без її участі (арк. спр. 139-142).
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 07.08.2000 по 06.11.2015 проходила службу в ГУ МВС України в Луганській області, з 07.11.2015 по 26.02.2021 в Головному управління Національної поліції в Луганській області, що підтверджується записами у трудовій книжці НОМЕР_1 (арк.спр.26).
Наказом ГУНП в Луганській області від 22.02.2021 № 101 о/с майора поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції №3 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», за пунктом 2 частини першої статті 77 (через хворобу), з 26.02.2021 (арк. спр. 27).
У наступні періоди: з 30.01.2020 по 08.02.2020, з 28.02.2020 по 04.03.2020, з 26.03.2020 по 16.05.2020, з 18.05.2020 по 03.06.2020, з 04.06.2020 по 11.06.2020, з 12.06.2020 по 27.07.2020, з 27.07.2020 по 21.08.2020, з 25.08.2020 по 10.09.2020, з 10.09.2020 по 12.01.2021, з 13.01.2021 по 22.01.2021, з 25.01.2021 по 01.02.2021, з 02.02.2021 по 11.02.2021 ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, що підтверджується наданими довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського (арк. спр. 39-50).
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.12.2019 № 3348 «Про преміювання за грудень 2019 року» позивачу встановлено відсоток премії 119,90% (арк. спр. 148-152).
Наказом ГУНП в Луганській області від 27.01.2020 № 275 «Про преміювання за січень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 38,80% (арк. спр. 80-81).
Наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2020 № 642 «Про преміювання за лютий 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 49,40% (арк. спр. 82-83).
Наказом ГУНП в Луганській області від 24.03.2020 № 948 «Про преміювання за березень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 34,10% (арк. спр. 84-85).
Наказом ГУНП в Луганській області від 27.04.2020 № 1273 «Про преміювання за квітень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 39,10% (арк. спр. 86-87).
Наказом ГУНП в Луганській області від 25.05.2020 № 1493 «Про преміювання за травень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 39,10% (арк. спр. 88-89).
Наказом ГУНП в Луганській області від 22.06.2020 № 1798 «Про преміювання за червень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 38,10% (арк. спр. 90-91).
Наказом ГУНП в Луганській області від 24.07.2020 №2120 «Про преміювання за липень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,60% (арк.спр.92-93).
Наказом ГУНП в Луганській області від 22.08.2020 № 2379 «Про преміювання за серпень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,60% (арк. спр. 94-95).
Наказом ГУНП в Луганській області від 25.09.2020 № 2688 «Про преміювання за вересень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,60% (арк. спр. 96-97).
Наказом ГУНП в Луганській області від 26.10.2020 № 2908 «Про преміювання за жовтень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,60% (арк. спр. 98-99).
Наказом ГУНП в Луганській області від 24.11.2020 № 3138 «Про преміювання за листопад 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,60% (арк. спр. 100-101).
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.12.2020 № 3337 «Про преміювання за грудень 2020 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,20% (арк. спр. 102-103).
Наказом ГУНП в Луганській області від 26.01.2021 № 210 «Про преміювання за січень 2021 року» позивачу встановлено відсоток премії 37,20% (арк. спр. 104-105).
Наказом ГУНП в Луганській області від 25.02.2021 № 558 «Про преміювання за лютий січень 2021 року» позивачу встановлено відсоток премії 35,90% (арк. спр. 106-107).
Згідно з довідкою про доходи від 05.02.2021 № 119/111/22-2021, виданою ГУНП в Луганській області, розмір виплаченого грошового забезпечення позивача у грудні 2019 року становить 21016,95 грн: посадовий оклад - 2500,00 грн, оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн, вислуга років (40%) - 1800,00 грн, премія (119,9%) - 10952,87 грн, специфічні умови проходження служби (45%) - 2835,00 грн, індексація - 929,08 грн (арк.спр.34).
Позивач вважаючи, що має право на отримання грошового забезпечення в розмірі, що було отримано на день хвороби, тобто за грудень 2019 року, та вказуючи на невірне нарахування та виплату грошового забезпечення починаючи з січня 2020 року внаслідок зменшення відсотку премії, звернувся до відповідача з рапортом від 17.02.2021 про виплату заборгованості з заробітної плати починаючи з січня 2020 року (арк. спр. 32).
Листом від 26.02.2021 № 327/111/22-2021 відповідач на рапорт позивача від 17.02.2021 повідомив про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення та виплати заборгованості (арк. спр. 36).
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачений Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 № 580-VII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VII).
Згідно із статтею 60 Закону № 580 проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 94 Закону № 580 визначено, що поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України (частина друга статі 94 Закону № 580).
Підпунктом 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.
Відповідно до пункту 7 Постанови №988 Міністерству внутрішніх справ за погодженням з Міністерством соціальної політики та Міністерством фінансів постановлено затвердити у двотижневий строк порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання.
На виконання Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови №988, наказом МВС України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 визначено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Отже, з вищевикладеного слідує, що премія за своїм змістом є засобом заохочення поліцейських та не є обов'язковими платежем, хоча і входять до структури грошового забезпечення поліцейського.
При цьому встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника органу поліції та віднесено до його виключної компетенції, розмір премії залежить від особистого внеску поліцейського в загальні результати служби та виплачується у межах фонду оплати праці.
В свою чергу, вищевказаними нормами Порядку № 260 не визначено фіксований розмір премії, який має встановлюватися щомісяця.
Наказом ГУНП в Луганській області від 21.02.2019 № 455 затверджено Положення про преміювання поліцейських Головного управління Національної поліції в Луганській області (арк. спр. 77-79).
Пунктом 3 даного Положення визначені показники, на підставі яких керівник поліції визначає преміювання поліцейського.
Так, преміювання визначається за результатами служби за місяць за такими показниками: неухильне дотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, шо регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійність виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; виконання заходів, передбачених планами роботи Національної поліції України, відповідного територіального органу та підпорядкованому йому структурному підрозділі; виконавська дисципліна (виконання доручень. Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції України та відповідного територіального органу); своєчасність та якість підготовки наказів, довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності Національної поліції України; виявлення причин та умов, що сприяють учиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, ужиття в межах своєї компетенції заходів для їх усунення; уживання заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічної безпеки, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; службова дисципліна.
У рішенні по справі «Класс та інші проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що повноваження керівника органу поліції щодо преміювання є дискреційними, у зв'язку з чим суд не може перебирати на себе повноваження відповідача щодо визначення конкретного розміру премії ОСОБА_1 та оцінити які саме були у спірному періоді підстави для преміювання позивача та визначення відповідачем у зв'язку із цим відповідного відсотку премії у спірному періоді.
Крім того, суд звертає увагу, що накази про преміювання в частині встановлення відсотку премії позивачем не оскаржені, та в межах спірних правовідносин не є предметом спору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснювалось преміювання позивача щомісячно у відповідному відсотку згідно вищенаведених наказів про преміювання від 27.01.2020 № 275 - 38,80%, від 25.02.2020 № 642 - 49,40%, від 24.03.2020 № 948 - 34,10%, від 27.04.2020 № 1273 - 39,10%, від 25.05.2020 № 1493 - 39,10%, від 22.06.2020 № 1798 - 38,10%, від 24.07.2020 № 2120 - 37,60%, від 22.08.2020 № 2379 - 37,60%, від 25.09.2020 № 2688 - 37,60%, від 26.10.2020 № 2908 - 37,60%, від 24.11.2020 № 3138 - 37,60%, від 21.12.2020 № 3337 - 37,20%, від 26.01.2021 № 210 - 37,20%, від 25.02.2021 № 558 - 35,90%.
При цьому суд вважає обґрунтованими доводи відповідача щодо преміювання поліцейських у спірному періоді в межах розміру фонду преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області.
Згідно з довідкою управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Луганській області, б/н за період з 01.12.2019 по 28.02.2021 розмір фонду преміювання (поліцейських) ГУНП в Луганській області складав: грудень 2019 року -33163,62 грн, чисельність - 2832; січень 2020 року - 15044,70 грн, чисельність - 2829; лютий 2020 року - 15281,36 грн, чисельність 2814; березень 2020 року - 14974,62 грн, чисельність 2845; квітень 2020 року - 15023,54 грн, чисельність 2813; травень 2020 року - 15439,85 грн, чисельність - 2795; червень 2020 року - 16704,53 грн, чисельність - 2775; липень 2020 року - 17133,85 грн, чисельність - 2760; серпень 2020 року - 16712,65 грн, чисельність 2715; вересень 2020 року - 16952,59 грн, чисельність 2762; жовтень 2020 року - 16593,95 грн, чисельність - 2747; листопад 2020 року - 16619,79 грн, чисельність - 2745; грудень 2020 року - 19624,53 грн, чисельність - 2760; січень 2021 року - 16231,59 грн, чисельність - 2737; у лютому 2021 року - 16299,11 грн, чисельність - 2687 (арк. спр. 75).
Отже, преміювання поліцейських здійснюється керівником органу також в межах визначеного фонду преміювання поліцейських ГУНП в Луганській області.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що при преміюванні позивача та визначенні відсоткового розміру премії позивача відповідач діяв на підставі, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Посилання позивача на пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 260 в обґрунтування позовних вимог щодо збереження розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , виплаченого у грудні 2019 року у сумі 21016,95 грн з включенням розміру премії 119,9 відсотків - 10952,87 грн, тобто збереження премії в розмірі, яку позивач отримував на день хвороби, та необхідності виплати грошового забезпечення у такому ж самому розмірі з січня 2020 року по лютий 2021 року, суд вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 260 визначено, що поліцейським, звільненим від виконання службових обов'язків на підставі документа, що засвідчує тимчасову непрацездатність, або тим, які перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, що вони отримували на день хвороби, з розрахунку посадового окладу, встановленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць, але не більше ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.
Тобто, премія у складі грошового забезпечення при хворобі поліцейського зберігається за ним у розмірі, встановленому за поточний місяць.
В свою чергу, пунктом 12 розділу ІІ Порядку № 260 визначено, що виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Отже, преміювання поліцейського визначається кожного місяця за поточний місяць на підставі наказу керівника поліції, при цьому розмір відсотку премії є змінним і не носить постійний характер.
Системний аналіз наведених норм права в контексті обставин справи дає підстави для висновку, що доводи позивача щодо нарахування премії в рівнозначній сумі премії, отриманої в місяці, що передує захворюванню, є безпідставними. Відтак підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення позивачу з січня 2020 року по лютий 2021 року відсутні.
Позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку на користь позивача за період часу з 27 лютого 2021 до моменту здійснення повного розрахунку, на підставі статті 116 та частини першої статті 117 КЗпП України задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже, Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
За змістом частини першої статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов'язку. І саме з цією обставиною пов'язаний період, протягом до якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.
Отже, необхідною умовою для настання відповідальності роботодавця відповідно до статті 117 КЗпП України є фактична виплата належної працівникові при звільненні суми з порушенням строку виплати, передбаченого статтею 116 КЗпП України.
Зважаючи, що між сторонами у даній справі існує спір щодо розміру належного позивачу при звільненні грошового забезпечення, відтак відсутні підстави для притягнення відповідача до відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, оскільки такі суми позивачу ще не були виплачені, що свідчить про передчасність позовних вимог в цій частині. Крім того, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про правомірність нарахування і виплати відповідачем грошового забезпечення позивачу у спірний період, що також виключає притягнення відповідача до відповідальності в порядку статті 117 КЗпП України.
Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру грошового забезпечення позивачу в період часу з січня 2020 року по лютий 2021 року, не підлягає задоволенню як похідна позовна вимога щодо стягнення з відповідача відшкодування моральної шкоди у сумі 1200000 грн.
Відповідно до частини 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність своїх дій, у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 20 вересня 2021 року.
Суддя О.В. Захарова