про залишення позовної заяви без руху
20 вересня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/5031/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
15 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач), в якій представник позивача просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-398-25У на загальну суму 29823,18 грн.
За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Відповідно до частини шостої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Оглядом позовної заяви судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) подана та підписана в його інтересах адвокатом - Жердєвим Сергієм Миколайовичем, повноваження якого підтверджені ордером серії ВВ № 1016521 від 15 вересня 2021 року.
В позовній заяві не зазначено відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої статті 160 КАС України стосовно адвоката ОСОБА_2 , а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Також представником позивача у позовній заяві відповідачем визначено Головне управління ДПС у Луганській області. Проте, ідентифікаційний код, зазначений представником позивача у відомостях про відповідача, належить Головному управлінню ДФС у Луганській області.
Суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з частиною першою статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до частин другої, третьої статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи
Відповідно до пункту 41.5 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України, реорганізувавши Державну фіскальну службу шляхом поділу.
Абзацом другим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” установлено, що Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з абзацом четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 “Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України” Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
21 серпня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 682-р “Питання Державної податкової служби”, яким вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з наказом Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 36 “Про початок діяльності Державної податкової служби України” розпочато виконання Державною податковою службою України функцій і повноважень Державної фіскальної служби України, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу України.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2.
Згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 р оку № 537 до переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, входить Головне управління ДПС у Луганській області.
Згідно з додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 Головне управління ДФС у Луганській області реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Луганській області.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов'язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління ДФС у Луганській області з 05 серпня 2019 року перебуває в процесі припинення.
Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” 31 липня 2019 року проведена державна реєстрація юридичної особи Головного управління ДПС у Луганській області, номер запису 13831020000005541.
Абзацами першим, третім-четвертим пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 “Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби” установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (пункт 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 227).
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби” утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області як відокремлений підрозділ (арк. спр. 46).
Наказом Державної податкової служби України від 08 жовтня 2020 року № 556 “Про ліквідацію територіальних органів ДПС” ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Головне управління ДПС у Луганській області.
Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 “Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій” розпочато з 01 січня 2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби”, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код 43143746) з 15 жовтня 2020 року перебуває в процесі припинення.
Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація створення відокремленого підрозділу юридичної особи Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150) проведена 14 грудня 2020 року, номер запису 1000741030008085321.
Частиною першою статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI “Про центральні органи виконавчої влади” визначено, що територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, можуть утворюватися в межах граничної чисельності державних службовців та працівників відповідного центрального органу виконавчої влади і коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, ліквідовуватися, реорганізовуватися керівником відповідного центрального органу виконавчої влади як відокремлені підрозділи центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади.
Згідно з частиною другою статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI “Про центральні органи виконавчої влади” територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
Положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади за погодженням з міністром, який спрямовує та координує діяльність такого центрального органу виконавчої влади (частина третя статті 21-1 Закону України від 17 березня 2011 року № 3166-VI “Про центральні органи виконавчої влади”).
Відповідно до пунктів 1, 3 Положення про Головне управління ДПС у Луганській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 “Про затвердження положень про територіальні органи ДПС” (далі - Положення), Головне управління ДПС у Луганській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Луганської області. ГУ ДПС є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Основними завданнями ГУ ДПС (крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій (далі - ДПІ)) є: забезпечення реалізації державної податкової політики, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотримання порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 15, 22 пункту 4 Положення ГУ ДПС відповідно до покладених на нього завдань здійснює погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; звертається до суду у випадках, передбачених законом.
Згідно з підпунктом 12 пункту 5 Положення ГУ ДПС з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
Відповідно до підпункту 28 пункту 6 Положення ГУ ДПС для виконання покладених на нього завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
ГУ ДПС є контролюючим органом (податковим органом, органом стягнення). У складі ГУ ДПС діють ДПІ, які є його структурними підрозділами та перелік яких затверджується окремим наказом ДПС. ДПІ діють на підставі цього Положення, у межах функцій, визначених статтею 19-3 Податкового кодексу України. Начальник ДПІ може забезпечувати загальну організацію та координацію роботи (не пов'язану з виконанням функцій, визначених статтею 19-1 Податкового кодексу України) структурних підрозділів ГУ ДПС, що територіально розміщені за адресою місцезнаходження ДПІ, з метою забезпечення їх комунікацій (пункт 7 Положення).
Згідно з пунктом 15 Положення ГУ ДПС утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Отже, з 01 січня 2021 року функції та повноваження у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснює Головне управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150).
Таким чином, представнику позивача необхідно зазначити правильний ідентифікаційний код відповідача - Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу - 44082150.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті другої Закону № 2464-VI).
Положеннями частини другої статті 2 Закону № 2464-VI встановлено, що виключно цим Законом визначаються зокрема принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, яким за положеннями статті 1 Закону № 2464-VI є орган доходів і зборів та його територіальні органи (в частині адміністрування єдиного внеску), права та обов'язки органів доходів і зборів визначені статтями 12, 13, 14 Закону № 2464-VI.
Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає виключно Закон № 2464-VI.
В силу приписів пункту 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право: оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно з абзацами четвертим, п'ятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абзацу десятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, зазначеними положеннями визначено порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Платник єдиного внеску має право оскаржити рішення податкового органу в адміністративному і/або судовому порядку. При цьому оскарження такого рішення в адміністративному порядку, не позбавляє його права на судове оскарження з дотриманням 10-денного строку звернення, встановленого абзацом десятим частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI.
З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що оскаржувана вимога винесена Головним управлінням ДФС у Луганській області 19 листопада 2018 року за № Ф-398-25У. Представник позивача зазначає, що позивач отримав оскаржувану вимогу 14 вересня 2021 року в Сєвєродонецькому міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59078047. Проте, жодних доказів того, що позивач чи його представник отримали вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19 листопада 2018 року № Ф-398-25У саме 14 вересня 2021 року суду не надано.
Таким чином, суд не може з'ясувати, чи подана позовна заява у встановлений Законом № 2464-VI строк.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (частина перша статті 123 КАС України).
З урахуванням викладеного, представнику позивача необхідно надати суду документально підтверджену інформацію щодо дати отримання оскаржуваної вимоги (лист з відміткою про дату ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59078047 тощо).
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтею 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, документально підтвердженої інформації щодо дати отримання оскаржуваної вимоги (лист з відміткою про дату ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП № 59078047 тощо), а у разі пропуску строку звернення до суду - заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяТ.І. Чернявська